ПОСТАНОВА
Іменем України
08 жовтня 2020 року
Київ
справа №815/5632/17
адміністративне провадження №К/9901/29780/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №815/5632/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року (головуючий суддя - Самойлюк Г. П.), додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2019 року (головуючий суддя - Самойлюк Г. П.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року (головуючий суддя - Джабурія О. В., судді: Вербицька Н. В., Кравченко К. В.),
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС Україна" (далі - позивач, ТОВ "ТЕДІС Україна") звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просило:
- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс ВПП ДФС) щодо нарахування ТОВ "ТЕДІС Україна" пені в розмірі 8284592, 50 грн;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 612-49 від 18 жовтня 2017 року про сплату ТОВ "ТЕДІС Україна" податкового боргу в розмірі 8284592, 50 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ним у повному обсязі та у встановлені законодавством строки було сплачено суму грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0006744907 від 15 вересня 2017 року, проте відповідач, в порушення вимог статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України) нарахував пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань за весь час їх заниження. На переконання позивача норма статті 129 ПК України не містить жодних приписів, які б надавали контролюючому органу можливість нарахування пені на суму заниженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, за весь період такого заниження, а тому нарахування відповідачем пені у розмірі, визначеному спірною податковою вимогою, є протиправним.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12 грудня 2018 року позов задовольнив, визнав протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування ТОВ "ТЕДІС Україна" пені у розмірі 8284592,50 грн, визнав протиправною та скасував податкову вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 612-49 від 18 жовтня 2017 року. Також суд стягнув з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ТЕДІС Україна" судовий збір у розмірі 124268,88 грн.
Додатковим рішенням від 5 квітня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд стягнув з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ТЕДІС Україна" судові витрати на проведення експертизи у розмірі 68640,00 грн. Також стягнув з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ТЕДІС Україна" судовий збір у розмірі 1762, 00 грн.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 липня 2019 року зазначені судові рішення залишив без змін.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
Одеське управління Офісу ВПП ДФС на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 ПК України, ухвал Печерського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року у справі № 757/27057/17-к та від 18 травня 2017 року у справі № 757/27514/17-к провело позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТЕДІС Україна" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, правильності визначення об`єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків і зборів за період з 1 січня 2014 року по 18 травня 2017 року, у тому числі щодо взаємовідносин з ТОВ "Лавика" (код ЄДРПОУ 38477826), ТОВ "Кодос Інвест" (код ЄДРПОУ 37811850), ТОВ "Стратагема-Інвест" (код ЄДРПОУ 34801090) за період з 1 січня 2014 року по 16 травня 2017 року та щодо взаємовідносин ТОВ "Трейдпромінвест" (код ЄДРПОУ 39879177) та іншими суб`єктами господарювання за період з 1 січня 2015 року по 18 травня 2017 року.
За результатами перевірки складено акт № 73/28-10-49-14/30622532 від 22 серпня 2017 року (т.1 а. с. 11-65), відповідно до висновків якого встановлено порушення:
- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 141.2.1 пункту 141.1 статті 141 ПК України, - заниження податку на прибуток на загальну суму 37903891,00 грн, в тому числі за податкові періоди 2015 рік - 13841002,00 грн, перший квартал 2016 року 1485000,00 грн та 2016 рік 24062889,00 грн;
- підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, - несвоєчасне перерахування податку на доходи нерезидента;
- підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України, пункту 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 - встановлені випадки відображення у розділі І податкових розрахунків форми 1 ДФ недостовірних відомостей про платників податку - фізичних осіб.
За результатами перевірки прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 0006744907 від 15 вересня 2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств, в сумі 49935336,00 грн, у т. ч. за податковими зобов`язаннями - 37903891,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 12031445,00 грн (т. 1 а. с. 66).
18 вересня 2017 року ТОВ "ТЕДІС Україна" було в повному обсязі сплачено визначене зазначеним податковим повідомленням-рішенням грошове зобов`язання в сумі 49935336,00 грн, про що надано платіжне доручення № 2729 від 18 вересня 2017 року (т. 1 а. с. 68).
28 вересня 2017 року позивачем отримано лист Одеського управління Офісу ВПП ДФС, в якому податковий орган повідомив про нарахування ТОВ "ТЕДІС Україна" пені на суму заниженого податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0006744907 від 15 вересня 2017 року (т. 1 а. с. 69).
18 жовтня 2017 року контролюючим органом сформовано і направлено на адресу ТОВ "ТЕДІС Україна" податкову вимогу № 612-49, відповідно до якої від ТОВ "ТЕДІС Україна" вимагалося сплатити податковий борг з пені в сумі 8284592,50 грн (т. 1 а. с. 73).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19 червня 2018 року у справі №820/3878/17, від 8 травня 2018 року у справі №822/2821/17, зазначив, що статтею 129 ПК України в редакції, чинній з 1 січня 2017 року не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження, у зв`язку з чим підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції на час направлення податкової вимоги) не міг бути застосований податковим органом для розрахунку пені, оскільки встановлює момент з якого може бути нарахована пеня на податкове зобов`язання, визначене контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок. Тому такі дії відповідача не відповідають вимогам податкового законодавства та свідчать про протиправність оскаржуваної податкової вимоги № 612-49 від 18 жовтня 2017 року, оскільки податковий борг у позивача виник в результаті безпідставного нарахування пені. Також суд зазначив, що об`єктом нарахування пені, яка увійшла до складу податкової вимоги є грошове зобов`язання визначене контролюючим органом згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України, яке за умовами пункту 57.3 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. Отже, сплата узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлений кодексом строк виключає одну із умов нарахування пені, що доводить відсутність складу податкового правопорушення та унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність нарахування пені, правила обчислення якої встановлені статтею 129 Податкового кодексу України та діють тільки за умов наявності підстав її нарахування.
