РІШЕННЯ
Іменем України
05 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №9901/126/19
адміністративне провадження №П/9901/126/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Шарапи В.М., Єзерова А.А., Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ступак Ю. А.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. 06 березня 2019 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1, позивач) звернулася до Верховного Суду, як суду першої інстанції, з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також відповідач, ВККС, Комісія), в якому просила:
- визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо здійснення кваліфікаційного оцінювання кандидата ОСОБА_1 на посаду судді у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду в частині оцінювання критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту та зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України завершити кваліфікаційне оцінювання кандидата ОСОБА_1 на посаду судді у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду шляхом зобов`язання у пленарному засіданні вирішити питання щодо визнання кандидата ОСОБА_1 такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 лютого 2019 року про визнання кандидата ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
2. 08 квітня 2019 року позивачем до Верховного Суду подано клопотання про зміну (уточнення) підстав позову, в якому остання просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 лютого 2019 року № 157/вс-19 про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду;
- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України внести до Вищої ради правосуддя України рекомендацію про переведення ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
3. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вважає, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 лютого 2019 року № 157/вс-19 про визнання її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді в складі Верховного Суду, є протиправним, оскільки зазначений конкурс та, відповідно, кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу, проведені відповідачем на підставі нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції України; Регламент і Положення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України прийняті Комісією, а не законодавчим органом, як того вимагає Конституція України; Положення і Методологія, на підставі яких Комісія приймає рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання передбачають надширокий рівень дискреції цього органу, що є свавільним; не визначено та не встановлено в Положенні про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення; в Регламенті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з достатньою чіткістю не визначено, яким чином Комісія виставляє бали за той чи інший критерій, чим вона при цьому керується, які дані суддівського досьє бере до уваги, що робить ці дії та рішення Комісії непередбачуваними.
4. У своїй позиції позивач посилається на такі аргументи:
вимога зайняття посади судді через конкурс на посади, які вони займають, не може поширюватися на працюючих суддів, оскільки їх посади не є вакантними. Позивач вважає неприйнятним проведення конкурсу відносно неї, оскільки при проведенні судової реформи не змінює рівень суду, була обрана на посаду безстроково, пройшла всі передбачені законодавством процедури, може бути усунута з посади лише у випадках, передбачених законодавством.
5. Припинення її повноважень як судді касаційного суду, у зв`язку з реорганізацією вищих судових інстанцій за конституційною реформою, до закінчення її повноважень до досягнення граничного віку перебування на посаді судді, без очевидних правових підстав становить втручання у приватне життя, не відповідає вимогам якості закону, а тому є порушенням ст. 8 Європейської конвенції про права людини та основоположні свободи.
6. Вища кваліфікаційна комісія України розпочала свою діяльність із затвердження нею 13 жовтня 2016 року рішенням № 81/зп-16 Регламенту, який визначає порядок її роботи, підготовки, розгляду та ухвалення Комісією рішень, що вже зазнав вісім змін. Однак, позивач зазначає про те, що відповідач, який вирішує питання статусу суддів, призначення, звільнення, мала затвердити Регламент своєї діяльності законом. Так само, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затверджено не Законом, а рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16, яким також вирішуються питання судоустрою та статусу суддів, а саме: порядок проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, за результатами якого суддя або підтверджує свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, або через висновок про невідповідність займаній посаді підлягає звільненню.
7. Участь ОСОБА_1 у конкурсі продиктована єдиною можливістю залишатися в професії. При цьому, позивач вважає неконституційними п. 4, 7, 9, 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та Регламент і Положення Комісії. Отже, на думку позивача, оскаржуване рішення відповідача є протиправним, оскільки прийнято, у тому числі, на підставі неконституційних норм.
8. Крім того, позивач зазначає, що однаковий підхід до кваліфікаційного оцінювання працюючого судді і претендента, який тільки бажає стати суддею, є порушенням її прав і не відтворює дійсного професійного рівня претендентів.
9. Позивач також акцентує увагу на тому, що у відповідача були відсутні підстави для оцінки кандидата на посаду Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у 0 балів за критеріями "Професійна етика" та "Доброчесність", оскільки матеріали перевірки не містять доказів, які б свідчили про порушення правил професійної етики, які є значними, неприпустимими та ганьблять репутацію суддівства. При прийнятті оскаржуваного рішення Комісія порушила свій внутрішній акт - Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16, оскільки не розмежувала критерії "Професійна етика" та "Доброчесність" і, відповідно, не визначила за кожне з них кількість балів, а за обидва види оцінювання виставила один нульовий бал.
