ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 915/1208/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Краснова Є. В., Пількова К. М.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Кафарова Сергія Олесадовича
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2018 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (суддя Коваль C.М.) і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 (суддя: Ярош А. І. (головуючий), Богатир К. В., Філінюк І. Г.)
за заявою Фізичної особи-підприємця Кафарова Сергія Олесадовича
про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2017 за нововиявленими обставинами у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Кафарова Сергія Олесадовича
до Миколаївської міської ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2,
про визнання недійсним пункту 3 частини 4 рішення Миколаївської міської ради від 13.06.2008 № 24/37 та державного акта на право власності на земельну ділянку.
Короткий зміст і підстави заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
1. У квітні 2018 року фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Кафаров С. О. звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2017 у справі № 915/1208/17 за нововиявленими обставинами. Заявник просив суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
2. Заяву обґрунтовано існуванням на час прийняття Господарським судом Миколаївської області рішення від 27.02.2017 у цій справі істотних обставин, які могли мати значення для вирішення спору, проте на той час не були відомі заявникові.
ФОП Кафаров С. О. зазначає, що однією із підстав позовних вимог, крім відсутності погодження позивача як суміжного користувача, було порушення статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.
ФОП Кафаров С. О. посилається на письмовий доказ, який раніше не був доступний учасникам справи - технічний паспорт вулиці 9 Лінії від вул. Енгельса до вул. 12-Поздовжня, складений станом на липень 2001 року, згідно з яким спірна земельна ділянка, кадастровий номер 4810136900:02:048:0003, розташована на вул. 9 Лінія на розі вул. 12-Поздовжня в м. Миколаєві, станом на дату прийняття пункту 3 частини четвертої рішення Миколаївської міської ради від 13.06.2008 № 24/37, знаходиться в межах червоної лінії житлової вулиці 9 Лінія у м. Миколаєві, і фактично накладається на житлову вулицю, що суперечить статті 18 Закону України "Про автомобільні дороги".
За твердженнями заявника, про існування зазначених обставин йому стало відомо 16.04.2018 з листа Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради від 19.03.2018 № 824/08.01.01-23/35 та технічного паспорту вулиці 9 Лінії, направленого за супровідним листом від 16.04.2018 № 1464/08.01.01.23/34/18.
Так, 19.03.2018 під час вирішенні питання щодо організації дорожнього руху на спірній земельній ділянці, Департамент ЖКГ Миколаївської міської ради офіційно проінформував Кафарова С. О., що за технічним паспортом вулиці 9 Лінії від вул. Енгельса до вул. 12-Поздовжня, складеного станом на липень 2001 року встановлено категорію вулиці 9 Лінія згідно з ДБН як житлова вулиця, а ширина житлових вулиць в межах червоних ліній становить 15 - 35 м.
16.04.2018 Департамент ЖКГ Миколаївської міської ради надав завірену копію технічного паспорту вулиці 9 Лінія, у якому зазначено мінімальну (12,5 м), максимальну (34,0 м) та середню (20,25 м) ширину вулиці в межах червоних ліній, мінімальну (12,5 м), максимальну (40,0 м) та середню (26,25 м) ширину вулиці в межах забудови, ширину проїзної частини (6,0 м), ширину тротуарів з парної (2,0 м) та непарної (2,0 м) сторони (листи Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради від 19.03.2018 № І24/08.01.01-23/35, від 16.04.2018 № 1464/08.01.01-23/35, технічний паспорт вулиці 9 Лінії).
Наведені обставини позивач вважає нововиявленими та зазначає, що за даними ситуаційної схеми від 19.07.2017 фактична відстань від спірної земельною ділянки, кадастровий номер 4810136900:02:048:0003, до земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача, з боку вул. 9 Поздовжня становить 4,30 м, з боку АДРЕСА_1 - 3,63 м.
Відстань від спірної земельної ділянки до земельних ділянок приватних жилих будинків по вул. 9 Лінія становить 10,01 м та не відповідає мінімальній ширині вул. 9 Лінія в межах червоних ліній - 12,5 м.
Технічний паспорт вулиці 9 Лінії від АДРЕСА_2, складений станом на липень 2001 року, розроблений за наказом Держжитлокомунгоспу України від 29.10.1996 № 94 "Про затвердження порядку технічного обліку і паспортизації вулиць та доріг міст та селищ міського типу України", згідно з пунктом 10.3 Технічних правил ремонту та утримання міських вулиць і доріг КТМ 204 України 010-94, є головним документом, в якому фіксуються первісні технічні і експлуатаційні параметри побудованої або реконструйованої вулиці (дороги) на основі приймально-здавального акта та проектно-технічної документації. Надалі паспорт періодично доповнюється даними технічного обліку.
Згідно з частиною 2 статті 18 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862, межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.
Таким чином, на думку заявника, технічний паспорт свідчить, що спірна земельна ділянка розташована в межах червоної лінії житлової вулиці 9 Лінія м. Миколаєва і фактично накладається на житлову вулицю.
