Постанова
іменем України
29вересня 2020 року м. Київ
справа № 536/973/17
провадження № 51-3111км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої КретГ. Р.,
суддів Григорʼєвої І. В., Макаровець А. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,
прокурора Єременка М. В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Наконечної О. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Наконечної О. М. на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 грудня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року укримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Кременчука Полтавської області,
жителя
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомКрюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 грудня 2018 року ОСОБА_1 було засуджено за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 25 квітня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК, за обставин, детально викладених у вироку.
Як установив місцевий суд, 12 квітня 2017 року приблизно о 19-й годині, перебуваючи у приміщенні приватного будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_1 під час спільного вживання спиртних напоїв із ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, реалізуючи злочинний умисел на позбавлення життя останнього, схопив зістолу кухонний ніж та завдав ним п`ятьох ударів ОСОБА_2 угрудну клітку.Від тілесних ушкодженьпотерпілий упав обличчям на стіл, аОСОБА_1 завдав йому ще двох ударівножему спину та одного ударув ділянку шиї.Після цьогоОСОБА_1 узяв сокиру, лезом якої завдав щешістьох ударів по голові ОСОБА_2 . Через кілька хвилин після отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер. Згідно з висновком експерта смерть настала внаслідок отриманого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серцевої сумки тасерця, яке ускладнилося масивною внутрішньою кровотечею тазовнішньою крововтратою.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Суть доводів захисника зводиться до того, що дії ОСОБА_1 мали б бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК, оскільки смерть потерпілого настала від колото-різаних ран, заподіяних ножем, якихОСОБА_1 не завдавав, а стороною обвинувачення не доведено, що останній мав умисел на вбивство потерпілого.Також зазначає, що суд безпідставно взяв до уваги показання ОСОБА_1, які він надавав під час слідчого експерименту тавід яких у подальшому відмовився, а призначаючи покарання, не врахував усіх характеризуючих даних про особу засудженого. Крім того,зазначає, що апеляційний суд не дав відповідей на всі доводи апеляційних скарг сторони захисту та свого рішення належним чином не вмотивував.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення. При цьому засуджений зазначив про порушення його права на захист, оскільки суд першої інстанції не замінив йому захисникаЗварищука Е. С., а в суді апеляційної інстанції цей захисник, після його заміни,брав участьу судовому засіданні 25 квітня 2019 року.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального тапроцесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені воскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чиіншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення таособі засудженого.
У поданій касаційній скарзі захисник, зокрема, не погоджується по суті з установленими у вироку фактичними обставинами кримінального провадження, зазначає про неповноту судового розгляду, тоді як їх перевірка відповідно до ст. 433 КПК до повноважень суду касаційної інстанції неналежить.
Разом із тим у результаті касаційного перегляду було встановлено, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, зроблено з додержанням ст.23КПК на підставі всіх з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими таперевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу: показань допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, судово-медичного експерта ОСОБА_8 ; фактичних даних, щомістяться упротоколах огляду місця події та затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 12 квітня 2017 року, протоколі проведення слідчого експерименту від14квітня 2014 року за участю ОСОБА_1, висновках проведених експертиз: судово-медичних від 13 квітня, 24 травня 2017року, дактилоскопічної від 13 травня 2017 року, судово-імунологічних від 17, 19, 23 травня 2017 року, медико-криміналістичних від 19, 29 травня 2017 року, а також напідставі інших досліджених доказів, зміст яких детально відображено у вироку.
Виконуючи законодавчі приписи, суд першої інстанції з`ясував позицію обвинуваченого ОСОБА_1,який не заперечував фактів виникнення конфлікту з потерпілим та завдання йому близько шести ударів сокирою по голові, однак заперечував завдання ударів ножем.