10. Позивач стверджує, що наведена в оскаржуваному рішенні Комісії мотивація є абсолютно необґрунтованою, голослівною, а подекуди просто образливою. Так, в тексті оскаржуваного рішення містяться застереження (звинувачення) щодо порушень ОСОБА_1, а саме: не зазначення останньою в декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2012-2013 роки права власності на будинок площею 254 кв. м. та земельної ділянки площею 0,0800 га у селі Годилів Сторожинецького району Чернівецької області. Проте, під час проведення співбесіди 04 лютого 2019 року ОСОБА_1 пояснила, що дійсно визнає свою помилку щодо не відображення у деклараціях за 2012-2013 роки вказаного будинку (не задекларувала право власності на зазначений будинок, оскільки вважала, що він не введений в експлуатацію та, як наслідок, немає обов`язку його декларувати), проте самостійно виправила вказану помилку в деклараціях за 2014-2016 роки, що свідчить про відсутність умислу на укриття цього будинку.
11. Висновок Комісії про джерела придбання майна донькою позивача ґрунтується виключно на припущеннях. Те ж саме стосується підстав законності набуття права власності на об`єкти нерухомого майна матір`ю позивача - ОСОБА_2 . Крім цього, позивач зазначила про те, що Комісія не зазначила, які правові норми порушила кандидат та її мати при приватизації квартири і які дії чи бездіяльність кандидата в цій ситуації свідчать про її неналежну поведінку та недотримання етичних норм.
12. Посилання в оскаржуваному рішенні на ненадання кандидатом переконливих пояснень та доказів щодо зволікання з введенням в експлуатацію будинку доньки, що може мати на меті невиконання вимог податкового законодавства в частині сплати земельного податку є безпідставними та необґрунтованими, оскільки єдиним зобов`язанням позивача щодо вказаного будинку є вказівка в декларації про користуванням цим будинком, який належить на праві власності доньці. Зобов`язання щодо введення будинку в експлуатацію та сплати земельного податку лежить на власниці будівлі, а не на позивачу.
13. Стосовно інформації щодо ухвалення ОСОБА_1 12-13 вересня 2013 року трьох судових рішень під час перебування на навчанні у місті Львові позивач зазначила, що не може пригадати ці обставини, однак припускає, що могла приїхати зранку на місце роботи, підписати ухвали і власним транспортом поїхати до Львова.
14. Отже, як стверджує позивач, фактично в порушення ст. 10 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями Генеральної асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року № 40/32 та від 13 грудня 1985 року № 40/146 та ст. 24 Конституції України ОСОБА_1 було визнано такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, з мотивів пов`язаних з ознаками її майнового стану та майнового стану членів її родини.
15. Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що Комісія, в межах дослідження досьє і оцінки таких критеріїв як професійна етика та доброчесність фактично перевірила законність походження майна у позивача та її родичів і встановила в діях ОСОБА_1 склад корупційних порушень, тобто Комісія в контексті перевірки цих критеріїв діяла як судовий орган. Проте, під час цієї процедури позивач не мала доступу до адвоката.
16. Між тим, Регламент Комісії не містить процедури проведення перевірки обов`язку судді підтвердити законність джерел походження майна, меж відповідальності та наслідків його не підтвердження у межах кваліфікаційного оцінювання судді.
17. Також, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що відповідачем порушено строки надання оскаржуваного рішення позивачу та те, що під час засідання Комісії 04 лютого 2019 року було проголошено лише резолютивну частину рішення, а отже позивач не знала та не могла знати про мотиви та обґрунтованість даного рішення, чим порушено її доступ до відповідних документів.
18. Відповідач заперечує проти позову, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Свою позицію відповідач обґрунтовує такими аргументами.
19. Комісія у встановленому порядку відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII та Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16, на підставі всебічно дослідженої інформації, що міститься в суддівському досьє кандидата на посаду судді, з урахуванням наданих кандидатом пояснень, оцінила ОСОБА_1 за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів і прийняла законне та обґрунтоване рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
20. Твердження позивача про відсутність у Комісії доказів та підстав для її оцінки за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів не відповідають обставинам справи та є такими, що не заслуговують на увагу.
