ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 804/177/16
адміністративне провадження № К/9901/35757/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 (судді: Сафронова С.В. (головуючий), Мельник В.В., Чепурнов Д.В.) у справі № 804/177/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №488-15 від 20.06.2014, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 1396,53 грн, №489-15 від 20.06.2014, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 118524,60 грн, №106-15 від 18.05.2015, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 128191,50 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не є власником чи користувачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, а обов`язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, як це передбачено п. 287.6 ст.287 Податкового кодексу України, або ж з дати оформлення у відповідності до вимог ст. 126 Земельного кодексу України право користування. Отже земельний податок згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючим органом визначено безпідставно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
4. Задовольняючи позовні вимоги суд дійшов висновку, що визначення земельного податку, виходячи з орієнтовних показників нормативно грошової оцінки земельних ділянок по місту Дніпропетровську не відповідає законодавчо встановленому порядку визначення розміру земельного податку, доказів звернення до відповідного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з запитом щодо надання витягів з технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок відповідачем до суду не надано. В свою чергу лист Управління Держземагенства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області від 28.04.2015 №5-404-0.10-2031/2-15 про надання інформації щодо даних державного земельного кадастру м. Дніпропетровська не є законодавчо встановленим документом про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, внаслідок чого, інформація, викладена в цьому листі не може бути використана відповідачем при розрахунку земельного податку.
5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
6. Суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про помилковість висновків суду першої інстанції, оскільки виходячи з загальною діючого в Україні правила платності використання землі, та визначеного законом переліку платників земельного податку, до якого входять і особи, що набули у власність нерухоме майно розташоване на відповідній земельній ділянці в межах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), фізична особа, яка не оформила відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набула це право у зв`язку з придбанням у свою власність розташованих на цій земельній ділянці будівель або споруд, повинна сплачувати земельний податок на загальних підставах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2016
8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, позивач находиться на податковому обліку у Криворізькій південній об`єднаній державній податковій інспекції як платник земельного податку за земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1, на якій розміщено належні позивачці на праві власності будівлі та споруди: ремонтної майстерні, майстерні з допоміжними приміщеннями, диспетчерської, трьох боксів, котельної, двох вбиральнь, оглядової ями і забору.
Згідно з інформаційною довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданою Реєстраційною службою Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області №27390766 від 29.09.2014 державна реєстрація права власності фізичної особи ОСОБА_1 на будівлі та споруди розміщені за адресою: АДРЕСА_1, проведена 19.06.2007 КП "Криворізьке БТІ" на підставі рішення Центрально-міського районного суду "про визнання дійсним договору купівлі-продажу, зареєстрованого на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржі 14.04.2003 року". Підстава виникнення права власності є договір купівлі продажу нерухомого майна - будівель та споруд (незакінченого будівництвом комплексу) від 14.04.2003 реєстраційний № 106-Н/2003. Згідно з пунктом 2 вказаного договору купівлі продажу нерухомого майна земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 переходить у тимчасове користування та підлягає оформленню у приватну власність згідно діючого законодавства. Земельна ділянка на якій знаходяться незакінчений будівництвом комплекс, яка знаходиться у користуванні позивача по АДРЕСА_1 становить 0,7805 га у тому числі: для ведення особистого селянського господарства - 0,2201 га, для несільськогосподарського використання - 0,5604 га.
Контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, якими визначено позивачу податкові зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2014 та 2015 роки.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зазначає, що контролюючим органом неправильно розраховано суму земельного податку, при розрахунку земельного податку мають використовуватись дані державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, проте відповідач витягу з кадастру не отримував, а відтак не міг розрахувати розмір земельного податку.
11. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу відповідача надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Земельний кодекс України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
12.1 Частини перша - друга статті 120.
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
12.2. Стаття 126.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
13. Цивільний кодекс України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
13.1.Стаття 377.
До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, і на частину земельної ділянки, необхідну для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, і частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
14. Податковий кодекс України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункти 14.1.125, пункту 14.1 статті 14.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;
14.1. Підпункт 54.3.3 пунктом 54.3 статті 54.
Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, передбачених Податковим кодексом, у тому числі якщо згідно з податковим та і законодавством особою відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку, застосування штрафних санкцій є контролюючий орган.
14.1. Пункт 56.1 статті 56.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
14.2. Пункт 269.1 статті 269.
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
14.3. Стаття 270.
Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
11.3. Підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271.
Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
14.4. Пункт 286.1 статті 286.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
14.5. Пункт 286.2 статті 286.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
14.6. Пункт 286.5 статті 286.
Нарахування фізичним особам земельного податку проводиться контролюючим органом.
14.7. Пункт 287.1 статті 287.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
14.8. Пункт 287.6 Стаття 287.
14.9.1. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (у редакції з 01.01.2015).
14.9.2. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (у редакції до 01.01.2015).
14.10. Пункт 289.1 статті 289.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
13.Закон України "Про оцінку земель" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
13.1. Стаття 1.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.