Постанова
Іменем України
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 717/752/19
провадження № 51- 6487 км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Остапука В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Олійника Богдана Олександровича в інтересах засудженого ОСОБА_1, а також потерпілого ОСОБА_2 на вирок Чернівецького апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019260100000057, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставин
Вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати у провадженні.
Вироком Чернівецького апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. ОСОБА_1 взято під варту в залі суду. Строк відбування покарання постановлено рахувати з 28 жовтня 2019 року. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Відповідно до вироку, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він, 05 березня 2019 року, близько 18:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем „Volkswagen Passat" реєстраційний номер НОМЕР_1, біля будинку №37 по вулиці Головній в с. Лівинці Кельменецького району Чернівецької області, в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 „б", 2.9 „а", 10.1, 11.3, 12.1, 12.4 ПДР України, не врахував дорожню обстановку, швидкість руху та неправильно застосував прийоми керування транспортним засобом, внаслідок чого допустив виїзд керованого ним автомобіля за межі проїжджої частини дороги вправо на узбіччя, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, внаслідок якого потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження. Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 10.1, 11.3, 12.1, 12.4 ПДР перебувають у прямому причинному зв`язку із наслідками ДТП.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Олійник Б.О. просить змінити вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 .
В обґрунтування своєї позиції вказує, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи вирок місцевого суду, належним чином не врахував дані про особу засудженого, позицію потерпілого щодо можливості призначення ОСОБА_1 покарання без ізоляції від суспільства, те, що він частково відшкодував завдану шкоду, не втік з місця ДТП, крім того, суд не врахував дані досудової доповіді, натомість безпідставно зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, внаслідок чого призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, через суворість. Вважає, що виправленнязасудженого можливе без реального відбування покарання, із застосуванням положень ст.75 КК України.
Вимоги та доводи касаційної скарги потерпілого ОСОБА_2 є аналогічними тим, що викладені у скарзі захисника Олійника Б.О.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор в суді касаційної інстанції, посилаючись на безпідставність доводів скарг захисника та потерпілого, заперечив проти їх задоволення.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Єдиним доводом касаційних скарг як захисника так і потерпілого є те, що покарання призначене ОСОБА_1 не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок суворості, через не застосування ст.75 КК України. Цей довід не заслуговує на увагу з огляду на наступне.
Положеннями статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.