21. Так, під час перевірки та аналізу наявної інформації щодо кандидата на посаду судді, колегія Комісії за участі представника Громадської ради доброчесності в ході проведення співбесіди визнала необґрунтованими пояснення позивача щодо не відображення нею в паперових деклараціях протягом 2012-2013 років житлового будинку площею 254 кв. м. та земельної ділянки площею 0,0800 га у с. Годилів Сторожинецького району Чернівецької області.
22. Крім цього, Комісія звернула увагу на те, що на думку розсудливого спостерігача, отримана у 2010 році донькою позивача значна сума грошових коштів безвідсоткової позики від фізичної особи, яка згідно з наданими нею поясненнями, витрачена на придбання квартири в м. Києві та земельної ділянки в с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області, викликає обґрунтовані сумніви, які не були спростовані під час проведення співбесіди з кандидатом на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 .
23. Також, в ході проведення співбесіди позивач не змогла надати колегії Комісії переконливих пояснень та відповідних документів, які б усунули сумніви та підтверджували законність походження, та/або набуття її матір`ю ОСОБА_2 (1944 року народження, яка є пенсіонером) нерухомого майна, а саме: квартири в м. Києві площею 111,5 кв. м., яка згідно з електронною декларацією за 2016 рік зазначена ОСОБА_1 на іншому праві користування, а також квартири в м. Одесі площею 82,2 кв. м., земельної ділянки загальною площею 0,1001 га, яка знаходиться в Овідіопольському районі Одеської області, а також земельної ділянки загальною площею 0,0792 га, яка знаходиться в
м. Чернівці. 24 . З урахуванням зазначеного, Комісія дійшла висновку про те, що надані під час співбесіди пояснення та докази є суперечливими та не усувають сумнівів у спроможності матері позивача придбати вищевказане майно. Більше того, вказані обставини свідчать про ознаки можливого приховування кандидатом набутого майна, шляхом його реєстрації на своїх родичів.
25. За висновками відповідача, кандидат на посаду судді ОСОБА_1 не надала переконливих пояснень та належних доказів, які б спростували обґрунтовані сумніви і щодо факту тривалого зволікання її дочкою введення в експлуатацію придатного для проживання об`єкта нерухомості і власне, фінансової спроможності його будівництва.
26. Разом з тим, позивач не змогла надати обґрунтованих пояснень щодо наявної інформації про ухвалення нею судових рішень в період з 12 по 13 вересня 2013 року, перебуваючи в цей час на навчанні в м. Львові, а тому, у колегії Комісії виникли обґрунтовані сумніви щодо реальної можливості ухвалення ОСОБА_1 судових рішень за вказаних обставин. Вказане не було спростовано позивачем належними та допустимими доказами.
27. Колегією Комісії також досліджено факт не зазначення ОСОБА_1 у своїй анкеті кандидата на посаду судді інформації про отримання нею повісток та викликів до суду у справах за її участю як позивача. Комісія, не вважаючи таку обставину самостійною підставою, яка могла б свідчити про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності наголосила на тому, що ОСОБА_1 умисно, або внаслідок вочевидь недбалого ставлення до належного заповнення анкети кандидата на посаду судді Верховного Суду, не вказала інформацію про її участь у вказаній справі в суді.
28. Кваліфікаційне оцінювання у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду обумовлювало перевірку кандидата на відповідність найвищим стандартам за критеріями компетентності, професійної етики та вимагало установлення відсутності щонайменшого обґрунтованого сумніву у його доброчесності, що може негативно вплинути на суспільну довіру до Верховного Суду.
29. На думку відповідача, повноваження Комісії щодо кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, як постійно діючого органу у системі судоустрою України. Рішення Комісії може бути оскаржено та скасовано виключно з підстав, визначених у частині третій статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", які є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ, ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
30. Позовна заява ОСОБА_1 надійшла до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 06 березня 2019 року і протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді (судді-доповідача) Ханової Р. Ф., суддів: Бившевої Л. І., Гончарової І. А., Олендера І. Я., Шипуліної Т. М.
31. Ухвалою суду від 11 березня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам Кодексу адміністративного судочинства України в частині ненадання позивачем оскаржуваного рішення відповідача, не зазначення заходів, які вчинено позивачем для отримання копії оскарженого рішення відповідача або причин неможливості самостійного отримання цього доказу.
