ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 400/1090/19
адміністративне провадження № К/9901/34594/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року (суддя Гордієнко Т. О.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року (головуючий суддя Запорожан Д.В., судді Осіпова Ю.В., Танасогло Т.М.)
у справі за позовом відокремленого підрозділу "Атомкомплект" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Миколаївської митниці ДФС
про визнання правомірним нарахування митної вартості та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Відокремлений підрозділ "Атомкомплект" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі також - Позивач) звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС (надалі також - Відповідач) про визнання правомірним нарахування декларантом митної вартості товару (запасні частини до помпового агрегату) на суму 136954,70 Євро за контрактом від 19 грудня 2016 року № 53-129-01-16-00880, визнання протиправним та скасування рішення від 31 липня 2018 року № UA 504070/2018/000001/1 про коригування митної вартості товару.
В обґрунтування позову зазначало, що декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження ціни ввезеного на митну територію України товару "запасні частини до помпового агрегату" , однак вказані документи безпідставно не враховано суб`єктом владних повноважень при ухваленні оскаржуваного індивідуального акта.
Позивач наполягав на тому, що декларантом виконано усі необхідні формальності для здійснення належного митного оформлення продукції, заявлена у митній декларації вартість товару встановлена виходячи виключно із вартості, визначеної контрактом.
На думку Позивача, Відповідачем безпідставно взято за основу лише наявність розбіжностей між ціною, зазначеною у інвойсі виробника товару, та ціною постачальника, адже ціна виробника жодним чином не стосується контракту, укладеного останнім з Позивачем.
Як зазначено у позові, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження скаржником митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення за основним методом визначення митної вартості.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року, позов задоволено частково: скасовано рішення про коригування митної вартості товару від 31 липня 2018 року № UA 504070/2018/000001/1; в решті позову відмовлено.
Висновок судів про обґрунтованість і доведеність позовних вимог у відповідній частині мотивований тим, що Позивач для митного оформлення надав всі необхідні документи на підтвердження вартості ввезеного товару; відповідні документи не містили ознак підробки, розбіжностей.
Крім того, суди, ухвалюючи рішення, зазначили, що відсутність банківського платіжного документа не спростовує неправильність визначення вартості відповідного товару, оскільки згідно з умовами контракту, укладеного між Позивачем та нерезидентом передбачена оплата 30% вартості продукції - 1615947 аванс, який сплачується у акредитивній формі відповідно до рекомендацій НБУ, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача.
Також, суди попередніх інстанцій зазначили про безпідставність доводів суб`єкта владних повноважень про те, що відсутність документів щодо страхування ввезеного Позивача товару свідчить про неправильне визначення митної вартості товару. Як встановили суди страхування входить до митної вартості ввезеного товару.
Також висновки судів ґрунтуються на тому, що суб`єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у тому числі визначенні ціни договору; Позивач та його безпосередній контрагент встановили у контракті, що ціна договору зазначається у специфікаціях.
Крім того, надавши правову оцінку встановленим у ході розгляду справи обставинам, суди зазначили, що Відповідач, визначаючи митну вартість за другорядним методом, всупереч положень статті 59 Митного кодексу України не зазначив номер та дату митної декларації, за якою ввозився ідентичний товар та за якою вартістю був прийнятий такий товар.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувані рішення скасувати та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Згідно з обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій, Позивач уклав із TM.P S.p.A TERMOMECCANICA POMPE (Італія) непрямий контракт від 19 грудня 2016 року № 53-129-01-16-00880 на поставку 5 помпових агрегатів.
Цей контракт укладено за результатами проведеної закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" за процедурою відкритих торгів, переможцем яких визнано TM.P S.p.A TERMOMECCANICA POMPE (Італія), де була визначена дійсна вартість товару на конкурсній основі за ціною за одну одиницю помпового агрегату 1 077 298 Євро.
Згідно з пунктом 2.3 контракту сторони домовились, що специфікація на продукцію, що постачається, при необхідності буде уточнена сторонами в частині позначення, обсягу комплектності поставки кожної одиниці, а також технічних характеристик.
Додатковою угодою від 21 червня 2018 року № 3 (пункт 2) сторони на виконання пункту 2.3 контракту уточнили специфікацію № 1 в частині позначення, обсягу та комплектності поставки кожної одиниці, в зв`язку з чим прийняли специфікацію № 1 в новій редакції.
