Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 201/398/18
провадження № 61-5341св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідач, позивач за зустрічним позовом, відповідач за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за первісним та зустрічним позовами, а також за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Орган опіки і піклування в особи виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради,
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4,
відповідач за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Державний реєстратор відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Дніпровська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, подану в його інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року у складі судді Красвітної Т. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки і піклування в особи виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір`ю.
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки і піклування в особи виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком.
07 травня 2018 року ОСОБА_3 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернувся у своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2, Державного реєстратора відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання порушення, визнання дій незаконними, визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 з ОСОБА_1, визнання факту перешкоди у праві користування, визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, виселення, визнання основним квартиронаймачем, стягнення боргу за комунальні послуги.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2019 року за заявами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 первісний та зустрічний позови залишено без розгляду.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2019 року позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, задоволено частково. Визнано протиправною реєстрацію ОСОБА_2 та його малолітнього сина ОСОБА_5 за адресою квартири: АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
13 листопада 2019 року ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2019 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2019 року залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, оскільки в апеляційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника, за його наявності, або номер і серія паспорта, а також третю особу - Дніпровську міську раду, її місцезнаходження. Роз`яснено, що заявнику необхідно надати копії апеляційної скарги з додатками відповідно до кількості учасників справи. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказав про окремо подане клопотання про звільнення від сплати судового збору та клопотання про поновлення строку, однак ці клопотання до апеляційної скарги не долучені та до апеляційного суду не надані.
06 лютого 2020 рокуОСОБА_3 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , подав іншу апеляційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2019 року, в якій також заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення він отримав 12 листопада 2019 року і подав апеляційну скаргу 14 листопада 2019 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 від 06 лютого 2020 року на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2019 року.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що апеляційна скарга ОСОБА_3, датована 06 лютого 2020 року, подана як нова (самостійна) апеляційна скарга, не містить інформації про її подання в порядку усунення недоліків раніше поданої апеляційної скарги, датованої 13 листопада 2019 року, вона відрізняється лише датою її оформлення. Також апеляційна скарга ОСОБА_3, датована 06 лютого 2020 року, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження і заявник не довів наявності поважних причин для його поновлення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У березні 2020 року ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційна скарга від 06 лютого 2020 року була подана на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року, тому апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2020 року відстрочено ОСОБА_3 сплату судового збору в розмірі 420,40 грн до ухвалення судового рішення у справі, відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
01 липня 2020 року справа № 201/398/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2019 року позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, задоволено частково. Визнано протиправною реєстрацію ОСОБА_2 та його малолітнього сина ОСОБА_5 за адресою квартири: АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
13 листопада 2019 року ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2019 року залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків. Підставами для залишення апеляційної скарги без руху було те, що в ній не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника, за його наявності, або номер і серія паспорта, а також третю особу - Дніпровську міську раду, її місцезнаходження. Роз`яснено, що заявнику необхідно надати копії апеляційної скарги з додатками відповідно до кількості учасників справи. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказав про окремо подане клопотання про звільнення від сплати судового збору та клопотання про поновлення строку, однак ці клопотання до апеляційної скарги не долучені та суду не надані.
06 лютого 2020 року ОСОБА_3, який діє всвоїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, подав іншу апеляційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2019 року, в якій також заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення він отримав 12 листопада 2019 року і подав апеляційну скаргу 14 листопада 2019 року.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження в цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.