19.03.2018, за даними департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради та технічного паспорту вулиці 9 Лінія, знайдено офіційну інформацію щодо червоних ліній вулиці 9 Лінія у м. Миколаєві, якою не володіла Миколаївська міська рада під час судового провадження, та встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 4810136900:02:048:0003, відведена пунктом 3 частини четвертої рішення Миколаївської міської ради від 13.06.2008 № 24/37 громадянину України ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, дійсно відведена в межах забудови та червоних ліній житлової вулиці, що свідчить про грубе порушення частини 4 статті 83, статті 118 ЗК України, частини 2 статті 18 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862.
24.01.2018 ОСОБА_1 (третя особа, що не заявляє самостійних вимог), продав спірну земельну ділянку, кадастровий номер 4810136900:02:048:0003, ОСОБА_2, відносно якого позивачем подано клопотання про залучення нового власника в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2018, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2020, відмовлено ФОП Кафарову С.О. у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2017 у справі № 915/1208/16 та зазначене рішення залишено в силі.
4. Ухвала і постанова мотивовані посиланнями на статтю 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням якої суди дійшли висновку, що наведені ФОП Кафаровим С. О. обставини не є нововиявленими, оскільки технічний паспорт вулиці 9 Лінії від вул. Енгельса до вул. 12-Поздовжня, складений станом на липень 2001 року, на який посилається позивач, є невчасно поданим доказом у справі, який не оцінювався судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ФОП Кафаров С. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2017 у цій справі за нововиявленими обставинами; скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення норм процесуального права (частини 5 статті 320 ГПК України) при винесенні постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі № 915/1208/16, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2018 про відмову в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Кафарова Сергія Олесадовича про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2017 за нововиявленими обставинами та залишення цього рішення в сил, наголошує, що:
1) суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив доказ, а саме Кадастровий план земельної ділянки, що був виготовлений на замовлення ФОП Кафарова С. О. в 2019 році ФОП Профатило О. В.;
2) суд апеляційної інстанції неправильно витлумачив частину 5 статті 320 ГПК України, відхиливши письмовий доказ, який фактично було отримано судом в порядку статті 102 ГПК України на клопотання експерта, зокрема не було надано правової оцінки дозволу ТУ Держнаглядохоронпраці України по Миколаївській області № 051.03.48.15.13.0, дозволу Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації № 4810136900-360, висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 12.05.2014 № 05.03.02-07/31458, та обмежень в`їзду, підтверджених листом ПАТ "Миколаївгаз" від 21.03.2018 № МкОІ.ЗЛВ-6963-0318; ситуаційною схемою від 19.07.2017;
3) суд апеляційної інстанції фальсифікував зміст експертного висновку від 18.03.2020 № 19-1091/1092/1093 з метою протиправного незастосування Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17.06.2004 № 1808-1V.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. ОСОБА_3 у поданому відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.
Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшло.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
8. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2017, у задоволенні позовну відмовлено повністю.
9. Зазначені судові рішення мотивовані тим, що позивач в порядку статей 32, 33 ГПК України (у редакції, чинній на час ухвалення цих рішень) не довів, що надана в червні 2008 року земельна ділянка у власність гр. ОСОБА_1, загальною площею 630 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_3, межує із земельною ділянкою позивача та порушує право ФОП Кафарова С. О. на здійснення ним господарської діяльності, або впливає на цивільні права та обов`язки позивача в розумінні статті 11 Цивільного кодексу України.
10. При цьому суди дослідили і надали правову оцінку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального житлового будівництва, що був розроблений на підставі рішення Миколаївської міської ради від 25.04.2007 № 12/44 спеціалізованою ліцензованою проектною установою "Теодоліт". Суди встановили, що цей проект містить позитивні висновки-погодження усіх передбачених відділів і служб на час розгляду технічної документації на засіданні постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин.
11. Як на одну з підстав незаконності пункту рішення Миколаївської міської ради від 13.06.2008 № 24/37, позивач посилався на інформацію Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 01.07.2016 № 17-1938, згідно з якою, Генеральним планом міста Миколаєва оспорювана земельна ділянка відноситься до дорожньо-вуличної мережі, яка є територією загального користування.
12. Водночас, містобудівну документацію "Генеральний план міста Миколаєва" було затверджено рішенням Миколаївської міської ради від 18.09.2009 № 35/18 "Про затвердження Генерального плану міста Миколаєва", тобто вже після прийняття оспорюваного рішення, а частиною 2 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
13. На підставі аналізу сукупності доданих до матеріалів справи доказів господарські суди дійшли висновку, що у позивача не має прав користувача суміжною земельною ділянкою, оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи документів земельна ділянка, яка виділена за оскарженим пунктом рішення Миколаївської міської ради від 13.06.2008 № 24/37, не межує з земельними ділянками ФОП Кафарова С. О.
Позиція Верховного Суду
14. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.