32. 18 березня 2019 року до Верховного Суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано оскаржуване рішення Комісії та докази вчинених позивачем дій для отримання копії цього рішення відповідача. Одночасно позивачем заявлено клопотання про витребування у відповідача досьє судді ОСОБА_1 та досьє кандидата ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
33. Ухвалою суду від 22 березня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні з викликом сторін на 12 квітня 2019 року на 11:00 годину. Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено, витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії досьє судді Гончар Л. Я. та досьє кандидата ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
34. 08 квітня 2019 року на виконання вказаної ухвали, Комісія направила витребувані судом документи, а саме: копії заяв позивача про ознайомлення з суддівським досьє судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1, копію суддівського досьє ОСОБА_1 та копію досьє кандидата на посаду судді ОСОБА_1 .
35. 12 квітня 2019 року в судовому засіданні ОСОБА_1 подано заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим, колегія суддів, порадившись на місці ухвалила перенести розгляд цієї справи на 27 травня 2019 року 11:00.
36. 24 травня 2019 року ОСОБА_1 до Верховного Суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.
37. 27 травня 2019 року суддями Бившевою Л. І., Шипуліною Т. М. та 24 червня 2019 року суддями Олендером І. Я. та Хановою Р. Ф. були подані заяви про самовідвід, які мотивовані тим, що ці судді тривалий час працювали з позивачем у Вищому адміністративному суді України і за цей час між ними склалися дружні відносини. Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року вказані заяви суддів про самовідводи було задоволено.
38. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року № 840/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Блажівська Н. Є., судді Гончарова І. А., Білоус О. В., Желтобрюх І. Л. та Усенко Є. А .
39. 26 червня 2019 року головуючим суддею Блажівською Н. Є. та 27 червня 2019 року суддею Усенко Є. А. були подані заяви про самовідвід, які мотивовані тим, що ці судді тривалий час працювали з позивачем у Вищому адміністративному суді України і за цей час між ними склалися дружні відносини. Крім цього, ці судді разом з позивачем брали участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, що оголошений рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 серпня 2018 року. Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року заяви суддів Блажівської Н. Є. та Усенко Є. А. про самовідвід задоволено.
40. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2019 року, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року № 870/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Шарапа В.М., Стрелець Т.Г., Єзеров А.А. та Тацій Л.В .
41. Ухвалами Верховного Суду від 03 липня 2019 року матеріали вказаної справи прийнято до провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 15 липня 2019 року о 14:30.
42. 15 липня 2019 року суддя Стрелець Т. Г. заявила самовідвід у справі, вважаючи, що існують обставини, які викликають сумнів у її неупередженості при вирішенні справи. Так, підставою для заявлення самовідводу є та обставина, що Стрелець Т. Г. з ОСОБА_1 протягом тривалого часу обіймали посади суддів Вищого адміністративного суду України та працювали в одній палаті. Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року відведено суддю Стрелець Т. Г. від розгляду вказаної справи № 9901/126/19 та передано справу до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення колегії суддів.
43. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2019 року, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року № 998/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді Шарапа В. М., Єзеров А. А., Тацій Л. В. та Чиркін С. М.
44. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № П/9901/126/19 відмовлено.
45. В подальшому, розгляд справи неодноразово відкладався (оголошувалась перерва), у зв`язку з клопотаннями позивача про відкладення (перенесення, оголошення перерви) розгляду справи (у зв`язку з відпусткою, запрошенням ОСОБА_1 на прийом до Голови Комітету Верховної Ради України, наданням додаткових документів тощо), клопотанням ВККС про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю представлення інтересів ВККС, а також із епідемічною ситуацією, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 та встановленням в країні карантину.
46. Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року витребувано з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України матеріали технічної фіксації співбесіди колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з ОСОБА_1, що відбулася 04 лютого 2019 року.
47. 04 червня 2020 року на виконання вимог вказаної ухвали, відповідачем направлено копію технічної фіксації засідання Комісії 04 лютого 2019 року в частині проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата на зайняття вакантної посади Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного Комісією 02 серпня 2018 року.
48. 14 вересня 2020 року ОСОБА_1 заявлено клопотання про оголошення перерви у розгляді справи для надання до суду копії рішення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК). 20 вересня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 для приєднання до матеріалів справи доказів, до якої додано рішення НАЗК від 23 серпня 2019 року № 2629.
