Постанова
Іменем України
1 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 743/1378/13-к
провадження № 51-1756км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І. А.,
прокурора Сингаївської А. О.,
захисників Афендулової М. Г., Житнікової Ю. В.,
засудженого ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_1 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260220000153, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Томахівка Волчанського району Харківської області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12 грудня 2012 року за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді арешту на строк 6 місяців,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
За вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 лютого 2014 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК, та призначено йому покарання: за ч. 4 ст. 187 КК - у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю; за пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК - у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат і речових доказів у провадженні.
За цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин, установлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, 15 квітня 2013 року близько 10:00, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи за попередньою змовою групою осіб, із ОСОБА_2 проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_2, де в приміщенні гаража здійснили напад на ОСОБА_3 з метою заволодіння чужим майном. Зокрема, ОСОБА_2 завдав удару кулаком по голові ОСОБА_3, а ОСОБА_1, виходячи за межі домовленості з ОСОБА_2, залишившись наодинці з потерпілою, завдав їй не менше трьох ударів не встановленим під час досудового розслідування тупим предметом у ділянку голови, після чого з метою позбавлення її життя заподіяв ножем (знайденим у гаражі) тілесні ушкодження у виді різаної рани шиї, від яких ОСОБА_3 загинула на місці події. Надалі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проникли до житлового будинку, де заволоділи належними потерпілій грошима в розмірі 8 000 грн та радіотелефоном "Panasonic" моделі KX-TG 7207 вартістю 289,60 грн.
Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 22 травня 2014 року в порядку ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінив:виключив з мотивувальної частини вироку посилання суду як на докази на показання ОСОБА_2, дані ним як підозрюваним 4 липня 2013 року, та ОСОБА_1, дані останнім як підозрюваним 25 квітня 2013 року, в решті вирок суду залишив без змін.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) ухвалою від 1 листопада 2017 року скасував згадане рішення апеляційного суду через невідповідність його вимогам ст. 419 КПК і призначив новий розгляд у цьому суді.
За наслідками нового розгляду Київський апеляційний суд ухвалою від 31 січня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінив:виключив з мотивувальної частини вироку посилання суду як на докази на показання підозрюваних ОСОБА_1 і ОСОБА_2, дані ними на досудовому слідстві, і на показання потерпілого ОСОБА_4 у частині пояснень підозрюваного ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту 4 липня 2013 року, в решті вирок суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення та закрити кримінальне провадження. Суть доводів скаржника зводиться до того, що його винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів не доведено, а вирок ґрунтується на припущеннях і недопустимих доказах, яким суд не дав належної оцінки. При цьому засуджений вказує на те, що суд допустив неповноту судового розгляду, оскільки не з`ясував обставин, які мають значення для прийняття обґрунтованого рішення, зокрема не перевірив його алібі на 15 квітня 2013 року, не взяв до уваги доказів, якими підтверджено перебування засудженого в іншому місці. На думку ОСОБА_1, апеляційний суд не усунув допущених місцевим судом порушень, всупереч вимогам ст. 439 КПК не виконав вказівок суду касаційної інстанції, викладених в ухвалі ВССУ від 1 листопада 2017 року, зокрема щодо перевірки твердження засуджених про їх алібі, необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про відкриття технічної інформації, формально здійснив процедуру перегляду й постановив рішення, яке не відповідає ст. 419 КПК.
Крім того, у доповненнях до касаційної скарги ОСОБА_1 стверджує, що висновки судів про винуватість засудженого ґрунтуються на недопустимих доказах, а саме на протоколах слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 та 18 квітня 2013 року, висновках експертів від 23 липня 2013 року №853(б), 854 (х), протоколів огляду місця події, які, на їх думку, отримано з порушенням вимог КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник Афендулова М. Г. підтримали касаційну скаргу з доповненнями, просили судові рішення скасувати і закрити кримінальне провадження.
Засуджений ОСОБА_2, який взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та його захисник Житнікова Ю. В. підтримали доводи, наведені у касаційній скарзі ОСОБА_1, просили задовольнити його касаційну скаргу на підставах, зазначених у ній.
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги засудженого, просила оскаржені судові рішення залишити без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування цими судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
На будь-яких інших підставах, зокрема через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржувані рішення, а при здійсненні перегляду виходить із фактичних обставин, установлених судами нижчого рівня.
