Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 569/18043/17
провадження № 61-48871св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Служба автомобільних доріг у Рівненській області, Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 червня 2018 року у складі судді Куцоконя Ю. П. та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Хилевич С. В., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Рівненській області, Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") про відшкодування майнової шкоди.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що йому на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1, виданого 28 серпня 2013 року, належить транспортний засіб, автомобіль марки RENAULT моделі МAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_2, та на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 28 серпня 2013 року, належить напівпричіп ORTHAUS OKSM 24 ALG, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
30 грудня 2016 року близько 16 години 55 хвилин на 265 км + 855 м автодороги М-06 Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участі належних позивачу транспортних засобів під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої автомобіль марки RENAULT моделі МAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_2, та напівпричіп ORTHAUS OKSM 24 ALG, реєстраційний номер НОМЕР_4, отримали механічні пошкодження. Загальний розмір завданої позивачу майнової шкоди внаслідок пошкодження автомобіля та напівпричепа, з урахуванням витрат на проведення її оцінки, становить 762306,95 грн.
Оскільки пошкодження автомобіля та напівпричепа сталося через невідповідність стану автомобільної дороги вимогам безпеки дорожнього руху, майнову шкоду позивач просив суд стягнути солідарно зі Служби автомобільних доріг у Рівненській області, як власника автомобільної дороги, та ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", яке на договірній основі здійснює експлуатаційне утримання та поточний ремонт автомобільної дороги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто солідарно зі Служби автомобільних доріг у Рівненській області та ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 762 306,95 грн на відшкодування майнової шкоди.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ділянка автодороги Київ-Чоп 265 км + 855 м, де 30 грудня 2016 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, за своїми техніко-експлуатаційними показниками не відповідала вимогам регламентуючих документів та не забезпечувала безпеку руху транспортних засобів з дозволеною швидкістю по ній, і саме внаслідок цього сталася дорожньо-транспортна пригода, а тому майнова шкода позивачеві у розмірі 762 306,95 грн була завдана спільною бездіяльністю Служби автомобільних доріг у Рівненській області та ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", та має бути відшкодована відповідачами солідарно.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2018 рокуапеляційну скаргу ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Рівненській області задоволено.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 червня 2018 року в частині солідарного стягнення із Служби автомобільних доріг у Рівненській області та ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"на користь ОСОБА_1 762 306,95 грн на відшкодування майнової шкоди та 7 623,07 грн судових витрат, що складаються із судового збору, скасовано.
У позові ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Рівненській області про відшкодування майнової шкоди відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В решті рішення суду першої інстанції, а саме: в частині стягнення з ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"на користь ОСОБА_1 762 306,95 грн на відшкодування майнової шкоди та 7 623,07 грн судових витрат по справі, що складаються із судового збору, залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правильними є висновки суду першої інстанції про наявність недоліку на ділянці автодороги, через який 30 грудня 2016 року відбулася дорожньо-транспортна пригода і який ще 13 жовтня 2016 року був виявлений відповідачами при комісійному обстеженні, на час дорожньо-транспортної пригоди усунутий не був.
Апеляційний суд, відмовляючи у відшкодуванні шкоди з відповідача Служба автомобільних доріг в Рівненській області на користь позивача, виходив з того, що відповідно до положення пункту 11.9 договору від 25 лютого 2016 року № 2, (чинний на момент дорожньо-транспортної пригоди) виключно підрядник ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" відповідав за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху, тому несе повну майнову та іншу юридичну відповідальність у частині відшкодування шкоди та компенсації витрат власника транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання доріг.
При цьому, апеляційний суд ґрунтував свої висновки з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі 465/11817/13-ц (провадження № 61-22158св18).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У грудні 2018 року ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули належної уваги на те, що посадову особу дорожньої організації, яка відповідає за утримання ділянки дороги, не було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 124 КУпАП.