49. Беручи до уваги позицію позивача, яка наполягала на розгляді справи у відсутності представника відповідача, а також керуючись принципом "належного урядування" (який зобов`язує державу діяти в належний спосіб щодо створення та функціонування відповідних державних інституцій), котрий неодноразово застосовувався у судових рішеннях Європейського суду з прав людини, Суд прийняв рішення розглядати справу у відсутності представника відповідача, який в належний спосіб реалізував свої повноваження, сформулювавши правову позицію у даній справі, подавши до Верховного Суду відзив на позовну заяву та надавши у судовому засіданні 29 липня 2019 року свої пояснення.
IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
50. Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголосила конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема у Касаційному адміністративному суді - 26 посад.
51. 13 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
52. Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 18 жовтня 2018 року № 231/зп-18 призначила кваліфікаційне оцінювання у межах конкурсу на зайняття 26 вакантних посад у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема ОСОБА_1 .
53. Відповідно до Умов проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, ОСОБА_1 проходила кваліфікаційне оцінювання як суддя.
54. За результатами першого етапу кваліфікаційного оцінювання "Складення іспиту" у межах процедури конкурсу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 за анонімне письмове тестування набрала 85,5 балів, за практичне завдання - 80 балів.
55. Згідно з рішенням ВККС від 27 грудня 2018 року № 327/зп-18 ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
56. Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 04 лютого 2019 року № 157/вс-19, за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання, визнала ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
57. У рішенні від 04 лютого 2019 року № 157/вс-19 Комісія зазначила, що 29 січня 2019 року на електронну адресу Комісії від Громадської ради доброчесності надійшов висновок, затверджений 25 січня 2019 року, про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики. Оскільки, зазначений висновок було подано без дотримання вимог підп. 4.10.1 п. 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі - Регламент), тобто менше, ніж за 10 робочих днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно кандидата ОСОБА_1, тому він не вважався поданим. На підставі протокольного рішення колегії Комісії обставини, викладені у висновку, розглянуто як додаткову інформацію щодо кандидата на посаду судді ОСОБА_1, яка кореспондується з інформацією, наявною у досьє цього кандидата.
58. Колегією Комісії під час перевірки та аналізу наявної інформації, під час співбесіди 04 лютого 2019 року з кандидатом ОСОБА_1, за участі представника Громадської ради доброчесності, проаналізовано, зокрема, майновий стан кандидата ОСОБА_1 та членів її родини, обставини ухвалення ОСОБА_1 12-13 вересня 2013 року трьох судових рішень під час перебування на навчанні у місті Львові та не зазначення ОСОБА_1 про отримання нею повісток та викликів до суду.
59. Так, під час співбесіди ОСОБА_1 пояснила, що їй належав житловий будинок загальною площею 254 кв. м. та земельна ділянка, на якій він розташований, загальною площею 0,0800 га в с. Годилів Сторожинецького району Чернівецької області. Цей будинок будувався її сім`єю господарським способом протягом 2005-2012 років. Оскільки, з 2005 року ОСОБА_1 постійно проживала в місті Києві, то представляти свої інтереси як власника цього будинку вона доручила своїй сестрі - ОСОБА_12 .
60. У деклараціях про майно, доходи і зобов`язання фінансового характеру за 2012-2013 роки кандидат не декларувала права власності на зазначений будинок, оскільки вважала його не введеним в експлуатацію. Дізнавшись у 2014 році про фактичне існування свідоцтва на право власності на житловий будинок загальною площею 254 кв. м. у с. Годилів Сторожинецького району Чернівецької області, виданого Великокучугурівською сільською радою Чернівецької області 29 серпня 2012 року, ОСОБА_1 у відповідних деклараціях за 2014-2015 роки задекларувала його як такий, що належить їй на праві власності.
61. Надалі, відповідно до договорів купівлі-продажу від 18 жовтня 2016 року, житловий будинок та земельна ділянка, на якій він розташований були продані ОСОБА_13 . Загальна сума угоди становила 4 265 390 грн, про що 28 жовтня 2016 року кандидатом було подано до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Грошові кошти від продажу об`єктів нерухомості в сумі 4 075 500 грн на підставі договору дарування грошових коштів від 13 грудня 2017 року були подаровані її дочці, ОСОБА_14 1987 року народження.
