Постанова
Іменем України
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 344/17895/19
провадження № 61-9602св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області Нагорний Вадим Васильович,
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2020 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Томин О. О., Ясеновенко Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області Нагорного Вадима Васильовича (далі - державний виконавець Нагорний В. В.), боржник - ОСОБА_2 .
Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні у Полонському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області знаходиться виконавчий лист № 2-4301/2008, виданий Івано-Франківським міським судом 22 грудня 2008 року, про стягнення зі ОСОБА_2 на її користь аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначала, що на її звернення головним державним виконавцем Нагорним В. В. зроблено розрахунок заборгованості по аліментах від 11 вересня 2019 року № 15606 у виконавчому проваджені № 25173234. Заборгованість у розрахунку за аліментами нарахована у розмірі 1/3 частини від середньої заробітної плати працівника для Полонського району згідно даних Державної служби статистики України в порядку статті 195 Сімейного кодексу України. Однак, при проведенні розрахунку не враховано, що за період з 14 грудня 2007 року до 13 серпня 2010 року заборгованість по аліментах становила 34 267,67 євро, що підтверджено листами Міністерства юстиції України від 15 вересня 2010 року та від 29 квітня 2014 року.
Вказувала, що розрахунок суперечить і листу Полонського районного відділу державної виконавчої служби від 29 березня 2017 року, згідно з яким ОСОБА_2 не сплачував аліменти з 16 березня 2011 року до 29 березня 2017 року. Також у розрахунку зазначено як сплачені аліменти, які нею не отримувались (зокрема за 2011, 2015-2017 роки). При цьому виконавцем не вжито жодних заходів для отримання інформації про реально отримані ОСОБА_2 суми аліментів.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просила суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Нагорного В. В. щодо здійснення 11 вересня 2019 року розрахунку заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження № 25173234 та зобов`язати головного державного виконавця Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Нагорного В. В. усунути допущені порушення шляхом повторного проведення розрахунку заборгованості по аліментах відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду від 18 листопада 2008 року у справі № 2-4301/2008, враховуючи заробітну плату боржника - ОСОБА_2, підтверджену листами Міністерства юстиції України від 15 вересня 2010 року та 29 квітня 2014 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2020 року у складі судді Антоняка Т. М. скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Нагорного В. В. щодо здійснення 11 вересня 2019 року розрахунку заборгованості по аліментах у межах виконавчого провадження № 25173234.
Зобов`язано головного державного виконавця Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Нагорного В. В. провести повторний розрахунок заборгованості по аліментах відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду від 18 листопада 2008 року у справі № 2-4301/2008, урахувавши заробітну плату боржника - ОСОБА_2, підтверджену листами Міністерства юстиції України від 15 вересня 2010 року та 29 квітня 2014 року.
Ухвала районного суду мотивована тим, що розрахунок заборгованості, проведений головним державним виконавцем Полонського РВДВС Нагорним В. В. 11 вересня 2019 року суперечить листу Полонського районного відділу державної виконавчої служби від 29 березня 2017 року, в якому зазначено про несплату ОСОБА_2 аліментів за період з 16 березня 2011 року до 29 березня 2017 року. Крім того, при здійсненні цього розрахунку заборгованості державним виконавцем не враховано заробітну плату боржника у період з 14 грудня 2007 року до 13 серпня 2010 року, яка підтверджена листами Міністерства юстиції України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2020 року апеляційну скаргу Полонського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) задоволено частково.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спір не може розглядатися в порядку оскарження дій державного виконавця, оскільки стосується майнових прав стягувача, боржника та безпосередньо дитини, отже, підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження.
При цьому апеляційний суд послався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 756/13754/14-ц (провадження № 61-8097св18), від 30 серпня 2018 року у справі № 2-191/2005 (провадження № 61-18348св18), від 19 березня 2020 року у справі № 321/498/19 (провадження № 61-11647св19).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, оскільки неправомірні дії вчинені саме державним виконавцем, а не боржником, отже, висновки апеляційного суду щодо необхідності розгляду спору в порядку позовного провадження є неправильними.