Зі змісту поданої касаційної скарги з доповненнями до неї вбачається, що скаржник, серед іншого, вказує на неповноту судового розгляду, просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм було дано судами першої та апеляційної інстанції, тобто посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до вимог ст. 438 КПК та з огляду на положення ст. 433 цього Кодексу не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Твердження засудженого про недоведеність його винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів та використання судом для обґрунтування своїх висновків недопустимих доказів є необґрунтованими, з огляду на таке.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Так, у результаті перевірки матеріалів кримінального провадження Суд установив, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК, ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції зазначив, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів, підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні:
- показаннями потерпілого ОСОБА_4 (сина загиблої ОСОБА_3 ), який зазначив, що його матір, будучи пенсіонеркою, скуповувала у населення металобрухт. 14 квітня 2013 року він привіз матері 8000 грн переважно купюрами номіналом по 1, 2, 5, 10, 20, 50 грн для здійснення виплат за металобрухт, 15 квітня 2013 року близько 09:00 спілкувався з нею по телефону, а коли приїхав до неї того ж дня близько 11:00 виявив її труп. Вказав, що зі слів матері знає про її знайомство з ОСОБА_1 і про те, що задовго до вбивства останній вночі у стані алкогольного сп`яніння стукав у двері та вікна будинку, намагаючись здати металобрухт, однак ОСОБА_3 його не впустила;
- показаннями свідка ОСОБА_5 (сина загиблої ОСОБА_3 ), котрий пояснив, що він у ніч з 14 на 15 квітня 2013 року був у матері. 14 квітня 2013 року ввечері чув голос чоловіка, який приходив до потерпілої здати металобрухт, та з її слів дізнався, що цей чоловік нещодавно звільнився з місць позбавлення волі. Також зазначив, що 15 квітня 2013 року близько 07:00 поїхав від матері і того ж дня близько о 09:40 розмовляв з нею по телефону;
- показаннями свідка ОСОБА_6 (продавця магазину "Маркет" у смт. Ріпки), яка зазначила про те, що 25 квітня 2013 року до 08:00 в торговельний заклад приходив ОСОБА_1, якому було роз`яснено порядок отримання в бухгалтерії коштів за відремонтований чайник. Надалі після 08:00 того ж дня продавець вийшла на вулицю і бачила ОСОБА_1, який йшов зі сторони ринку разом з іншим чоловіком;
- показаннями свідків ОСОБА_7 (директора Ріпкинського коопунівермагу) та ОСОБА_8 (колишньої працівниці магазину "Маркет" у смт Ріпки), які пояснили, що 15 квітня 2013 року близько 8:00-8:15 ОСОБА_1 зайшов до кабінету директора, однак його попросили почекати. Також свідок ОСОБА_7 зазначила, що ОСОБА_1 через 20 хв написав заяву на повернення коштів і пішов до бухгалтерії за отриманням компенсації;
- показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (працівників ПРСС "Коопунівермаг", показання яких є аналогічними за змістом), які підтвердили, що до 09:00 15 квітня 2013 року ОСОБА_1 отримував гроші за несправний електрочайник у ПРСС "Коопунівермаг";
- показаннями свідка ОСОБА_12 (продавця ларька поблизу ринку у смт Ріпки), яка під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 впізнала останнього і згадала, що вранці одного з днів у середині квітня 2013 року до ларька підходило двоє чоловіків з проханням зробити їм дві порції напою "Гаряча кружка", а потім вони пішли в сторону парку відпочинку;
- показаннями свідка ОСОБА_13, яка у судовому засіданні пояснила, що 15 квітня 2013 року вона виконувала функції продавця і близько 10:00 неподалік від вул. Кірова в її магазині ОСОБА_1 з іншим чоловіком купили двохсотграмову пляшку горілки та солодку воду, а потім сіли за стіл і пили спиртне протягом 10 хв. Також додала, що від її магазину до будинку загиблої ОСОБА_3 відстань незначна і займає близько 5 хв ходьби. Ці показання підтверджуються також вилученими з магазину речовими доказами - двома пластиковими стаканчиками та порожньою пляшкою горілки "Медофф" об`ємом 0.2 л, а також чеком касового апарата про продаж о 9:59 пляшки горілки "Медофф";
