Постанова
Іменем України
06 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 467/1694/16-к
провадження № 51-1958км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Наставного В.В., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
в режимі відеоконференції
захисника Багдасаряна А.Ю.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 30 січня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015150130000007 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Облівной Мартинівького району Ростовської області РФ, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
За вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 365 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки. На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спеціального звання "Старший лейтенант поліції".
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні інкримінованого їм злочину за наступних обставин.
Так, 09 липня 2015 року о 20:20 до чергової частини Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області на лінію оператора "102" надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що в смт. Арбузинка в магазині "Продукти" невідома жінка вчинила з нею сварку. Оперативним черговим Арбузинського РВ УМВС на місце події направлено слідчо-оперативну групу (далі - СОГ) у складі працівників міліції Арбузинського РВ УМВС, а саме: оперуповноваженого СКР лейтенанта міліції ОСОБА_1 та інспектора дозвільної системи лейтенанта міліції ОСОБА_2 .
На місці події ОСОБА_3 надала заяву та пояснення працівникам міліції: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що 19 липня 2015 року о 20:00 до магазину "Продукти" на Центральній площі смт Арбузинка, де працює заявниця, зайшла ОСОБА_4, яка перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, безпричинно вчинила сварку, висловлювалась нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою. Під час надання пояснень працівникам міліції ОСОБА_3 повідомила місце проживання ОСОБА_4 - АДРЕСА_3 .
Прибувши близько о 20:40 до місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викликали з подвір`я домоволодіння на вулицю чоловіка ОСОБА_4 ОСОБА_5 . У ході розмови з ОСОБА_5 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запропонували йому покликати дружину ОСОБА_4, зазначивши, що вона образила господарку магазину "Продукти" ОСОБА_3 . Однак ОСОБА_5 заперечив вказаний факт та відмовився кликати дружину.
Після цього у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник умисел на застосування до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 фізичної сили та психологічного тиску з метою впливу на них задля того, щоб вони в подальшому не вчиняли протиправних дій.
Діючи всупереч положенням статей 2, 3, 5, 10-13 Закону України "Про міліцію", статей 21, 29, 30 Конституції України та в порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушуючи дану ними присягу неухильно додержуватися Конституції та Законів України, інспектор дозвільної системи Арбузинського РВ УМВС ОСОБА_2 та оперуповноважений СКР Арбузинського РВ УМВС ОСОБА_1, реалізуючи виниклий злочинний умисел, перевищуючи надані їм повноваження, застосували фізичну силу та психологічний тиск щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_1, перевищуючи надані йому повноваження, реалізуючи виниклий злочинний умисел завдав ОСОБА_5 один удар рукою в область ребер зліва. ОСОБА_2 перевищуючи надані йому повноваження, реалізуючи виниклий злочинний умисел, застосував до ОСОБА_5 фізичну силу і прийом рукопашного бою "загиб руки за спину". Після цього продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_2 та ОСОБА_1, штовхнули ОСОБА_5 на землю обличчям донизу.
Окрім того, ОСОБА_1 продовжуючи свою злочинну діяльність, перевищуючи надані йому повноваження, реалізуючи злочинний умисел завдав ОСОБА_5 , коли той підвівся на коліна, близько п`яти ударів ногами і руками в область тулуба і голови. Після чого ОСОБА_2, перевищуючи надані йому повноваження, наніс ОСОБА_5 два удари в праве плече.
В свою чергу ОСОБА_5 став кликати на допомогу, після чого з подвір`я домоволодіння на вулицю вибігла його дружина ОСОБА_4
ОСОБА_2 , перевищуючи надані йому повноваження та реалізуючи виниклий злочинний умисел, застосував до ОСОБА_4 фізичну силу і прийом рукопашного бою "загиб руки за спину" та використав спецзасіб - наручники, надягнувши їх на зап`ястя останній. Після чого насильно заштовхав ОСОБА_4 до службового автомобіля на заднє сидіння та пристебнув останню частиною одягнутих наручників до внутрішньої ручки автомобіля. Також при посадці ОСОБА_4 до салону автомобіля ОСОБА_2, перевищуючи свої службові повноваження, наніс їй удар ногою в праву ногу.
