ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №826/12302/18
адміністративне провадження №К/9901/14770/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,
розглянувши у письмовому проваджені касаційну скаргу Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд - УКБ" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 (головуючий суддя: Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Шурко О.І.) у справі №826/1203/18 за позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд - УКБ" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
03.08.2018 Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд - УКБ" (далі - позивач або КП "Житлоінвестбуд - УКБ") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просило:
визнати бездіяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України;
скасувати наказ Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України від 02.07.2018 №2226/7 про відмову у задоволенні скарги КП "Житлоінвестбуд-УКБ" від 15.06.2018 №114/3078 без розгляду її по суті ;
зобов`язати Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України визнати бездіяльність, а наказ від 02.07.2018 №2226/7 про відмову у задоволенні скарги КП "Житлоінвестбуд-УКБ" від 15.06.2018 №114/3078 без розгляду її по суті як незаконно винесений з порушенням норм чинного законодавства України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 02.07.2018 №2226/7 про відмову у задоволенні скарги КП "Житлоінвестбуд-УКБ" від 15.06.2018 №114/3078 без розгляду її по суті.
Зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу КП "Житлоінвестбуд-УКБ" від 15.06.2018 року №114/3078.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно та без врахування всіх обставин справи прийнято наказ №2226/7 від 02.07.2018, адже з викладених у скарзі позивача від 15.06.2018 обставин та доданих до неї документів вбачається відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання.
Водночас судом першої інстанції зазначено, що до скарги позивачем додано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого можливо ідентифікувати, яке рішення державного реєстратора оскаржується заявником, та повідомлено як дату прийняття рішення, так і суб`єкта вчинення оскаржуваної реєстраційної дії, а також особу, на користь якої здійснено відчуження квартири АДРЕСА_1 .
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019 - задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019 скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що до розгляду скарги по суті Комісія не перевіряє відомості, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже не вказавши реквізити оскаржуваного рішення державного ревного реєстратора, Комісія не може по додатку до скарги, який додає скаржник на підтвердження факту порушення своїх прав визначити, яке саме рішення просить скасувати скаржник.
За позицією суду апеляційної інстанції, звернення скаржника до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення за №114/2965 від 08.06.2018 - ніяким чином не може підтвердити відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач 22.05.2019 подав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019.
В обґрунтування вимог касаційної скарги, скаржник зазначає, що незаконна реєстрація права власності на нерухоме майно КП "Житлоінвестбуд-УКБ" носить масовий характер. Звертає увагу на дотриманні строку подання скарги до відповідача та наполягає на тому, що обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій покладається на Міністерство юстиції України.
Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2019 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Відповідач подав на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Відповідач наголошує на погодженні з правовою позицією суду апеляційної інстанції, оскільки позивачем ніяким чином не спростовано факту відсутності у поданій до Міністерства юстиції України скарзі відомостей про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, а також реквізитів рішення державного реєстратора.
В порядку визначеному статтею 31, пунктом 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за результатом повторного автоматизованого розподілу справи, проведеному у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку визначений наступний склад суду: головуючий суддя: Чиркін С.М., судді: Бевзенко В.М., Єзеров А.А.
Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.06.2018 КП "Житлоінвестбуд-УКБ" звернулось до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України із скаргою №114/3078, в якій просило:
надати висновок з приводу порушення приватним нотаріусом ОСОБА_2 чинного законодавства України при здійсненні 01.02.2018 реєстрації права власності на трьохкімнатну квартиру загальною площею 92,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_3 ;
скасувати реєстрацію права власності на трьохкімнатну квартиру загальною площею 92,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_3, здійснену приватним нотаріусом ОСОБА_2 та всі подальші реєстрації, здійснені відносно вказаного об`єкта.
В обґрунтування скарги позивач зазначив, що КП "Житлоінвестбуд-УКБ" на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.05.2004 №850 "Про надання дозволу на реконструкцію та забудову території мікрорайону, обмеженого вулицями Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Червоногвардійською у Дніпровському районі м. Києва" здійснило будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 за рахунок залучених та власних коштів.
Всі майнові права на квартиру АДРЕСА_1 належать позивачу, а вказана квартира обліковується за КП "Житлоінвестбуд-УКБ" як нереалізована.
Позивачем повідомлено, що КП "Житлоінвестбуд-УКБ" не перебувало у договірних відносинах на придбання майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 .
До скарги позивачем додано: копію розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.05.2004 №850 "Про надання дозволу на реконструкцію та забудову території мікрорайону, обмеженого вулицями Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Червоногвардійською у Дніпровському районі м. Києва"; копію розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18.02.2009 №200 "Про надання жилих приміщень громадянам, відселюваним з будинків, що підлягають знесенню"; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; копію технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 ; копію ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 13.12.2010; копію позовної заяви КП "Житлоінвестбуд-УКБ" №114/1335/3 від 26.03.2009; довідку КП "Житлоінвестбуд-УКБ" від 08.06.2018 №114/2966; довідку КП "Житлоінвестбуд-УКБ" від 08.06.2018 №114/2967; копію витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань; копію свідоцтва про право власності, видане Київською міською державною адміністрацією 09.12.2010; копію акта Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 31.12.2008; копію розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 31.12.2008 №1201 "Про затвердження акту державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта"; копію сертифікату серії КВ №16412175242 від 28.09.2012, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві; копію заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.06.2018 №114/2965; копію корінця отримання заяви про вчинення злочину.
За результатами розгляду скарги Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 25.06.2018 склала висновок, яким відмовлено у задоволенні заяви КП "Житлоінвестбуд-УКБ" від 15.06.2018 №114/3078 без розгляду її по суті у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки скарга не містить відомостей про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, а також реквізитів рішення державного реєстратора, яке оскаржується.
На підставі вказаного висновку Комісії 02.07.2018 Міністерством юстиції України видано наказ №2226/7 "Про відмову у задоволенні скарги Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" від 15.06.2018 №114/3078 без розгляду її по суті".
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено у частині 2 статті 2 КАС України, де зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож адміністративні суди мали з`ясувати, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.
Аналіз частини 2 статті 19 Конституції України у взаємозв`язку з частиною 2 статті 2 КАС України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.
Верховний Суд зауважує, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.