62. Між тим, у січні 2010 року донька ОСОБА_1 на підставі договору позики грошей від 01 січня 2010 року отримала безпроцентну позику від фізичної особи ОСОБА_15 у розмірі 1 200 000 грн на умовах повернення спочатку в строк до 07 вересня 2015 року, а пізніше, відповідно до нотаріально посвідченого договору про внесення змін та доповнень до договору позики грошей від 07 вересня 2015 року - до 07 вересня 2018 року.
63. Позику було використано донькою на придбання у вересні 2010 року квартири загальною площею 44,20 кв. м. у м. Києві, а у травні 2011 року - земельної ділянки загальною площею 0,1499 га в с. Малютянка Києво-Святошинького району Київської області.
64. Окрім того, під час співбесіди з`ясовувались підстави законності набуття права власності на об`єкти нерухомості у матері позивача ОСОБА_2 (1944 року народження, пенсіонер), зокрема квартири в м. Києві площею 111,5 кв. м., яка згідно з електронною декларацією за 2016 рік зазначена ОСОБА_1 на іншому праві користування, а також квартири в м. Одесі площею 82,2 кв. м., земельної ділянки загальною площею 0,1001 га, яка знаходиться в Овідіопольському районі Одеської області, а також земельної ділянки загальною площею 0,0792 га, яка знаходиться в
м. Чернівці. 65 . ОСОБА_1 пояснила, що її мати фактично проживає в місті Одесі в належній їй квартирі, яка придбана на підставі договору асоційованого членства у споживчому товаристві від 12 листопада 2014 року. Внески до кооперативу робила її сестра, яка також працює суддею. Мати своїх коштів на придбання цього майна не вносила. Квартира у місті Києві 111,5 кв. м. була отримана ОСОБА_1 від суду та приватизована на ім`я матері у 2011 році. Земельна ділянка загальною площею 0,1001 га, яка знаходиться в Овідіопольському районі Одеської області у 2014 році придбана на ім`я матері за рахунок коштів від продажу її квартири в місті Чернівці. Окрім того, мати позивача у 1995-1998 роках перебувала на заробітках в Сполучених Штатах Америки, а в 2001-2002 роках - в Італії. Після повернення матері зі Сполучених Штатів Америки вона збудувала на ринку "Карпати" малу архітектурну форму - кафе-кулінарію, яку згодом продала.
66. Також під час співбесіди, ОСОБА_1 надано пояснення з приводу невведення в експлуатацію будинку доньки, який розташований у с. Малютянка Києво-Святошинького району Київської області та стосовно інформації щодо ухвалення нею 12-13 вересня 2013 року трьох судових рішень під час перебування на навчанні у місті Львові.
67. Разом з тим, колегією Комісії було досліджено питання щодо підстав незазначення ОСОБА_1 у свої анкеті кандидата на посаду судді інформації про отримання нею повісток та викликів до суду у судових справах за її участю як позивача. На що, ОСОБА_1 пояснила, що була позивачем у справі про відшкодування вартості невиданої їй мантії, однак, за її клопотанням, справа розглядалась без участі позивача, тому повістки та виклики вона не отримувала.
68. Оцінюючи здатність ОСОБА_1, як кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, здійснювати правосуддя у цьому суді, Комісія виходила з того, що кандидати на посаду судді найвищого суду у системі судоустрою мають відповідати найвищим стандартам за критеріями компетентності та професійної етики за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у їх доброчесності, що можуть негативно вплинути на суспільну довіру до Верховного Суду. Враховуючи мету кваліфікаційного оцінювання, яке здійснювалося для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що обумовлювало перевірку кандидата на відповідність найвищим стандартам та вимагало відсутності щонайменшого обґрунтованого сумніву у чеснотах майбутніх суддів Верховного Суду, Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 не підтвердила відповідності високим стандартам професійної етики та доброчесності і оцінила кандидата за критеріями "Професійна етика" та "Доброчесність" у 0 балів.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
69. Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд.
70. Пунктом 4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII передбачено утворення Верховного Суду, судді якого призначаються за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону.
71. Відповідно до ч. 1, 2 та 6 ст. 79 Закону № 1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. В оголошенні про конкурс зазначаються найменування судів, де є вакантні посади суддів, кількість таких посад, умови проведення конкурсу, дата, час і місце його проведення.