Також заявник у касаційній скарзі зазначає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції представником відповідача Служби автомобільних доріг у Рівненській області було заявлено клопотання про призначення ситуаційної експертизи з метою встановлення можливості/неможливості перекидання транспортного засобу, пошкодження металевого бар`єрного огородження внаслідок розриву одного колеса з 12 коліс транспортного засобу. Представником заявника це клопотання було підтримано. На обґрунтування цього клопотання відповідачами надано відео- та фотоматеріали, які ставлять під сумнів фактичні дані, за яких сталась дорожньо-транспортна пригода. На думку заявника, висновки експертних досліджень № 222, № 223, № 224 від 17-23 березня 2017 року та звіт № 025П, складений 24 квітня 2017 року є однобокими доказами, до яких суд зобов`язаний поставитись критично. Натомість суд, відмовляючи у задоволенні заяви про призначення ситуаційної експертизи, поставив сторони у нерівне становище, гарантоване статтею 129 Конституції України та частиною другою статті 12 ЦПК України.
Крім того, заявник у касаційній скарзі звертає увагу касаційного суду на те, що ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"не повинен нести відповідальність за спричинення майнової шкоди позивачеві відповідно до вимог частини другої статті 1172 ЦК України, а саме замовник має відшкодовувати таку шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Враховуючи, що ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" здійснює виконання підрядних робіт за укладеними договорами, то і відповідальність заявник несе лише за невиконання або неналежне виконання умов укладених договорів. Власником доріг є Служба автомобільних доріг в Рівненській області, а філія "Рівненська дорожньо-експлуатаційна дільниця" є підрядною організацією, завданням якої є виконання робіт з ремонту, реконструкції та утримання автомобільних доріг, мостів та інших споруд та елементів обстановки дороги, остання лише обслуговує дороги в межах коштів, що виділяються Службою автомобільних доріг в Рівненській області. Під час дорожньо-транспортної пригоди за участю належного позивачеві транспортного засобу набори робіт для структурного підрозділу ДП "Рівненський облавтодор" філії "Рівненська дорожньо-експлуатаційна дільниця", яка обслуговує в тому числі автодорогу М-06 Київ - Чоп, км 259+592 км 322 +500, замовником не видавались. Така правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1083цс15.
Заявник наголошує у касаційній скарзі, що суд першої інстанції не дослідивши належним чином докази сторін, взяв до уваги договір від 25 лютого 2016 року № 2, дія якого на час дорожньо-транспортної пригоди скінчилась, натомість діяв договір від 12 грудня 2016 року № 34, у якому відсутній пункт 11.9, на підставі якого апеляційним судом було прийнято оскаржувану постанову.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та витребувано справу.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У травні 2019 року Служба автомобільних доріг у Рівненській області засобом поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якій, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, вважає, що рішення апеляційного суду відповідає засадам верховенства права та не підлягає скасуванню, просила залишити касаційну каргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін .
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що позивачеві ОСОБА_1 на праві приватної власності належать транспортні засоби - автомобіль марки RENAULT моделі МAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_2, та напівпричіп ORTHAUS OKSM 24 ALG, реєстраційний номер НОМЕР_4, про що свідчать свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 та НОМЕР_3, видані 28 серпня 2013 року.
30 грудня 2016 року близько 16 години 55 хвилин на 265 км + 855 м. автодороги М-06 сполученням Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належних позивачу транспортних засобів під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якої автомобіль марки RENAULT моделі МAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_2, та напівпричіп ORTHAUS OKSM 24 ALG, реєстраційний номер НОМЕР_4, отримали механічні пошкодження.
Згідно з постановою Острозького районного суду Рівненської області від 29 березня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення № 567/55/17 відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 124 КУпАП, яка набрала законної сили 11 квітня 2017 року, провадження у справі було закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Згідно зі звітом № 022П про оцінку сідлового тягача RENAULT MAGNUM реєстраційний номер НОМЕР_2, складеного 16 січня 2017 року Приватним підприємством "Експерт-Сервіс-Альфа", матеріальний збиток, завданий власникові RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді складає 378 854,70 грн.
Відповідно до звіту № 025П про оцінку напівпричіпа самоскида ORTHAUS OKSM 24 ALG, реєстраційний номер НОМЕР_4, складеного 24 квітня 2017 року Приватним підприємством "Експерт-Сервіс-Альфа", матеріальний збиток, завданий власникові ORTHAUS OKSM 24 ALG реєстраційний номер НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді складає 372 093,75 грн.