Після цього, ОСОБА_1 використав спецзасіб - наручники, надягнувши їх на зап`ястя рук ОСОБА_5 та застосовуючи фізичну силу і психологічний тиск, що супроводжувалося образливими висловлюваннями та приниженням, також насильно заштовхав ОСОБА_5 до службового автомобіля на заднє сидіння з метою доставки останніх до райвідділу.
Усі дії вказаних співробітників міліції супроводжувалися висловлюваннями на адресу ОСОБА_5, ОСОБА_4 погроз продовженням застосування насильства.
На шляху до райвідділу в салоні службового автомобіля ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, перевищуючи надані службові повноваження, наніс ОСОБА_5 декілька ударів рукою в обличчя.
За таких обставин, застосувавши до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 фізичне насильство, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 19 липня 2015 року о 20:15 безпідставно та незаконно доставили в наручниках ОСОБА_5 і ОСОБА_4 до адміністративної будівлі райвідділу.
В результаті зазначених сумісних протиправних дій інспектора дозвільної системи Арбузинського РВ УМВС у Миколаївській області ОСОБА_2 та оперуповноваженого СКР Арбузинського РВ УМВС ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я у вигляді перелому 7, 8 ребер зліва та легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров`я у виді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась струсом головного мозку, а також легкі тілесні ушкодження у виді крововиливу правого плечового суглоба, забою лівого колінного суглоба; потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливів верхніх кінцівок, забою правого гомілковостопового суглоба, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, інспектор дозвільної системи Арбузинського РВ УМВС ОСОБА_2 та оперуповноважений СКР Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_1 перевищили надані їм службові повноваження, закріплені у статях 2, 3, 4, 5, 10, 12 Закону України "Про міліцію", свої функціональні обов`язки та статях 21, 28, 29 Конституції України, застосували до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 фізичне насильство, погрози насильством, спеціальні засоби, болісні і такі, що ображають особисту гідність потерпілого, дії, за відсутності ознак катування.
Дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 2 ст. 365 КК України як перевищення своїх службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадянин та супроводжувалось насильством та погрозами застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 30 січня 2020 року вирок районного суду на підставі частини 2 статті 404 КПК України щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінено, виключено з мотивувальної частини вироку посилання суду першої інстанції при кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за частиною 2 статті 365 КК України, на завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадянин. В іншій частині вирок суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах, які аналогічні за своїм змістом, засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати оскаржувані судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо них на підставі ч. 1 п. 3 ст. 284 КПК України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведеності їх винуватості у вчиненні злочину. Вказують на неповноту та однобічність судового розгляду. Стверджують, що вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду є необґрунтованими, постановленими з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а висновки судів про винуватість не підтверджуються наявними у справі доказами, висновки судово-медичних експертиз є недопустимими доказами, оскільки судово-медичні експертизи проводилися без безпосереднього медичного обстеження потерпілих, а лише на основі медичних документів потерпілих. Також наголошують про недопустимість як доказу даних висновків експертів судово-медичних експертиз щодо виявлених тілесних ушкоджень у потерпілих через не відкриття їх на стадії виконання ст. 290 КПК України стороні захисту медичних документів про стан здоров`я потерпілих, на яких ґрунтуються експертні дослідження. Крім того, стверджують, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які, на їх думку, підтверджують факт застосування ОСОБА_5 щодо ОСОБА_1 фізичного насильства першим та створення ним загрози здоров`ю ОСОБА_1 . Вважають, що діяли відповідно до вимог статей 12, 13, 14 Закону України "Про міліцію". Також посилаються, що апеляційний суд належним чином своїх висновків не мотивував та не дав вичерпної відповіді на всі доводи, які були викладені у їх апеляційних скаргах, а тому вважають, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги засуджених не надходило.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та захисник підтримали подані касаційні скарги, а прокурор заперечував проти їх задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено в частинах 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність підстав, зазначених у ч. 1 даної статті суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу. Можливості скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.