72. Згідно з ч. 9 ст. 79 Закону № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання.
73. Відповідно до ч. 1 ст. 81 Закону № 1402-VIII спеціальною процедурою призначення на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду для цілей цього Закону вважається процедура призначення на посаду судді відповідного суду осіб, які відповідають одній з вимог, визначених частиною першою чи другою статті 33, частиною першою статті 38 цього Закону відповідно.
74. В силу ч. 2 ст. 81 Закону № 1402-VIII на посаду судді Верховного Суду за спеціальною процедурою може бути призначена особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 38 цього Закону.
75. За приписами п. 3 ч. 5 ст. 81 Закону № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду, який успішно пройшов спеціальну перевірку. Згідно з ч. 1 ст. 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
76. Критеріями кваліфікаційного оцінювання за частиною другою ст. 83 Закону № 1402-VIII є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
77. Відповідно до ч. 5 ст. 83 Закону № 1402-VІІІ порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
78. На виконання вимог ч. 5 ст. 83 Закону № 1402-VІІІ Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення № 143/зп-16 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
79. На виконання вимог ч. 2 ст. 79 Закону № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 затвердила Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді (далі - Положення № 141/зп-16). За рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 вересня 2017 року № 97/зп-17 та від 05 жовтня 2018 року № 215/зп-18 до Положення внесено зміни.
80. Пунктом 4 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 встановлено, що рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту та оцінювання критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критерію професійної етики чи критерію доброчесності.
81. Відповідно до п. 5.2, 5.3 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 критерії професійної етики та доброчесності оцінюються у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам професійної етики та/або вимогам доброчесності відповідно.
82. За приписами п. 1, 2 глави 6 розділу ІІ цього Положення передбачено, що встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
83. Відповідно до п. 6.1 розділу VI Положення № 141/зп-16 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) кваліфікаційне оцінювання проводиться стосовно кандидатів, які допущені до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі. Згідно з п. 6.3 розділу VI Положення № 141/зп-16 за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата Комісія ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді.
84. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення № 141/зп-16 відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права (підпункт 1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (підпункт 1.2); фахова діяльність (підпункт 1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня (підпункт 1.4).
85. За приписами п. 3 глави 3 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення № 141/зп-16 показники, передбачені підп. 1.3 та 1.4 цієї глави, оцінюються (встановлюються) за результатами дослідження інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді, та співбесіди.
86. Відповідно до п. 10 глави 3 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення № 141/зп-16 відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна кандидата на посаду судді та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам (підпункт 10.1); відповідність кандидата на посаду судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції (пункт 10.2); наявність фактів притягнення кандидата на посаду судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про неетичність його поведінки (підпункт 10.5); інша інформація, що міститься у досьє кандидата на посаду судді (підпункт 10.6).
87. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді, та співбесіди.
88. Згідно з п. 11 глави 3 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення № 141/зп-16 відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: достовірність відомостей, зазначених кандидатом на посаду судді у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації про доходи від професійної діяльності для самозайнятої особи, фізичної особи - підприємця (підпункт 11.1); достовірність відомостей, зазначених кандидатом на посаду судді у декларації родинних зв`язків та декларації доброчесності, а також інших документах, поданих кандидатом (підпункт 11.2); наявність інформації про вчинення кандидатом на посаду судді проступків або правопорушень, які свідчать про його недоброчесність, а також фактів притягнення його до відповідальності (підпункт 11.3); наявність незабезпечених зобов`язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя (підпункт 11.4); відповідність витрат і майна кандидата на посаду судді та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам (підпункт 11.5); дотримання кандидатом на посаду судді законодавства, що регулює його професійну діяльність (підпункт 11.6); чесність і сумлінність при здійсненні професійної діяльності (підпункт 11.7); інші дані, які можуть вказувати про відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності (підпункт 11.9).
89. Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді, зокрема: 1) інформації та документів, наданих кандидатом на посаду судді, та будь-якої іншої інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді; 2) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, установами та організаціями; 3) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 4) декларації родинних зв`язків та декларації доброчесності кандидата на посаду судді; 5) результатів повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (у разі її проведення); 6) висновку Громадської ради доброчесності (за наявності); 7) іншої інформації, що включена до досьє кандидата на посаду судді.