ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/376/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кролевець О.А., Суховий В.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2020
(головуючий суддя Сіверін В.І., судді Терещенко О.І., Слободін М.М.)
у справі №922/376/20 Господарського суду Харківської області
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 108"
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
1.1. У лютому 2020 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 108" (далі - ОСББ "Наш дім 108") про стягнення боргу в загальній сумі 9 388,19 грн, у тому числі пеня в сумі 6 674,66 грн; 3% річних у сумі 490,73 грн; інфляційні втрати в сумі 2 222,80 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення п. 6.1 договору про постачання природного газу №2285/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, а також приписів чинного законодавства, несвоєчасно здійснив оплату за переданий позивачем природний газ.
2. Стислий виклад судових рішень у справі
2.1. 17 березня 2020 року рішенням Господарського суду Харківської області у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд зазначив про те, що ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" законодавець запровадив чіткий механізм звільнення боржників (споживачів) від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сфері теплопостачання у спосіб ненарахування їм неустойки (штрафу, пені), інфляційних втрат та 3% річних на суму основної заборгованості за договорами купівлі-продажу (поставки) природного газу за умов її погашення боржниками до набрання чинності цим Законом, та списання цих нарахувань (припинення зобов`язань).
Оскільки судом було встановлено, що заборгованість відповідача за природний газ, поставлений йому протягом січня-березня 2016 року, погашена повністю у червні 2016 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (30.11.2016), місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
2.2. 27 березня 2020 року ухвалою Господарського суду Харківської області заяву відповідача про розподіл судових витрат залишено без розгляду.
Ухвалу мотивовано тим, що розгляд справи здійснювався господарським судом за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено про те, що попередні витрати на представництво інтересів відповідача складають 4 800,00 грн, та їх остаточний розрахунок буде надано додатково.
Натомість подана після прийняття рішення відповідачем заява про розподіл судових витрат у справі містить іншу вимогу про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 7 289,00 грн, та включає інші витрати, які не були включені до попереднього розрахунку, а також відрізняється вартість послуг, зокрема на участь у судовому засіданні.
Крім того, заява про розподіл судових витрат у розмірі 7 289,00 грн, яка є іншою за розміром судових витрат та змістом наданих послуг ніж заява, викладена у відзиві на позовну заяву, подано відповідачем лише після прийняття рішення у справі.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки в спрощеному позовному провадженні судові дебати не проводяться, відповідач мав до закінчення розгляду справи по суті подати суду відповідну заяву про розмір судових витрат на правничу допомогу, які сторона має сплатити за розгляд даної справи. Оскільки заява відповідача була подана лише після прийняття рішення у справі, місцевий господарський суд зазначив про те, що відповідач пропустив строк подання відповідної заяви про розподіл судових витрат.
2.3. 13 липня 2020 року постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2020 залишено без змін. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.03.2020 скасовано на постановлено нове рішення, яким заяву ОСББ "Наш дім 108" про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто з АТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ОСББ "Наш дім 108" судові витрати, пов`язані з розглядом справи в місцевому господарському суді у розмірі 7 281,00 грн. Заяву ОСББ "Наш дім 108" про розподіл судових витрат в межах розгляду апеляційної скарги задоволено. Стягнуто з АТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ОСББ "Наш дім 108" судові витрати, пов`язані з розглядом справи в господарському суді апеляційної інстанції у розмірі 1 644,48 грн.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог.
2.4. Водночас суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки в спрощеному позовному провадженні судові дебати не проводяться, відповідач мав до закінчення розгляду справи по суті подати суду відповідну заяву про розмір судових витрат на правничу допомогу, які сторона має сплатити за розгляд даної справи.
Оскільки в процедурі спрощеного провадження відсутня стадія судових дебатів, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів та вимога про подання до закінчення судових дебатів відповідної заяви про надання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення суду - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява відповідача про розподіл судових витрат з вимогою про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 7 289,00 грн подана в межах встановлених строків на її подання.
Східним апеляційним господарським судом досліджено надані заявником докази на підтвердження об`єму наданих послуг як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції та встановлено, що надання відповідачу правничої допомоги підтверджується доданими до заяви доказами.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
3.1. АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 в частині стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 8 925,48 грн.
3.2. В обґрунтування наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, згідно з приписом ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає про неправильне застосування ст. 126 ГПК України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 11.12.2019 у справі №910/2170/18, від 05.06.2018 у справі №904/8308/17. Заявник вказує, що апеляційний суд порушив ст.ст. 73, 74, 77 ГПК України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
3.3. Позивач вважає, що враховуючи суму позову по справі №922/376/20 в розмірі 9 388,19 грн, розмір витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №922/376/20 в розмірі 8 925,48 грн не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт.
3.4. Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст. 126 ГПК України та у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Відповідачем не було доведено суду жодним чином необхідність понесених ним витрат.
3.5. На думку скаржника, Східним апеляційним господарським судом не було дотримано принципу розумності та співмірності під час прийняття рішення про стягнення заявлених до відшкодування витрат із урахуванням: складності справи; виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; розміру заявлених позовних вимог та кількості учасників судового процесу.
3.6. Відзив від відповідача до Верховного Суду не надійшов.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
4.1.1. З урахуванням статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Щодо суті касаційної скарги
4.2.1. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу першої інстанції про залишення заяви відповідача про розподіл судових витрат без розгляду, а також в частині стягнення з позивача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 644,48 грн.
Враховуючи встановлені приписами ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги.
4.2.2. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Розгляд справи здійснювався господарським судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У відзиві (перша заява по суті спору з боку відповідача) на позовну заяву відповідачем зазначено про те, що попередні витрати на представництво інтересів відповідача складають 4 800,00 грн, та їх остаточний розрахунок буде надано додатково.
4.2.3. Згідно з ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
При цьому, інша сума судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, може бути як більшою за попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат так і меншою (ч. 6, ч. 7 ст. 129 ГПК України).
4.2.4. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи викладені вимоги ГПК України, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції у справі ухвалено 17.03.2020, а заява відповідача про розподіл судових витрат з вимогою про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 7 289,00 грн подана до суду першої інстанції 20.03.2020, тобто в межах встановленого строку на її подання.