1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 686/20787/17

провадження № 61-5528св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.

суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамака Ольга Василівна, державний реєстратор Олешинської сільської ради Хмельницького району Андрієвська Марина Василівна, державний реєстратор Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Роїк Ірина Дмитрівна,

треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2018 року у складі судді Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина. Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила в ході розгляду справи, та остаточно просила визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на земельну ділянку кадастровий номер 6825082400:02:017:3058 за ОСОБА_2, індексний номер 15671279 від 09 вересня 2014 року, прийняте державним реєстратором Хмельницького міськрайонного управління юстиції Андрієвською М. В. та свідоцтво на нерухоме майно індексний номер 26574756 від 09 вересня 2014 року, видане реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 15 липня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О. В. та визнати незаконним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте Гайдамакою О. В., індексний номер 30478976 від 15 липня 2016 року; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер:41516818 від 08 червня 2018 року про внесення запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0062 га, що знаходиться в садівничому товаристві "Енергія", на території Давидковецької сільської ради, Хмельницького району, кадастровий номер 6825082400:02:017:3156 за ОСОБА_3 ; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер:41514920 від 08 червня 2018 року про внесення запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0738 га, що знаходиться в садівничому товаристві "Енергія", на території Давидковецької сільської ради, Хмельницького району, кадастровий номер 6825082400:02:017:3157 за ОСОБА_3 .

Позов мотивовано тим, що вона є членом садівничого товариства "Енергія" с. Давидківці Хмельницького району. 01 жовтня 1996 року на її ім`я видано Державний акт на право приватної власності на землю площею 0,08 га, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 311.

ОСОБА_2 , яка пізніше вступила в садівниче товариство, отримала суміжну земельну ділянку з її земельною ділянкою в порядку безоплатної приватизації, згідно наказу Головного Управління Держземагентства у Хмельницькій області від 28 липня 2014 року №22-2458/14-14-СГ.

Під час розгляду Хмельницьким міськрайонним судом справи № 686/10640/16-ц їй стало відомо, що ОСОБА_4 проведено первинну реєстрацію права власності на земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення площею 0,08 га для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6825082400:02:017:3058, розташовану на території Давидковецької сільської ради в садівничому товаристві "Енергія". Державна реєстрація земельної ділянки, належної відповідачу, відбулась 25 лютого 2014 року, а право власності на нерухоме майно зареєстровано 19 серпня 2014 року.

В подальшому ОСОБА_2 відчужила спірну земельну ділянку своєму зятеві ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15 липня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О. В., який також вніс рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30478976 від 15 липня 2016 року.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 під час здійснення приватизації земельної ділянки не погоджувала з нею межі своєї земельної ділянки, що призвело до того, що до складу приватизованої нею земельної ділянки увійшла частина належної їй земельної ділянки площею 0,0061га, а також на те, що під час вирішення спору між сторонами щодо спірної земельної ділянки, ОСОБА_2 відчужила її члену своєї сім`ї, чим умисно порушила її право власності, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 19 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом захисту порушеного права позивача в цьому випадку є саме витребування спірної земельної ділянки у добросовісного набувача за наявності нескасованої державної реєстрації права власності та чинного договору купівлі-продажу, а не обраний позивачем спосіб - скасування реєстрації права власності та відповідно визнання недійсним договору купівлі-продажу. Позивач як власник земельної ділянки не позбавлена права звернутися до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її витребування, враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 здійснив поділ земельної ділянки, виділивши спірну частину земельної ділянки як окремий об`єкт.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки в даному випадку належним способом захисту порушеного права є витребування земельної ділянки відповідача, яка накладається на земельну ділянку позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів


У березні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нову постанову про задоволення позову.


Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не враховали, що ЦК України наділяє правом оспорювати правочини не тільки сторони правочину, але й інших заінтересованих осіб, а тому, оскільки ОСОБА_2 неправомірно набула право власності на земельну ділянку і неправомірно відчужила її ОСОБА_3, її права є порушеними та підлягають захисту в обраний нею спосіб. Суди попередніх інстанцій невірно визначилися з характером спірних правовідносин та дійшли помилкового висновку, що захист прав позивача повинен здійснюватися відповідно до статті 388 ЦК України, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які інші правочини після договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Крім того суди не врахували висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 11 листопада 2014 року у справі №21-357ас14, відповідно до яких наявність в Єдиному реєстрі заборон запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде знято.


Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу та узагальнення їх доводів


У квітні 2019 року ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 подали до суду відзив на касаційну скаргу, у якому просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на те, що жодних порушень з боку ОСОБА_2 чинного земельного законодавства України не відбулось, оскільки ОСОБА_1 не зареєструвала належним чином свої речові права на земельну ділянку, що не дало можливості відобразити відомості про площі, межі, конфігурацію та власника цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, а відтак погодження меж відбулось з існуючими власниками та/або користувачами СТ "Енергія" та органом місцевого самоврядування в особі відповідної ради. Позивачем невірно обрано спосіб захисту.


Також у квітні 2019 року до суду із відзивом на касаційну скаргу звернувся ОСОБА_3, який також просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Вказував, що він пропонував ОСОБА_1 передати безоплатно у власність ту частину земельної ділянки, на яку вона претендує, з метою припинити судові спори.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу №686/20787/17 з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.


У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.


Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року справу №686/20787/17 призначено до розгляду.


Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.


Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд встановив, що ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ХМ, виданого 01 жовтня 1996 року, належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,08 га, що розташована на території Давидковецької сільської ради, на землях садівницького товариства "Енергія".

Наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 28 липня 2014 року № 22-2458/14-14-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва ОСОБА_2, яка розташована в садівничому товаристві "Енергія" за межами населених пунктів Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та надано їй у власність земельну ділянку площею 0,08 га (кадастровий номер 6825082400:02:017:3058) для індивідуального садівництва.

09 вересня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвською М. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку, індексний номер 15671279 та видано їй свідоцтво про право власності на дане майно.

15 липня 2016 року ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,08 га, кадастровий номер 6825082400:02:017:3058, на підставі якого відчужила вказану земельну ділянку покупцю.

На підставі даного договору купівлі-продажу державним реєстратором було проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, що розташована: Хмельницька області, Хмельницький район, с/рада Давидковецька, кадастровий номер 6825082400:02:017:3058.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2017 року визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28 липня 2014 року №22-2458/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" для індивідуального садівництва ОСОБА_2, яка розташована в садівничому товаристві "Енергія" за межами населених пунктів Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 21 лютого 2018 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 28 липня 2014 року №22-2458/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для індивідуального садівництва, яка розташована в Садівничому товаристві "Енергія" за межами населених пунктів Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Підставою для прийняття таких судових рішень стала та обставина, що судами було встановлено факт накладення земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивача площею 37 кв. м.

Крім того судами було встановлено, що під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка належить ОСОБА_1, було виявлено накладення на вказану ділянку земельної ділянки, що належить ОСОБА_2, площа накладення зазначена 0,0061 га.

В травні 2018 року ОСОБА_3 проведено поділ належної йому земельної ділянки на підставі розробленої ТзОВ "Буро судових будземекспертиз" технічної документації із землеустрою на дві окремих земельних ділянки, сформовані дві земельних ділянки що знаходиться в садівничому товаристві "Енергія", та зареєстровано у Державному земельному кадастрі кадастровий номер 6825082400:02:017:3156, площею 0,0062 га, та кадастровий номер 6825082400:02:017:3157, площею 0,0738га, після чого зареєстровано його право власності.

08 червня 2018 року державним реєстратором за ОСОБА_3 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0062 га, що знаходиться в садівничому товаристві "Енергія", кадастровий номер 6825082400:02:017:3156 та окремо на земельну ділянку, площею 0,0738га, що знаходиться в садівничому товаристві "Енергія", кадастровий номер 6825082400:02:017:3157.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідач ОСОБА_3 пропонував позивачу вирішити спір у мирний спосіб шляхом безоплатної передачу у власність позивача земельної ділянки, площею 0,0062 га, кадастровий номер 6825082400:02:017:3156, однак відповіді на пропозицію не отримав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.


................
Перейти до повного тексту