ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 260/1015/19
адміністративне провадження № К/9901/11462/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.12.2019 (головуючий суддя - Ващилін Р.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 (головуючий суддя - Запотічний І.І., судді: Глушко І.В., Довга О.І.) у справі №260/1015/19 за позовом ОСОБА_1 до Коритнянського сільського голови Бадиди Ігоря Васильовича, Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячна енергія" про визнання дій, розпорядження та рішення протиправними, визнання громадських слухань щодо детального плану території такими, що не відбулися,
В С Т А Н О В И В:
16.07.2019 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Коритнянського сільського голови Бадиди Ігоря Васильовича (далі - відповідач-1), Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - відповідач-2), в якому просила:
визнати дії Коритнянського сільського голови Бадиди І.В. при видачі розпорядження від 20.09.2018 № 53/02-03 "Про проведення громадських слухань" протиправними;
визнати протиправним та скасувати розпорядження Коритнянського сільського голови Бадиди І.В. від 20.09.2018 № 53/02-03 "Про проведення громадських слухань";
визнати громадські слухання (обговорення) проекту містобудівної документації "Детальний план території для розміщення сонячної електростанції в межах населеного пункту Коритняни, урочище "За радіоцентром" Ужгородського району Закарпатської області від 22.10.2018 такими, що не відбулися;
визнати протиправним та скасувати рішення Коритнянської сільської ради від 29.11.2018 № 557 "Про затвердження детального плану території".
Разом з позовом позивачка подала заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просить визнати причину пропуску строку звернення до суду поважною та поновити такий строк. Зазначена заява аргументована тим, що про розпорядження Коритнянського сільського голови №53/02-03 "Про проведення громадських слухань" від 20.09.2018 їй стало відомо тільки 04.04.2019 із матеріалів кримінальної справи №12018070170000284, в якому вона є потерпілою. Стверджує, що офіційний веб-сайт Коритнянської сільської ради останні 2 роки працює нестабільно, а з березня 2019 року по день звернення до суду до такого доступ відсутній.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.12.2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020, позов залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
Залишаючи позов без розгляду у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачка знала ще 10.08.2018 про прийняте Коритнянською сільською радою рішення про надання дозволу громадянину ОСОБА_5 на розроблення детального плану території для розміщення сонячної електростанції та можливе проведення з приводу зазначеного питання громадських слухань.
Також суди попередніх інстанцій звернули увагу на подання 28.12.2018 Коритнянському сільському голові запиту на публічну інформацію, в якому ОСОБА_1 просить надати їй завірену копію рішення Коритнянської сільської ради №557 від 29.11.2018, зазначаючи конкретний номер та дату такого, що є свідченням обізнаності станом на той момент про прийняття органом місцевого самоврядування саме оскарженого рішення.
Тому суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду першої інстанції, що відлік строку на звернення до суду починається з 28.12.2018, коли ОСОБА_1 фактично дізналася про існування оскарженого рішення.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачка направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 23.04.2020), у якій просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивачка зазначає, що оскаржувані рішення прийнятті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу, що з позовом звернулася до суду 16.07.2019, копію оскаржуваного рішення від 29.11.2018 отримала на свій запит від 28.12.2018 лише 26.01.2019 та про незаконність проведення громадських слухань по затвердженню детального плану території дізналася лише 04.04.2019 з матеріалів кримінального провадження.
Вважає висновок судів про необхідність відрахування строку з дня складання запиту на отримання оскаржуваного рішення таким, що суперечить процесуальним нормам.
Стверджує, що процесуальний закон пов`язує момент початку перебігу процесуального строку не з моменту, коли особа дізналась про наявність рішення суб`єкта владних повноважень, а з моменту, коли отримавши можливість ознайомитися із його змістом дізнається про порушення таким рішенням своїх прав та інтересів.
Також зазначає, що при наявності декількох окремих протиправних рішень, дій чи фактів бездіяльності суб`єкта владних повноважень, такі підлягають окремому захисту та оцінці судом на підставі заявлених окремих позовних вимог.
На переконання позивачки, твердження відповідача та третьої особи про опублікування на офіційному сайті сільської ради всіх матеріалів спростовуються висновком ДП "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" консорціуму "Український центр підтримки номерів та адрес" - Експертний висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет (від 19.12.2019 № 292/2019-ЕВ).
Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2020 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Третя особа - ТОВ "Сонячна енергія" подало на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про встановлення порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Від відповідачів відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмого провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає наступне.
Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 статті 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з положеннями частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом наведеної норми вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.