Постанова
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 336/6105/18
провадження № 61-9667св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - П`ята Запорізька державна нотаріальна контора
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2020 року у складі судді Щасливої О. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - П`ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що він є сином ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Його батьки мали на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 . Сторони у справі також є співвласниками вказаного житла.
Після смерті ОСОБА_4 її спадкоємці першої черги за законом, а саме: діти (він та відповідач), а також чоловік - ОСОБА_5 із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Проте відповідач та ОСОБА_5 постійно проживали разом із спадкодавцем на момент її смерті, тому вони вважаються такими, що прийняли спадщину. Вказував, що на час смерті матері він відбував покарання у державній установі "Вінницька установа виконання покарань № 1", де знаходиться і на час подання позову. Жодних офіційних відомостей про смерть матері, у тому числі від нотаріальної контори, він не отримував, а дізнався про це за спливом певного часу. При цьому ОСОБА_5 запевняв його, що коли він звільниться з місць позбавлення волі питання про отримання належної йому частки у спадковому майні буде вирішено справедливо.
Вказував, що після смерті батька він вжив заходів з направлення нотаріусу заяви про прийняття спадщини у строк, що передбачений законом, а саме 14 серпня 2018 року, коли він звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемської-Фастовець О. О., до якої заява надійшла лише 27 серпня 2018 року.
Крім того, отримавши 20 серпня 2018 року повідомлення з П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори про смерть батька і його право подати заяву про прийняття спадщини, наступного дня, а саме 21 серпня 2018 року, він через установу відбування покарання відправив відповідну заяву, проте отримана вона була лише 28 серпня 2018 року. Свідоцтво про право на спадщину йому не видали, а роз`яснили, що він вправі звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати пропущений ним строк подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, з поважних причин, встановити додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю у три місяці.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визначено для ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 тривалістю у три місяці, перебіг якого починається з моменту набрання рішенням суду законної сили.
У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач довів поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його батька - ОСОБА_5 .
Разом з тим, суд вважав, що обставини справи свідчать про небажання позивача приймати спадщину після смерті матері, оскільки були відсутніми будь-які об`єктивні перешкод для вчинення передбачених законом дій.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2020 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, встановив обставини справи та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15-ц, що був застосований судами в оскаржуваних судових рішеннях, зокрема, щодо відсутності підстав для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що спадкоємець не мав перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, але не реалізував своє право через відсутність інформації про смерть спадкодавця.
Вказує, що нотаріус повинен був повідомити його про відкриття спадщини, а невиконання нотаріусом цього обов`язку є підставою для визначення додаткового строку на її прийняття.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2020 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3, до нотаріальної контори звернулися із заявами: про прийняття спадщини - ОСОБА_2, про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 - ОСОБА_5 .
Після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися: 14 серпня 2018 року - ОСОБА_2, 28 серпня 2018 року - ОСОБА_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.