Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 760/8140/14-ц
провадження № 61-41024св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у складі судді Українця В. В. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2018 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Прокопчук Н. О., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням зміни підстави позову просило стягнути з відповідача на користь банку заподіяну шкоду в розмірі 7 427 687 грн 06 коп., завдану внаслідок вчинення неправомірних дій, посилаючись на частину першу статті 1166 ЦК України.
Позов мотивований тим, що в ході проведення перевірки уповноваженими особами АТ "Брокбізнесбанк" діяльності Солонянського відділення банку на початку 2009 року було встановлено численні порушення чинного законодавства з ознаками кримінально-караних діянь.
За наслідками досудового слідства та судового розгляду 27 грудня 2012 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області відносно підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 винесено постанову про звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема, ОСОБА_1 згідно з пунктами "в", "є" статті 1 Закону України "Про амністію".
Посилаючись на те, що вказаною постановою встановлено заподіяння відповідачем шкоди позивачу на загальну суму 7 427 687 грн 06 коп. внаслідок оформлення фіктивних кредитних договорів на підставних фізичних осіб, а отже безпідставне отримання відповідачем за цими договорами вказаної суми грошових коштів, ПАТ "Брокбізнесбанк" просило задовольнити позовні вимоги на підставі частини першої статті 1166 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги про стягнення з відповідача заподіяної ПАТ "Брокбізнесбанк" шкоди в розмірі 7 427 687 грн 06 коп. внаслідок вчинення неправомірних дій на підставі частини першої статті 1166 ЦК України не знайшли свого підтвердження належними доказами, а тому є недоведеними. Постанова Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2012 року прийнята в рамках кримінального провадження про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 містить лише кваліфікацію його дій без визначення розміру такої шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2018 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про недоведеність ПАТ "Брокбізнесбанк" розміру завданої ОСОБА_1 майнової шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У липні 2018 року ПАТ "Брокбізнесбанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно дослідили постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2012 року, в якій визначено розмір завданої відповідачем шкоди банку та вказана видана касиром сума коштів, яка в подальшому була передана ОСОБА_1 . Також суди не врахували, що саме ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти, отримані злочинною групою внаслідок підробки документів по 654 кредитних договорах на загальну суму 7 427 687 грн 06 коп., які становлять розмір завданої банку майнової шкоди. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів з матеріалів кримінальної справи, що призвело до порушення прав позивача та ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення у справі.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не поданий.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У вересні 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року справу за позовом ПАТ "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1 про стягнення коштів призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2012 року у справі № 410/4968/12, що набрала законної сили, ОСОБА_1, якого звинувачено у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27 - частиною другою статті 366, частиною п`ятою статті 27 - частиною другою статті 364-1, частиною першою статті 366, частинами другою, третьою статті 358 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності згідно з пунктами "в", "є" статті 1 Закону України "Про амністію".
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.