Постанова
Іменем України
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 373/1100/17
провадження № 61-13825св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, Помоклівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_5, на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року у складі судді Керекези Я. І. та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просив:
1. здійснити перерозподіл спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ;
2. в порядку перерозподілу спадщини:
- скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-КВ № 028965 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5167 га, земельна ділянка № НОМЕР_1, що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданий 14 травня 2004 року на імʼя ОСОБА_3 ;
- скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №510787 на для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5051 га, земельна ділянка № НОМЕР_1, що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданий 25 жовтня 2006 року на імʼя ОСОБА_3 ;
- визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на 1/3 частину земельної ділянки № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5167 га, що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ;
- визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на 1/3 частину земельної ділянки № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5051 га, що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ;
- визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ;
- скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВІ №507844 видане Переяслав-Хмельницькою районною державною нотаріальною конторою Київської області на імʼя ОСОБА_7 ;
- визнати за ним право у порядку спадкування за законом на 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,04 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав- Хмельницького району Київської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6, яка за життя склала заповіт, посвідчений 03 грудня 1997 року секретарем Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, за яким все своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_7 . Крім ОСОБА_7 спадкоємцями померлої є він та відповідач ОСОБА_3 .
ОСОБА_7 спадщину після смерті матері прийняла і 28 серпня 2000 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
11 травня 2001 року рішенням Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області скасовано реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
18 березня 2008 року рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області заповіт ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_7 визнано недійсним.
02 червня 2009 року рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області були визнані недійсними свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на спадкове майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_6
29 березня 2011 року рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області йому був визначений додатковий строк для подання заяви про прийняття спадини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_6 .
Для перерозподілу спадщини між спадкоємцями за законом він звернувся до нотаріуса, але він відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину земельної ділянки у зв`язку з тим, що право власності на земельну частку (пай) розміром 4,04 в умовних кадастрових гектарах в КСП "Помоклі", що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав- Хмельницького району, яка належала померлій ОСОБА_6, на підставі ухвали Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 22 червня 2001 року визнано за ОСОБА_3 .
Вищевказана земельна ділянка належала його сестрі, яка її успадкувала після смерті батька ОСОБА_8, однак єдиним спадкоємцем після його смерті була матір ОСОБА_6, яка фактично після його смерті прийняла спадщину.
ОСОБА_7 померла в 2012 році, спадкоємцем після її смерті є ОСОБА_2 .
Також за ім`я ОСОБА_3 зареєстровано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ІІІ-КВ № 028965 та ЯБ № 510787 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5167 га та 0,5051 га, які належали їм матері ОСОБА_6 .
У видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок АДРЕСА_1 йому було відмовлено у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на житловий будинок був виданий та зареєстрований на ім`я спадкодавця після її смерті.
Враховуючи те, що нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав померлій ОСОБА_6 і ввійшов до спадкової маси після її смерті.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є троє її дітей: ОСОБА_7, ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 .
Нотаріусом було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_6 на 1 /2 частину будинку.
Виникнення права власності на житловий будинок не залежить від державної реєстрації цього права. Державна реєстрація лише підтверджує (закріплює) право власності на нерухоме майно.
З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що нездійснення спадкодавцем державної реєстрації права власності на будинок не позбавляє її спадкоємців права на нього як частину спадкового майна, тому вимоги в частині визнання за позивачем права власності на 1 /3 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 підлягають задоволенню.
Встановлено, що ОСОБА_7 успадкувала земельну ділянку розміром 4,04 га, яка знаходиться в КСП "Помоклі" в селі Помоклі Переяслав-Хмельницького району Київської області без визначення цієї частки в натурі, а також право на майновий пай в загальному майновому фонді підприємства, після смерті батька ОСОБА_8, а не після смерті матері ОСОБА_6 .
Питання перерозподілу спадщини після смерті батька позивача ОСОБА_8 не є предметом розгляду цієї цивільної справи, відтак вимоги про скасування свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВІ №557844, виданого Переяслав-Хмельницькою районною державною нотаріальною конторою Київської області на ім`я ОСОБА_7 та, як наслідок, визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 право на 1/3 частину вказаної земельної ділянки задоволенню не підлягають.
Вимоги про скасування державного акта серії ІІІ-КВ №028965 на право власності на земельну ділянку площею 3,5167 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка № НОМЕР_1, що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданого 14 травня 2004 року на ім`я ОСОБА_3, та державного акта серії ЯБ № 510787 на право власності на земельну ділянку площею 0,5051 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка № НОМЕР_1, що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданого 25 жовтня 2006 року на ім`я ОСОБА_3, та визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 права власності на 1/3 частину кожної з вищевказаних земельних ділянок задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав належні та допустимі докази на підтвердження існування після смерті ОСОБА_6 спадкового майна у виді земельної ділянки № НОМЕР_1, площею 3,5167 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельної ділянки № НОМЕР_1, площею 0,5051 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року і постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року в частині відмови у позові та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що право на земельну частку (пай) в розмірі 4, 04 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться в КСП "Помоклі", село Помоклі Переяслав-Хмельницького району Київської області, померла ОСОБА_6 отримала після смерті свого чоловіка ОСОБА_8 як така, що відповідно до статті 549 ЦК Української РСР фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Суди не надали оцінки наявній у матеріалах справи відповіді Переяслав- Хмельницької районної державної нотаріальної контори Київської області на запит Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2017 року у справі № 373/1100/17, в якій зазначено, що відповідно до Інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 49407422 від 10 жовтня 2017 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_8 не заведена.
Копія свідоцтва про право на спадщину за законом серії АВI № 507884 не була засвідчена належним чином та до суду не було подано її оригінал. В Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів інформація про витрачання бланка серії "АВІ" та номера 507884 відсутня, відтак свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВІ № 507884 на ім`я ОСОБА_7 не могло бути видане.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.
17 вересня 2019 року справа № 373/1100/17-ц надійшла до Верховного Суду.
Рішення судів в частині задоволених вимог про визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування права власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в касаційному порядку не оскаржувалися та не переглядаються.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.