Постанова
Іменем України
30 вересня2020 року
м. Київ
справа № 752/8853/16-ц
провадження № 61-22298св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександр Анатолійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року в складі судді Антонової Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Кирилюк Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького О. А. та просила визнати незаконними дії відповідача щодо прийняття від ОСОБА_2, який діяв від її імені на підставі довіреності від 27 березня 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О. І., яка мала дописки та інші незастережені видавником документа виправлення, заяв про видачу на її ім`я свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, а також визнати недійсними видані нотаріусом свідоцтва про право власності на частку нерухомого майна в спільному майні подружжя.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О. І. заведена спадкова справа, а 25 квітня 2013 року на підставі наказу Головного управління юстиції у місті Києві № 229/6 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким О. А. в порядку заміщення приватного нотаріуса цього ж нотаріального округу Марченко О. І. було прийнято спадкову справу для подальшого провадження. 28 травня 2013 року вона отримала від відповідача листи № 92 від 21 травня 2013 року, № 97 від 22 травня 2013 року, № 127 від 10 червня 2013 року про передачу спадкової справи та видачу на її ім`я свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя.
12 червня 2013 року вона звернулася до відповідача з проханням надати їй свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, проте відповідач повідомив їй, що передав ці свідоцтва її сину ОСОБА_4 на підставі виданої нею 27 березня 2012 року довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О. І., якою вона уповноважила ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на оформлення спадкових прав на майно, що залишилося після смерті її чоловіка.
Ознайомившись зі змістом вказаної довіреності, помітила, що в неї внесені зміни (закреслення слів та дописки), які були відсутні на час її видачі, в зв`язку з чим того ж дня скасувала цю довіреність.
Посилаючись на те, що правовстановлюючими документами на нерухоме майно незаконно заволоділи сторонні особи проти її волі та вона позбавлена права розпоряджатися належним їй майном на власний розсуд, просила позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконними нотаріальні дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького О. А. щодо прийняття від громадянина ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 27 березня 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О. І. за реєстровим № 450, яка мала дописки та інші незастережені видавником документа виправлення, заяв про видачу на ім`я ОСОБА_1 свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, а саме: заяви за реєстровим № 21 від 21 травня 2013 року на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 та на Ѕ частку від 12/100 частки квартири АДРЕСА_2 ; заяви за реєстровим № 22 від 22 травня 2013 року на Ѕ частку квартири АДРЕСА_3 та на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_4 ; заяви за реєстровим № 28 від 10 червня 2013 року на Ѕ частку земельної ділянки, площею 0, 1412 га, що знаходиться по АДРЕСА_4 .
Визнано недійсними свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, видані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким О. А. на ім`я ОСОБА_1 за заявами ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 27 березня 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О. І. за реєстровим № 450, а саме: свідоцтво за реєстровим № 1202 від 21 травня 2013 року на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 ; свідоцтво за реєстровим № 1206 від 21 травня 2013 року на Ѕ частку від 12/100 частки квартири АДРЕСА_2 ; свідоцтво за реєстровим № 1213 від 22 травня 2013 року на Ѕ частку квартири АДРЕСА_3 ; свідоцтво за реєстровим № 1217 від 22 травня 2013 року на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_4 ; свідоцтво за реєстровим № 1459 від 10 червня 2013 року на Ѕ частку земельної ділянки, площею 0, 1412 га, що знаходиться по АДРЕСА_4 .
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надавала згоди на внесення будь-яких дописок та виправлень, в тому числі щодо права повірених на отримання свідоцтв про право власності на спільне майно подружжя, у довіреність від 27 березня 2012 року і вказані дописки та виправлення були відсутні на дату її видачі, а тому наявні підстави для визнання незаконними дій відповідача щодо прийняття від ОСОБА_2, який діяв на підставі цієї довіреності, заяв про видачу на ім`я позивача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя і визнання цих свідоцтв недійсними.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2017 року скасовано рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 31 липня 2019 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд не надав оцінки доводам сторін щодо правомірності видачі свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, не оцінив поданих на обґрунтування вказаних обставин доказів, а тому дійшов передчасного висновку про відмову взадоволенні позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд виходив з того, що викладені в рішенні суду першої інстанції висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам, норми матеріального та процесуального права застосовані районним судом правильно і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сікуцький О. А. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року і постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що його нотаріальні дії були вчинені в повній відповідності до чинного законодавства України, а тому не могли бути визнані судом недійсними. У позовній заяві позивач не наводить конкретних підстав для визнання недійсними свідоцтв та не зазначає в який спосіб оформлення свідоцтв про її право власності на Ѕ частину спільного майна подружжя порушує її права та які саме.
Також зазначає, що виправлення у видану позивачем 27 березня 2012 року довіреність на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були внесені на підставі їх заяви, оскільки вказана довіреність передбачала право повірених вносити до неї виправлення.
До того ж уважає, що звернення позивача до нотаріуса з заявою про видачу дублікатів свідоцтв свідчить про схвалення нею дій нотаріуса та повірених.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
29 січня 2020 року справа № 752/8853/16-ц надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_5 надіслала до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Крім того, ОСОБА_1 заявила клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, посилаючись, зокрема, на те, що вказана справа містить виключну правову проблему.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3, у зв`язку з чим 13 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О. І. була заведена спадкова справа.
27 березня 2012 року позивач на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 видала довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О. І., якою уповноважила вказаних осіб, зокрема, на оформлення своїх спадкових прав на майно спадкодавця; оформлення, отримання та подання необхідних документів для оформлення та отримання свідоцтв про право на спадщину; оформлення, отримання та подання всіх необхідних документів для переоформлення грошових коштів у банківських установах; після оформлення спадкових прав на майно проведення їх державної реєстрації; на представництво її інтересів.
28 березня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які діяли від імені позивача, звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марченко О. І. із заявою про внесення виправлення у довіреність від 27 березня 2012 року.
На підставі вказаної заяви приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О. І. внесені виправлення у довіреність, видану позивачем 27 березня 2012 року на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а саме викреслено слова "на спадщину на майно" та замінено їх словами "власності на частку в спільному майні подружжя", а також дописано "отримувати свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя".
На підставі наказу Головного управління юстиції у місті Києві "Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марченко О. І." № 229/б в порядку заміщення останньої, 25 квітня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким O. A. прийнято спадкову справу для подальшого провадження.
На підставі заяв ОСОБА_6, поданих від імені ОСОБА_1, від 21 травня 2013 року, від 22 травня 2013 року та від 10 червня 2013 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким О. А. були видані свідоцтва про право власності, а саме: свідоцтво за реєстровим № 1202 від 21 травня 2013 року на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 ; свідоцтво за реєстровим № 1206 від 21 травня 2013 року на Ѕ частку від 12/100 часток квартири АДРЕСА_2 ; свідоцтво за реєстровим № 1213 від 22 травня 2013 року на Ѕ частку квартири АДРЕСА_3 ; свідоцтво за реєстровим № 121 від 22 травня 2013 року на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_4 ; свідоцтво за реєстровим № 1459 від 10 червня 2013 року на Ѕ частку земельної ділянки, площею 0, 1412 га, по АДРЕСА_4 .