Для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 30 грудня 2016 року, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 567/55/17 було проведено низку експертиз.
Висновком № 222 експертного трасологічного дослідження переднього лівого колеса автомобіля RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_2, складеним 17 березня 2017 року Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що шина переднього лівого колеса автомобіля RENAULT MAGNUM реєстраційний номер НОМЕР_2, має наскрізне пошкодження, розрив, утворений в результаті дії внутрішнього тиску повітря ("пневматичний вибух"). Передумовою утворення такого розриву шини стало виникнення в конструкції шини експлуатаційного дефекту - розшарування між елементами каркасу з локальними пошкодженнями (деформацією та зламом) ниток брекеру, в результаті чого зусилля, прикладені до шини, перевищили міцність її конструкції в даному місці. Згідно наявної довідкової літератури, утворення такого роду дефектів може бути наслідком ударної взаємодії протектора шини з твердим предметом, перешкодою, краєм вибоїни та інше, що не виключає його утворення за обставин, вказаних ОСОБА_1 (наїзд даним колесом на вибоїну з металевим кутником біля її заднього краю).
Висновком № 223 судового дорожньо-технічного дослідження, складеним 17 березня 2017 року Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що з наданих заявником матеріалів та вихідних даних видно, що ділянка автодороги Київ - Чоп 265 км + 855 м, де 30 грудня 2016 року відбулась дорожньо-транспортна пригода, за своїми техніко-експлуатаційними показниками не відповідає вимогам регламентуючих документів та не забезпечує безпеку руху транспортних засобів з дозволеною швидкістю по ній 110 км/год, оскільки у місці сполучення прольотних будов були наявні значні пошкодження у вигляді вибоїни з гострими краями: довжиною по ширині проїзної частини 2,90 метра, шириною 0,6-0,7 метра, що недопустимо (не допускаються відкриті шви шириною більше ніж 2 см) та граничною глибиною від 6 см до 10 см, яка перевищує нормативну граничну глибину 4 см окремих вибоїн для доріг І-ІІІ категорій. В свою чергу, дорожніх знаків, які б попереджували водіїв про дані невідповідності і вводили обмеження швидкості руху, були відсутні. За цим висновком дорожньо-експлуатаційні служби повинні були ліквідувати окрему вибоїну (відкритий шов у місці сполучення прольотних будов) в термін не більше 2 діб з моменту її виявлення при перевірці стану дорожнього покриття проїзної частини автодороги Київ-Чоп 265 км + 855 м. При неможливості ліквідувати дані вибоїни в зазначені терміни, дорожньо-експлуатаційні служби, з моменту їх виявлення, повинні були негайно встановити за 150-300 м до небезпечної ділянки тимчасовий попереджувальний дорожній знак 1.12 "Вибоїна" та ввести обмеження максимальної швидкості руху до 70 км/год за допомогою ступінчастого обмеження швидкості з кроком 20 км/год послідовним встановленням знаків 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", розміщених один від одного на відстані від 100 до 150 м.
Висновком № 224 експертного автотехнічного дослідження, складеним 23 березня 2017 року Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що у дорожній ситуації, яка склалася для водія вантажного автопоїзда з моменту пневматичного вибуху лівого переднього колеса автомобіля-тягача, опір рухові цього колеса значно збільшився на протязі короткого проміжку часу, а це могло привести, відповідно, до виникнення крутного моменту, що намагався розвернути автопоїзд ліворуч. У такій ситуації можливість збереження водієм контролю над керованістю транспортного засобу, з одного боку, визначається його суб`єктивними (професійними та психофізіологічними якостями), але з іншого, вона може бути дуже обмеженою, оскільки подібні ситуації (пов`язані з пневматичним вибухом коліс) несуть усі ознаки аварійних, у яких події розвиваються поза волею і діями водіїв, для яких ці ситуації виникли. При заданих у заяві вихідних даних водій вантажного автопоїзда не тільки не мав технічної можливості уникнути наїзду на вибоїну, а й до наїзду на неї навіть не встигав ні привести у дію гальма свого транспортного засобу, ні зреагувати на наявність вибоїни. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, міг бути пневматичний вибух лівого переднього колеса автомобіля "Рено-Магнум".
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у статті 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі №902/320/17).