Деталізований графік здійснення поставки окремих (партій) компонентів помпових агрегатів, зазначений у специфікації № 1.
При цьому пунктом 1.4 Специфікації передбачено, що вартість опорної плити та кілець (центруюче кільце кожуха, опорна плита кожуха, опорне кільце, опорна плита електродвигуна, зажимний сегмент кожуха, опорна плита помпи) складає 136 594,70 Євро.
З метою митного оформлення товару "запасні частини до помпового агрегату" (опорна плита та кільця: центруюче кільце кожуха, опорна плита кожуха, опорне кільце, опорна плита електродвигуна, зажимний сегмент кожуха, опорна система помпи) Позивач надав Відповідачу такий перелік документів: митну декларацію № UA 504070/2018/201387, контракт від 19 грудня 2016 року № 53-129-01-16-00880, додаткову угоду від 21 червня 2018 року № 3, інвойс постачальника від 26 червня 2018 року № 3201800682 на суму 136 954,70 Євро, CMR від 28 червня 2018 року № 0087590, від 2 липня 2018 року № 0936397, від 27 червня 2018 року №103651, № 103657, декларації країни відправлення від 27 та 28 червня, а також від 2 липня 2018 року.
Разом з тим, надавши оцінку відповідним документам, Відповідач дійшов висновку про те, що їх сукупність не підтверджує зазначену Позивачем у митній декларації митну вартість опорної плити та кілець як компонентів помпового агрегату та зазначив, що обраний Позивачем основний метод визначення митної вартості товару (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) обрано безпідставно.
Таким чином 31 липня 2018 року Миколаївською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 31 липня 2018 року № UA 50470/2018/000001/1.
У цьому рішенні зазначено, що обраний декларантом метод визначення митної вартості товару (опорної плити та кілець як компонентів помпового агрегату) за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, у зв`язку з тим, що декларантом заявлені недостовірні відомості щодо митної вартості.
Згідно з висновками Відповідача, заявлена Позивачем митна вартість кілець та опорних плит є нижчою, від визначеної у інвойсах від 26 червня 2018 року №20181163, № 20181166, № 20181169, №20181160 виробником 24. IANUARIE S.А.(Румунія) вартості товару, що постачав такий товар TM.P S.p.A TERMOMECCANICA POMPE (Італія).
Як вказував суб`єкт владних повноважень при ухваленні оскаржуваного рішення, подані Позивачем документи не місять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме:
- відсутня інформація щодо витрат на страхування основного товару;
-відсутній банківській платіжний документ;
- надані документи містять розбіжності та неточності щодо ціни товару (опорної плити та кілець як компонентів помпового агрегату), визначеної у інвойсах виробника 24. IANUARIE S.А. (Румунія) (196238,05 євро) та визначеної безпосереднім продавцем товару у контракті з Позивачем (1365974,70 євро).
З урахуванням цього Відповідачем вказано, що основою для визначення митної вартості в даному випадку є вартість операцій за ідентичними товарами, які продані в Україну і час експорту яких максимально наближених до митного оформлення оцінюваних товарів.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Свої вимоги Відповідач обґрунтовує тим, що при розгляді справи судами порушено норми матеріального та процесуального права, що полягали в ненаданні вичерпної оцінки доводам, які слугували передумовою прийняття відповідних індивідуальних актів, зокрема щодо наявності розбіжностей між ціною товару, що визначив виробник товару, та безпосередній його продавець.
Також Відповідач наполягає на тому, що судами не враховано, що Позивачем не підтверджено всі числові характеристики ввезеного на митну територію України товару, а саме не надано документів щодо оплати товару та його страхування.
3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу Позивач вказує на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням вимого матеріального та процесуального права.
Позивач наполягає на правильності висновків судів про те, що декларант продукції виконав усі необхідні формальності для здійснення належного митного оформлення продукції, заявлена ціна продукції встановлена виходячи виключно з вартості, визначеної контрактом, при цьому обсяг наданих декларантом документів був достатнім для визначення ціни задекларованого товару, що ввозився на митну територію України виходячи саме з основного методу - ціни, вказаної в контракті.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, в тому числі щодо проведення митного оформлення та методів визначення митної вартості товарів врегульовані положеннями Митного кодексу України.
Згідно з статтею 248 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 Митного кодексу України).
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Суд звертає увагу на те, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.
Відповідно до положень частини першої статті 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.