Натомість, в межах цього спору узгоджене грошове зобов`язання, а саме податкове зобов`язання, визначене відповідачем шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення № 0006744907 від 15 вересня 2017 року на суму 49935336,00 грн, сплачене позивачем з дотриманням встановленого Кодексом строку.
Також суд взяв до уваги висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, складений за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи, № 2191/18-45/13097/18-72/13098/18-71 від 26 червня 2018 року, в якому зазначено, що податкова вимога № 612-49 від 18 жовтня 2017 року не містить будь-яких посилань на те, з яких підстав виник зазначений податковий борг. Документально нарахування ТОВ "ТЕДІС Україна" пені у сумі 8284592,50 грн, згідно з податковою вимогою саме на підставі акта про результати позапланової виїзної документальної перевірки № 73/28-10-49-14/30622532 від 22 серпня 2017 року неможливо підтвердити.
Ухвалюючи додаткове судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду позовні вимоги ТОВ "ТЕДІС Україна" по суті спору задоволені повністю, є підстави для стягнення з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань судових витрат на проведення експертизи у розмірі 68640,00 грн. Також суд встановив, що згідно з рішенням суду, на користь позивача було стягнуто судові витрати на сплату судового збору за подання позову в сумі 124268,88 грн. Разом з тим, 8 листопада 2018 року позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, за подання якої сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн, натомість які не були відшкодовані позивачеві рішенням від 12 грудня 2018 року. Враховуючи, що позов ТОВ "ТЕДІС Україна" задоволено повністю, в тому числі вимога, яка була заявлена у заяві про збільшення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача і суми судового збору в сумі 1762 грн.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції у повному обсязі.
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС, не погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав на них касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в позові.
Касаційна скарга в частині порушення судом норм процесуального права обґрунтована тим, що ним було подано клопотання про закриття провадження, оскільки визначена податковою вимогою сума була сплачена самостійно позивачем 3 листопада 2017 року, у зв`язку з чим така вимога відповідно до пункту 60.1 статті 60 ПК України вважається відкликаною. Отже, на переконання скаржника, станом на дату розгляду судової справи, був відсутній предмет спору.
Також, на думку відповідача, висновки Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України не відповідають нормам ПК України та Конституції України. При цьому, деякі твердження експертів суперечать один одному (ст. 9 та ст. 13 Висновку), арифметичні дані, які використані експертами, не відповідають нормам розрахунку, які передбачені ПК України (ст. 11, ст. 12 Висновку). Також експерти при розрахунку пені враховували невідомі податкові консультації без конкретного зазначення номеру та дати (ст. 11 Висновку). У Висновку зазначаються інші обставини, на підставі яких робляться висновки, що не відповідають нормам чинного законодавства України, ні на дату нарахування пені, ні станом на теперішній час.
Офіс ВПП ДФС зазначає, що суд та позивач неправильно посилалися на норми податкового законодавства, а саме: винесення податкової вимоги регламентується статтею 59 ПК України, а нарахування пені за податковим повідомленням-рішенням пунктом 129.4 статті 129 ПК України. Тобто у цій справі предметом позову була податкова вимога на податковий борг, який виник згідно зі статтею 59 ПК України, і несвоєчасність сплати суми у розмірі 8284592,5 грн позивачем не оспорювалася. На переконання відповідача, отримавши лист з розрахунком пені, позивач, у разі незгоди з вказаною сумою пені, мав право звернутись до суду з оскарженням визначеної суми пені. Натомість, позивач не висловлював жодних заперечень щодо наявної заборгованості до моменту отримання податкової вимоги щодо сплати податкового боргу. Позивач просив суд визнати дії Офісу ВПП ДФС протиправними щодо нарахування пені в розмірі 8284592 грн, проте ця сума є сумою податкового боргу, а не сумою нарахованої пені. У своєму позові позивач не ставив питання щодо причин появи податкового боргу, а суму у розмірі 8284592 грн можливо відстежити за карткою КОР у власному кабінеті платника податків.
Згідно з доводами Офісу ВПП ДФС, розмір пені, який було нараховано за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань становить 8327424,76 грн, а вимогу винесено на суму податкового боргу у розмірі 8284592,50 грн з тих підстав, що за позивачем рахувалася переплата 42832,26 грн, яка, відповідно, зменшила суму податкового боргу, яку і визначено у спірній вимозі.
Також, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 2 вересня 1999 року №1-рп/99, скаржник вважає помилковим застосування до спірних правовідносин норм ПК України в редакції, чинній з 1 січня 2017 року, оскільки це суперечить статті 58 Конституції України.
Від ТОВ "ТЕДІС Україна" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для нарахування пені, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Також зазначає, що нарахування пені здійснювалося за грошовими зобов`язаннями визначеними відповідачем на підставі податкового повідомлення- рішення № 0006744907 від 15 вересня 2017 року, яке було скасовано в судовому порядку. Відповідне рішення було ухвалено Одеським окружним адміністративним судом від 28 листопада 2018 року у справі № 1540/3781/18, яке було залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року.