ПОСТАНОВА
Іменем України
07 жовтня 2020 року
Київ
справа №461/6978/19
адміністративне провадження №К/9901/6583/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №461/6978/19
за позовом Стасишин Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Стасишин Тетяни Володимирівни, як представника ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 жовтня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Стрельбицького В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Сеника Р.П., суддів: Попка Я.С., Хобор Р.Б.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. Стасишина Тетяна Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просила:
1.1. визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Пушкар Ірини Євгенівни по закінченню виконавчого провадження ВП №57907803;
1.2. визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Пушкар Ірини Євгенівни про закінчення виконавчого провадження №57907803 від 16 серпня 2019 року з примусового виконання виконавчого листа №461/7737/17, виданого Галицьким районним судом м. Львова 05.12.2018 року;
1.3. зобов`язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області провести виконавчі дії до повного виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 08.02.2018 року згідно з виконавчим листом №461/7737/17, виданим Галицьким районним судом м. Львова 05.12.2018 року.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
2. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 08 лютого 2018 року у справі №461/7737/17, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25 червня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, треті особи: Львівський обласний військовий комісаріат, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено.
2.1. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №2.2.1-39-261 від 17.08.2017 року про розмір грошового забезпечення, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.
2.2. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії на підставі довідки №2.2.1-39-261 від 17 серпня 2017 року про розмір грошового забезпечення, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, починаючи з 01 червня 2017 року, виходячи з розрахунку 83% грошового забезпечення для обчислення пенсії без обмеження максимального розміру пенсії.
2.3. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок доплати, як різницю між отриманою та перерахованою пенсією з 01 червня 2017 року, та виплатити заборгованість ОСОБА_1 .
2.4. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок. Рішення набрало законної сили 31 липня 2018 року.
2.5. На виконання рішення суду від 08 лютого 2018 року у даній справі, 05 грудня 2018 року Галицьким районним судом м. Львова видано відповідний виконавчий лист.
2.6. 12 грудня 2018 року ОСОБА_1 подав до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області заяву про відкриття виконавчого провадження, згідно вказаного виконавчого листа №461/7737/17.
2.7. 14 січня 2019 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Пушкар Іриною Євгенівною відкрито виконавче провадження №57907803, на підставі виконавчого листа №461/7737/17.
2.8. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Пушкар Ірини Євгенівни від 16 серпня 2019 року закінчено виконавче провадження №57907803 з примусового виконання виконавчого листа №461/7737/17, виданого Галицьким районним судом м. Львова 05 грудня 2018 року. Постанову про стягнення виконавчого збору від 14 січня 2019 року та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 16 серпня 2019 року виділено в окремі виконавчі провадження.
2.9. Згідно мотивувальної частини оскаржуваної постанови, підставою для закінчення виконавчого провадження стало те, що відділом примусового виконання рішень було виконано всі можливі дії по стягненню боргу з боржника (примусового виконання рішення), передбачені Законом України "Про виконавче провадження", в т.ч. шляхом стягнення штрафу та направлення до правоохоронних органів повідомлення про вчинення кримінального правопорушення боржником, а тому на підстав ч.3 ст.63 ЗУ "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
3.1. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та правомірно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження, здійснивши необхідні заходи щодо своєчасного, повного і належного виконання виконавчого документа.
IV. Касаційне оскарження
4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
4.1. Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 286/1810/17 (з врахуванням висновків Верховного Суду, наведених, серед інших, у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 750/9782/16-а та від 07 серпня 2019 року у справі № 378/1033/17), згідно з яким, накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа. При цьому, безпідставним є висновок апеляційного суду про те, що самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (винесення постанов про накладення на боржника штрафу та надіслання подання про вчинення злочину) є належними та достатніми заходами виконання судового рішення.
4.2. У зв`язку із наведеним позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
5. У відзиві на касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
6. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
7. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. За визначенням, наведеним у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
9. Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
10. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII).
11. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону № 1404-VIII).
12. За приписами пункту 11 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
13. За приписами частини 1 статті 41 Закону № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
14. Частиною першою статті 63 Закону № 1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
15. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
16. Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
VI. Позиція Верховного Суду
17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).