ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 240/6005/18
адміністративне провадження № К/9901/595/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №240/6005/18
за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року (прийняту в складі судді - Романченко Є.Ю.,) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (прийняту в складі: головуючого судді: Кузьменко Л.В., суддів: Франовської К.С. Совгири Д. І.,)
УСТАНОВИВ:
I. Суть спору
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, у якому просив:
- визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Бердичівського МРВ ДВС Луженецького П.В. від 10 вересня 2018 року (ВП № 23964745) про накладення на нього, ОСОБА_1, штрафу на користь ОСОБА_2 у розмірі 25952,55 грн, що становить 50 % від суми боргу 51905,09 грн;
- визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Бердичівського МРВ ДВС Луженецького П.В. від 10 вересня 2018 року (ВП № 23964745) про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 10 % від суми зобов`язання, що складає 5190,50 грн.
До суду першої інстанції позивач разом із позовом подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій просив поновити йому строк на звернення до суду щодо оскарження постанови головного державного виконавця Бердичівського МРВ ДВС Луженецького П.В. від 10 вересня 2018 року (ВП №23964745) та постанови головного державного виконавця Бердичівського МРВ ДВС Луженецького П.В. від 10 вересня 2018 року (ВП №23964745) з огляду на поважність причин пропуску такого строку, оскільки позивач вчинив ряд дій щодо досудового врегулювання спору.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконанні у Бердичівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області перебуває виконавче провадження № 23964745 з виконання виконавчого листа № 2-2846 виданого 21 грудня 2010 року Бердичівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку.
3. 10 вересня 2018 року головним державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в межах виконавчого провадження № 23964745 прийнято ряд постанов, а саме:
- постанову про стягнення виконавчого збору, якою стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 5190,50 грн;
- постанову про накладення штрафу, якою відповідно до частини 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь ОСОБА_2 у розмірі 25952,55 грн.
4. Постанови отримано ОСОБА_1 12 вересня 2018 року, про що свідчить напис та підпис про їх отримання на супровідних листах від 10 вересня 2018 року.
5. Судами з`ясовано, що первісна позовна заява ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 10 вересня 2018 року направлена на адресу Житомирського окружного адміністративного суду поштою 13 грудня 2018 року.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
3. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі №240/6005/18.
4. З урахуванням змісту позовних вимог та додаткових пояснень представника позивача щодо строків звернення до суду, 11 липня 2019 року 2019 року Житомирський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою позов ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця залишив без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
5. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (зі змінами та доповненнями) передбачено оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби не тільки до суду, а й до інших органів.
6. Так, у частині третій статті 74 вказаного Закону встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
7. Проаналізувавши вище наведену норму закону суд першої інстанції прийшов до висновку, що законодавством не передбачено можливості досудового порядку вирішення спору щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавцем боржником.
8. Також суд першої інстанції вважає, що звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявами про перерахунок заборгованості по сплаті аліментів та надання розгорнутого розрахунку заборгованості по аліментам не позбавляло його можливості звернутися до суду з адміністративним позовом.
9. Також судом зазначено, що направлення відповідних звернень позивачем не є досудовим врегулюванням спору в розумінні КАС України.
10. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що підстави пропуску строку на звернення до суду, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду та в додаткових поясненнях щодо досудового врегулювання спору, не можуть бути визнані судом поважними оскільки положеннями спеціальної процесуальної норми, якою врегульовані строки на звернення до суду з позовом до державного виконавця, не передбачена можливість відстрочення таких строків з врахуванням часу на досудове врегулювання спору.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
11. Позивач уважаючи ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року відкрито провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
13. У касаційній скарзі автор просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року та направити справу для продовження розгляду. Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що звертався до відповідного підрозділу виконавчої служби з проханням надати розрахунок суми накладеного штрафу, а також підстави його нарахування. Також зазначає, що оскаржував дії державного виконавця до начальника відповідного підрозділу виконавчої служби та отримав відповідь на скаргу 03 грудня 2018 року тому вважає, що такі дії свідчать про збір відповідних доказів для належної підготовки та подачі позовної заяви, а отже і на поважність пропуску строку на звернення з адміністративним позовом. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції переходячи до розгляду справи в письмове провадження зазначив, що в судове засідання сторони не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, проте позивач наголошує на тому, що ніяких ухвал та повісток про виклик в судове засідання не отримував.
14. На адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
15. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
16. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
20. Частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
21. Відповідно до ч.1 ст.120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
22. Згідно з ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
23. За змістом частин першої, другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.