Постанова
Іменем України
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 752/7311/13-ц
провадження № 61-31334св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Коломієць Г. В. (суддя-доповідач)
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - Головне управління юстиції у місті Києві,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року, ухвалене у складі колегії суддів:
Заришняк Г. М., Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду
з позовом до ОСОБА_3, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на земельну ділянку
у зв`язку з набуттям права власності на жилий будинок, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 листопада 2004 року та додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 11 січня 2006 року за ОСОБА_1, зокрема, було визнано право власності на 7/16 частини будинку АДРЕСА_1 та 1/8 частини гаража літ. "Г" по АДРЕСА_2 після померлого ОСОБА_4 . За ОСОБА_2 визнано право власності на 1/16 частини будинку АДРЕСА_1 та 1/8 частини гаража літ. "Г" по АДРЕСА_2 після померлого ОСОБА_4 . Тобто за ними (позивачами) визнано право власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 .
Іншим співвласником зазначеного будинку була ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті співвласником будинку став
ОСОБА_3 , як її спадкоємець за заповітом.
Проте до спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, не була включена земельна ділянка, право власності на яку ОСОБА_4 набув у зв`язку з отриманням ним у дар земельної ділянки площею 200 кв. м по АДРЕСА_1 за договором дарування, укладеним між ним та ОСОБА_5 29 січня 2000 року.
Вказували, що у встановленому законом порядку вони набули право власності на земельну ділянку площею 200 кв.м по
АДРЕСА_1 , оскільки проживали зі спадкодавцем ОСОБА_4 на момент його смерті та фактично вступили у володіння спадковим майном.
У зв`язку з набуттям права власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 вони набули і право власності на частину земельної ділянки, яка знаходиться під житловим будинком та на частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.
Уточнивши позовні вимоги, позивачі просили суд:
визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5, на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:79:155:0007, розташовану по АДРЕСА_1, недійсним;
визнати за ними право власності на земельну ділянку площею 0,0200 га (200 кв. м) по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 ;
визнати за ними право власності на земельну ділянку площею 0,0611 га по АДРЕСА_1, під житловим будинком та яка необхідна для обслуговування 1/2 частини будинку за вказаною вище адресою;
встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між ОСОБА_1, ОСОБА_2
і ОСОБА_3, відповідно до варіанта № 1 висновку судової земельно-технічної експертизи від 22 жовтня 2015 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 травня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за життя ОСОБА_4 не оформив право власності на подаровану йому земельну ділянку площею 0,0200 га, а тому ця земельна ділянка йому не належала. Відповідач у свою чергу прийняв у спадщину право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0621 га, а також право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га.
Короткий зміст ухвал судів апеляційної та касаційної інстанцій
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилено.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 травня 2016 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції, залишив його без змін і зазначив, що висновки суду відповідають встановленим обставинам справи.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 серпня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,010 га кадастровий номер
8000000000:79:155:0007, розташовану на
території АДРЕСА_1, з цільовим призначенням (використанням) земельної ділянки - обслуговування жилого будинку і господарських будівель, видане Другою державною нотаріальною конторою 08 листопада 2012 року, реєстровий № 6-1583, ОСОБА_3
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,0200 га (200 кв. м) за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0300 га (300 кв. м), за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташована 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 та яка необхідна для обслуговування цієї 1/2 частини будинку.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,0500 га (500 кв. м), за адресою: АДРЕСА_1, яка зайнята під 1/2 частиною житлового будинку та необхідна для обслуговування цієї 1/2 частини будинку.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1621 га відповідно до варіанта № 1 висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 22 жовтня 2015 року № 17326/14-41/173267/14-43 між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 таким чином:
виділено співвласникам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 у спільне користування земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 170 кв. м (0,0170 га), яка забезпечує можливість користування (здійснення під`їзду, проходу) до житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка обмежена лініями розподілу та позначена точками: 3-2-23-24-25-26-27-28-29-9-8-7-6-5-4-3, що зображена на схемі в додатку № 1 до висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 22 жовтня 2015 року
№ 17326/14-41/173267/14-43.
Для доступу та обслуговування відповідної частини житлового будинку співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділено у користування земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,0726 га (726 кв. м), яка згідно з варіантом № 1 розподілу земельної ділянки АДРЕСА_1 , викладеним у висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи
від 22 жовтня 2015 року № 17326/14-41/173267/14-43, обмежена лініями розподілу: від точки "1" лінія розподілу проходить по вулиці Гвардійській через точки "17", "18", у точку "19"; від точки "19" лінія розподілу проходить по правій лінії ділянки через точки "20", "21", у точку "22"; від точки "22" лінія розподілу проходить по тильній межі ділянки довжиною 11,36 м у точку "12"; від точки "12" лінія розподілу проходить довжиною 36,32 м у точку "11"; від точки "11" лінія розподілу довжиною 2,87 м проходить у точку "10"; від точки "10" лінія розподілу проходить довжиною 6,92 м у точку "9", яка розташована на куті жилого будинку; від точки "9" лінія розподілу проходить по стіні житлового будинку через точки "29", "28", "27", "26", "25", "24", "23", у точку "2", яка розташована на відстані З,01 м від кута будинку; від точки "2", яка розташована на відстані 3,01 м від кута будинку, лінія розподілу проходить довжиною 8,00 м у точку "1", яка знаходиться по вулиці Гвардійська .