- показаннями свідка ОСОБА_14, який підтвердив, що 15 квітня 2013 року о 10:30, перебуваючи на зупинці поблизу площі у смт Ріпки, бачив ОСОБА_1 разом з іншим чоловіком, які від`їхали на таксі "Deo Lanos";
- показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які пояснили, що 15 квітня 2014 року вони перебували на зупинці поблизу Ріпкинського районного архіву, коли до них підійшли двоє чоловіків (один з яких був ОСОБА_1 ) з метою відвезли їх у м. Чернігів, але оскільки їх не влаштувала вартість поїздки, то вони скористалися послугами ОСОБА_17
- показаннями свідка ОСОБА_17 (водій, який надає послуги з перевезення пасажирів), який показав, що 15 квітня 2013 року ближче до 11:00 він відвозив ОСОБА_1 з іншим чоловіком із смт Ріпки до "Привокзального ринку" в м. Чернігові. ОСОБА_1 розрахувався з ним п`ятигривневими купюрами. Повертаючись до смт Ріпки, він отримав телефонний дзвінок з прокуратури, йому повідомили про необхідність з`явитися до міліції, оскільки він перевозив злочинця. Отримані від ОСОБА_1 кошти добровільно видав працівникам міліції;
- показаннями свідка ОСОБА_18 (співмешканки ОСОБА_1 ), яка пояснила, що ОСОБА_1 неофіційно працював на пилорамі, але періодично здавав металобрухт у смт Ріпки, в тому числі й ОСОБА_3 . Також додала, що ОСОБА_1 16 квітня 2013 року зателефонував їй вдруге та повідомив, що 15 квітня 2013 року близько 11:00 в смт Ріпки зарізали ОСОБА_3 і щоб вона втікала додому.
Зазначені вище показання відтворюють події 15 квітня 2013 року, які детально викладені та проаналізовані у вироку, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом фактичними даними, які містяться:
-у протоколах слідчих дій, а саме; у протоколі огляду місця події від 15 квітня 2013 року, згідно з яким зафіксовано обстановку на місці події (домоволодіння АДРЕСА_2 ) після вчинення злочинів та на підлозі в гаражі виявлено труп ОСОБА_3 з видимими тілесними ушкодженнями; у протоколі огляду трупа від 15 квітня 2013 року за участю спеціаліста - експерта СМЕ Кияшко Ю. В., у ході якого було виявлено й оглянуто труп ОСОБА_3, у протоколах пред`явлення для впізнання від 16 квітня 2013 року, відповідно до яких свідки ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_15 серед пред`явлених осіб впізнали ОСОБА_1 як особу, яку ОСОБА_17 15 квітня 2013 року відвозив з смт Ріпки до м. Чернігові разом з невідомим чоловіком, ОСОБА_13 - як особу, котрій вона 15 квітня 2013 року в магазині на АДРЕСА_3 продала пляшку горілки, ОСОБА_15 - як особу, яка 15 квітня 2013 року в смт Ріпки сідала в автомобіль ОСОБА_17 ; у протоколі проведення слідчого експерименту від 4 липня 2013 року та відеозаписах до нього за участю ОСОБА_2, під час якого останній безпосередньо на місці події у присутності понятих та захисника детально відтворив обставини скоєння злочинів (зокрема, розповів та показав слідчому на місці маршрут слідування до домоволодіння ОСОБА_3, місця, де вони з ОСОБА_1 вживали спиртні напої, обставини перебування його та ОСОБА_1 у будинку потерпілої, також продемонстрував завдання удару ОСОБА_3 ); у протоколі проведення слідчого експерименту від 31 травня 2013 року відеозаписах до нього за участю ОСОБА_1, під час якого останній безпосередньо на місці події у присутності понятих та захисника детально відтворив маршрут руху по смт Ріпки та вказав, що він виїхав з селища на автобусі; у протоколі огляду предмета від 16 квітня 2013 року, згідно з яким оглянуто 24 купюри номіналом по 5 грн з відповідними серійними номерами, видані ОСОБА_17, при цьому на купюрі номіналом 5 грн із серійним номером ЄЗ 2047035 у верхніх правому та лівому кутах наявні плями речовини бурого кольору, зовні схожі на кров, довжиною відповідно 1,3 см та 0,7 см; у копії чека магазину на АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_13, відповідно до якого 15 квітня 2013 року о 09:59 проведено касову операцію з продажу пляшки горілки ємністю 0,2 л марки "MEDOFF CLASSIC";