ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 686/15823/16-а
адміністративне провадження № К/9901/65484/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляд у касаційній інстанції адміністративну справу № 686/15823/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.04.2018, ухвалене у складі головуючого судді Логінової С.М.
та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Смілянця Є.С., суддів Сушка О.О., Залімського І.Г.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 04.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив:
визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Хмельницької міськради від 28.07.2016 №530 "Про демонтаж тимчасових споруд, розміщених по АДРЕСА_1 (відкритий майданчик для харчування) та по АДРЕСА_2 (павільйон ІНФОРМАЦІЯ_1)" та від 09.03.2017 №177 "Про демонтаж тимчасової споруди, розміщеної по АДРЕСА_1 ".
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував, зокрема тим, що оспорюваними рішеннями було порушено його права як власника, оскільки на павільйон " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо якого відповідачем ухвалені рішення про демонтаж, він набув права власності на підставі відплатного договору купівлі-продажу, а тому така власність набута ним на законних підставах. При цьому позивач вказав на те, що в оспорюваних рішеннях наводиться перелік нормативно-правових актів, якими керувався відповідач, однак не конкретизується які ж саме статті законів та підзаконних актів дозволили прийняти рішення про демонтаж зазначеної вище тимчасової споруди (далі - ТС).
2. Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 27.04.2018, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 03.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.04.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Протоколом розподілу справи від 05.11.2018 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи, Гриців М.І. - головуючий суддя, судді Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
5. Верховний Суд ухвалою від 07.11.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
6. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.07.2019 №981/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
7. Протоколом розподілу справи від 16.07.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
8. Ухвалою судді Верховного Суду від 18.07.2019 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником металевого павільйону площею 27,0 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., 08.09.2015 року.
Після придбання вказаного павільйону ОСОБА_1 не набув права на земельну ділянку територіальної громади міста.
Рішеннями виконкому Хмельницької міськради від 28.07.2016 № 530 та від 09.03.2017 № 177 вирішено демонтувати ТС для провадження підприємницької діяльності, які розміщені на території міста без належних дозволів на їх розміщення.
Також суди встановили, що рішення виконкому Хмельницької міськради від 09.03.2017 № 177 було прийнято на підставі акта обстеження від 12.02.2017, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 самовільно розширив ТС по АДРЕСА_1 з 27 кв. м. до 73 кв. м.
Окрім цього судами встановлено, що ОСОБА_1 був направлений лист про необхідність самостійно до 10.02.2017 провести демонтаж ТС - павільйону по АДРЕСА_1, однак позивач не вчинив жодних дій щодо усунення порушень.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, а також вважаючи їх протиправними та такими, що порушують право власності, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що приймаючи оспорювані рішення відповідач діяв правомірно, оскільки вказані рішення не можуть бути розцінені як втручання у мирне володіння майном позивача з боку виконавчого комітету, з огляду на те, що рішення не направлені на позбавлення права власності ОСОБА_1 на придбаний ним металевий павільйон - рухоме майно.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що демонтаж ТС є крайньою мірою і можливий лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством заходи щодо реагування. Також ОСОБА_1 вказує на те, що попередній власник спірного павільйону відкрито законно користувався ним з 2001 року, тобто більше 15 років, а тому відповідно до вимог статті 344 Цивільного кодексу України, набув права користування земельної ділянкою під павільйоном.
12. У відзиві на касаційну скаргу позивача виконком Хмельницької міськради вказав, зокрема на те, що відповідно до рішення Хмельницької міськради від 12.12.2012 № 18, яким затверджено комплексну схему розміщення стаціонарних ТС для провадження підприємницької діяльності на території м. Хмельницького із послідуючими змінами, внесеними рішенням Хмельницької міськради від 05.03.2014 № 42 на території м. Хмельницького заборонено розміщення нових та розширення існуючих ТС для провадження підприємницької діяльності.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України [далі - КАС України; в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі" (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.
14. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Законом, який визначає, правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI).
16. Згідно із частиною другою статті 28 Закону № 3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
17. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (частина третя статті 28 Закону № 3038-VI).
18. Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону № 3038-VI розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.