Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 557/17/18
провадження № 61-1934св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на постанову Рівненського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М., від 10 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовну заяву мотивовано тим, що 05 травня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ОТП Банк"
(далі - ПАТ "ОТП Банк"), та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав грошові кошти у розмірі
35 000 доларів США зі сплатою 5,99 % річних + FIDR, з кінцевим строком повернення 05 травня 2023 року. Цього ж дня, на забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, предметом якого є належний останньому житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказував, що 24 грудня 2010 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" придбало у ПАТ "ОТП Банк" право вимоги за вказаним кредитним та іпотечним договорами
Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином виконує свої зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого станом на 14 вересня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 293 304,63 грн, позивач просив в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області у складі судді Пацка Д. В. від 19 вересня 2019 року позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено.
У рахунок погашення заборгованості у розмірі 293 304,63 грн звернуто стягнення на предмет - житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щопозичальник вчасно не виконував свої зобов`язання за кредитним договором, допустив заборгованість за кредитом, а тому є всі передбачені законом та договором підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 19 вересня 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач звернувся до суду поза межами позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Таких висновків суд дійшов з огляду на направлення 25 червня 2009 року
ПАТ "ОТП Банк" вимогу на адресу позичальника про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі, наявності рішення суду від 06 вересня 2012 року про стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором та звернення ТОВ "ОТП Факторинг Україна" із цим позовом лише у січні 2018 року, поза межами трирічного строку, встановленого статтею 257 ЦК України, з дня настання виконання основного зобов`язання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "ОТП Факторинг" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що договір іпотеки є чинним, датою остаточного повернення кредиту є 05 травня 2023 року, а тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про сплив позовної давності. Позичальник не погасив заборгованість у повному обсязі, а тому наявні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 23 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 травня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є
ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав грошові кошти у розмірі
35 000 доларів США зі сплатою 5,99 % річних + FIDR, з кінцевим строком повернення 05 травня 2023 року.
Цього ж дня, на забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, предметом якого є належний останньому житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
17 вересня 2009 року ПАТ "ОТП Банк" звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 усієї заборгованості за кредитним договором, який рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 вересня 2012 року задоволено та стягнуто з відповідачів на користь банку 35 922,38 доларів США, що еквівалентно 287 127,58 грн, та 6 177,05 грн пені.
24 грудня 2010 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" придбало у ПАТ "ОТП Банк" право вимоги, зокрема за вказаним кредитним та іпотечним договорами.
Звертаючись до суду із цим позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" посилається на невиконання позичальником умов кредитного договору, унаслідок чого станом на 14 вересня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 293 304, 63 грн, яка складається із: 275 162,70 грн - тіло кредиту; 11 964,88 грн - проценти; 6 177,05 грн - пеня, у рахунок якої товариство просило звернути стягнення на предмет іпотеки.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.
У статті 33 Закону передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.