Для доступу та обслуговування відповідної частини житлового будинку та господарських будівель співвласнику ОСОБА_3 виділено
в користування земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,0726 га (726 кв. м), яка згідно з варіантом № 1 розподілу земельної ділянки АДРЕСА_1 , викладеним у висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 22 жовтня 2015 року № 17326/14-41/173267/14-43, обмежена лініями розподілу: від точки "15", лінія розподілу проходить по вулиці Гвардійська через точку "16" у точку "1"; від точки "1" лінія розподілу проходить довжиною 8,00 м у точку "2", яка знаходиться на відстані 3,01 м
від кута будинку; від точки "2", яка знаходиться на відстані 3,01 м від кута будинку, лінія розподілу проходить по стіні житлового будинку через точки "З", "4", "5 "6", "7", "8", у точку "9", яка знаходиться на куті будинку; від точки "9" лінія розподілу, яка знаходиться на куті будинку, проходить довжиною
6,92 м у точку "10"; від точки "10" лінія розподілу проходить довжиною 2,87 м у точку "11"; від точки "11" лінія розподілу довжиною 36,32 м проходить у точку "12", яка знаходиться на тильній межі ділянки; від точки "12" лінія розподілу проходить довжиною 12,99 м по тильній межі в точку "13"; від точки "13" лінія розподілу проходить по лівій межі через точку "14" у точку "15".
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку площею 0,200 га на
АДРЕСА_1 за договором дарування частини земельної ділянки від 29 січня 2000 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрижак Я. А., проте не зареєстрував це право у зв`язку зі смертю, що не може бути підставою для позбавлення права власності.
Факт проживання позивачів у спірному будинку з 1996 року встановлений рішенням Голосіївського районного суду місті Києва від 24 листопада
2004 року, а тому вони набули право власності на земельну ділянку площею 200 кв. м., яку за договором дарування частини земельної ділянки
від 29 січня 2000 року набув померлий ОСОБА_4 .
Видача свідоцтва про право на спадщину на ім`я відповідача на всю земельну ділянку, включаючи і 0,0200 га, яку набув за договором дарування частини земельної ділянки від 29 січня 2000 року померлий ОСОБА_4,
й яка отримана позивачами у спадщину, порушує права останніх.
У зв`язку з набуттям позивачами 24 листопада 2004 року права власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 , позивачі набули і право власності на частину земельної ділянки, яка знаходиться під житловим будинком та необхідна для її обслуговування, відповідно до норм статей 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статей 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Встановлюючи між сторонами порядок користування земельною ділянкою, апеляційний суд виходив із того, що між сторонами постійно виникають конфлікти щодо порядку користування спірною земельною ділянкою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року в частині задоволених позовних вимог та залишити в силі рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 травня 2016 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 07 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Голосіївського районного суду міста Києва.
У січні 2018 року справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду в травні 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року зупинено касаційне провадження до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справа № 689/26/17.
У вересні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року задоволено заявлений головуючим Луспеником Д. Д. самовідвід.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2020 року визначено суддів, які входять до складу колегії.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року поновлено касаційне провадження у даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не навів у своєму рішенні мотивів, з яких скасував свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане на ім`я ОСОБА_3, не взяв до уваги обставини, встановлені рішенням Голосіївського районного суду міста Києва
від 18 березня 2009 року та які відповідно до положень частини третьої статті 61 ЦПК України (в редакції 2004 року) не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи.
Крім того, заявник вважає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_4 набув права власності на частину земельної ділянки площею 0,0200 га, оскільки за життя він не отримав документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, а також тому, що частина земельної ділянки площею 0,0200 га в натурі не виділялась.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, оскільки при його ухваленні правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що ОСОБА_1 з 06 жовтня 1990 року перебувала
у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_2 .
Відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 035933 від 12 серпня 1999 року ОСОБА_5 надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,0621 га у межах згідно з планом по АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку
і господарських будівель.
На підставі державного акта на право приватної власності на землю
від 12 серпня 1999 року серії І-КВ № 143487 ОСОБА_5, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 га по
АДРЕСА_1 , для обслуговування вказаного жилого будинку
і господарських будівель.
Згідно з договором дарування частини земельної ділянки від 29 січня
2000 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрижак Л. А., ОСОБА_5 (мати) подарувала ОСОБА_4 частину земельної ділянки площею 200 кв. м (0,0200 га), надану для обслуговування житлового будинку і господарських будівель на АДРЕСА_1 .
З архівної копії договору дарування частини земельної ділянки від 29 січня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрижак Я.А., встановлено, що ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_4 прийняв у дар частину земельної ділянки площею
200 кв. м (0,0200 га), надану для обслуговування житлового будинку
і господарських будівель.
Оригінал державного акта серії І-КВ № 143487 на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_5 Київською міською державною адміністрацією 12 серпня 1999 року та зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів за № 79-2-00265, із відміткою про посвідчення договору дарування (на титульній стороні державного акта), після його реєстрації був повернутий на руки ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, але до спадкової маси вказана вище земельна ділянка площею 0,0200 га не ввійшла.
Із заповіту ОСОБА_5 від 17 серпня 2001 року встановлено, що вона заповіла належну їй частину житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться на
АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, на якій цей будинок розташований, своєму синові ОСОБА_3 .
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 листопада
2004 року за ОСОБА_1, як дружиною померлого ОСОБА_4, визнано право власності на 1/2 частину другого поверху будинку
АДРЕСА_1 , 1/2 частини гаража літ. "Г". За