ПОСТАНОВА
Іменем України
08 жовтня 2020 року
Київ
справа №166зп-20/160
адміністративне провадження №К/9901/18328/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції заяву № 166зп-20/160 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферст Груп" про вжиття заходів забезпечення позову, поданої до моменту подання позову до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року (суддя Лозицька І.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року (головуючий суддя - Сафронова С.В., судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В.),-
ВСТАНОВИВ:
12 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферст Груп" (далі - заявник) звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до його пред`явлення шляхом заборони Акціонерному товариству "Банк Альянс" здійснювати оплату за простим векселем серії АА 2614881 від 11 грудня 2019 року.
Заяву вмотивовано тим, що виконуючи вимоги підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 ПК України, позивач відповідно до листа від 6 березня 2020 року №06/03/20 надав Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) первинні документи для погашення векселя з долученням акцизних накладних щодо реалізації імпортованого товару з квитанціями про їх реєстрацію. Проте, контролюючий орган не прийняв рішення про погашення векселя, але надіслав 11 березня 2020 року вимогу, в якій вказав про необхідність сплати до бюджету до 16:45 годин 13 березня 2020 року суми акцизного податку у розмірі 2180374 грн, що зазначена у векселі. У податковому векселі датою його погашення було визначено 9 березня 2020 року.
На думку заявника, характер та зміст вимоги ГУ ДПС свідчить про оголошення наміру здійснити протест векселя серії АА 2614881 від 11 грудня 2019 року у неплатежі згідно із законодавством на підставі підпункту 229.8.11 пункту 229.8 статті 229 ПК України та звернення до банку з вимогою оплати суми, вказаної у податковому векселі. Відтак, до моменту подання позивачем позову до суду та набрання законної сили відповідним судовим рішенням існує обґрунтований ризик здійснення банківською установою оплати за опротестованим векселем, що унеможливить ефективний спосіб захисту прав заявника.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, заяву ТОВ "Ферст Груп" про забезпечення позову задовольнив. Заборонив Акціонерному товариству "Банк Альянс" здійснювати оплату за простим векселем серії АА 2614881 від 11 грудня 2019 року.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що існує ризик здійснення контролюючим органом протесту спірного векселя та подальшої оплати банком-авалістом за опротестованим векселем. Забезпечення позову у запропонований заявником спосіб дозволить не допустити безпідставного списання грошових коштів за векселем за умов належного підтвердження платником податків своїх обов`язків щодо погашення простого векселя згідно з положеннями підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 ПК України. Суди вказали, що надані ТОВ "Ферст Груп" докази свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до моменту його звернення до суду та ухвалення рішення у справі та неможливість захисту його прав без вжиття таких заходів.
Апеляційний суд погодився із наведеними судом першої інстанції висновками та додатково вказав, що застосований за заявою ТОВ "Ферст Груп" спосіб забезпечення позову жодним чином не може спричинити шкоду або збитки ні контролюючому органу чи державі, ні будь-яким іншим третім особам. Крім того, даний спосіб забезпечення позову не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті, а також не є підставою для звільнення заявника від виконання встановленого законом обов`язку після скасування таких заходів у випадку відмови у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, або направити справу на новий розгляд.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказав, що судами обставини справи були з`ясовані поверхнево, без вивчення конкретних фактів та документальних доказів. Вирішуючи заяву, суди надали перевагу доводам позивача, який не надав жодних доказів на підтвердження своєї позиції, та взагалі не врахували докази, надані ГУ ДПС, чим порушили закріплені у статтях 8 та 9 КАС України принципи рівності учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин в справі.
Контролюючий орган наполягає на тому, що суди не встановили, в чому саме полягає очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. Натомість, вжиті судом заходи забезпечення позову фактично свідчать про вирішення судом спору без розгляду справи по суті.
Скаржник наголошує, що згідно з вимогами пункту 229.8 статті 229 ПК України видача податкового векселя свідчить про безумовне грошове зобов`язання векселедавця сплатити до Державного бюджету відповідну суму коштів. Таке зобов`язання є визначеним векселедавцем самостійно та узгодженим з дня взяття на облік векселя контролюючим органом. Передчасна заборона АТ "Банк Альянс" здійснювати оплату за простим векселем серії АА 2614881 від 11 грудня 2019 року спричинить втрати Державного бюджету України в сумі 2180374,12 грн.
ТОВ "Ферст Груп" правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалось.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 10 вересня 2020 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судами положень статті 150 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України (тут і далі - в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.