Зазначає, що при проведенні розрахунку державним виконавцем не враховано, що за період з 14 грудня 2007 року до 13 серпня 2010 року заборгованість по аліментах становила 34 267,67 євро, що підтверджується листами Міністерства юстиції України.
Вказує, що зазначені у розрахунку дані суперечать листу Полонського районного відділу державної виконавчої служби від 29 березня 2017 року, в якому вказувалось про те, що ОСОБА_2 не сплачував аліменти з 16 березня 2011 року до 29 березня 2017 року.
Крім того, в 2011 році нею отримано по 288,09 євро в липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2011 року.
У 2012 році нею отримано 576,18 євро у січні, по 336,59 євро в березні та квітні, 673,18 євро в травні, 336,59 євро в липні, 339,50 євро у серпні, 678,59 євро у жовтні, по 336,59 євро у листопаді та грудні.
У 2013 році аліменти отримувалися щомісячно.
Протягом 2014 року аліменти не виплачувались в січні та червні (за 2014 рік заборгованість становила 853,50 євро).
У 2015 році аліменти були сплачені тільки в січні у розмірі 334,65 євро.
Протягом 2016 року аліменти не сплачувались.
У 2017 році нею отримано в рахунок сплати аліментів два перекази через Укрпошту 01 грудня 2017 - 2 704,50 грн, 28 грудня 2017 року -2 830,50 грн.
Протягом 2018 року отримала аліменти 29 січня 2018 року - 2 983,50 грн та 06 жовтня 2018 року, 30 жовтня 2018 року, 27 листопада 2018 року, 27 грудня 2018 року - по 90 євро.
Поряд з цим у розрахунку зазначені суми сплати аліментів за період 2016-2018 роки, які не відповідають дійсності.
Отже, стверджує, що за платіжними документами, наданими боржником, на підставі яких зроблено розрахунок заборгованості, коштів не отримувала.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2020 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 листопада 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 1/3 частини аліментних платежів зі всіх видів заробітку відповідача щомісячно на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнення аліментів вирішено розпочати з 14 грудня 2007 року і проводити до досягнення дітьми повноліття (том 1, а. с. 96).
22 грудня 2008 року Івано-Франківським міським судом видано виконавчий лист № 2-4301/2008 на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 18 листопада 2008 року у справі № 2-4301/2008 про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 1/3 частини аліментних платежів з усіх видів заробітку відповідача щомісячно на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнення аліментів розпочати з 14 грудня 2007 року і до досягнення дітьми повноліття (том 1, а. с. 275).
У листі Полонського районного відділу державної виконавчої служби від 29 березня 2017 року вказано, що ОСОБА_2 не сплачував аліменти з 16 березня 2011 року до 29 березня 2017 року (том 2, а. с. 15)
11 вересня 2019 року державним виконавцем Нагорним В. В. проведено розрахунок заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів, відповідно до якого заборгованість нарахована у розмірі 1/3 частини від середньої заробітної плати працівника для Полонського району на підставі даних Державної служби статистики України. Також зазначеним розрахунком встановлено, що у ОСОБА_2 відсутня заборгованість зі сплати аліментів (том 2, а. с. 5-10).
Відповідно до листа заступника Міністра Міністерства Юстиції України Лутковської В. В. від 15 вересня 2010 року № 26-382-09 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 за 139 тижнів у період з 14 грудня 2007 року до 13 серпня 2010 року становить 34 267,67 євро (том 2, а. с. 13).
У листі заступника Міністра Міністерства Юстиції України Бондарчук І. В. від 29 квітня 2014 року № С-5516/12.1-382-09 зазначено, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів за 139 тижнів у період з 14 грудня 2007 року до 13 серпня 2010 року становить 34 267,67 євро (том 2, а. с. 14).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник вказує те, що неправомірні дії вчинені саме державним виконавцем, а не боржником, тому апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо наявності спору між сторонами виконавчого провадження та необхідності вирішення даного спору в порядку позовного провадження. Звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 201/10329/16-ц (провадження № 14-496цс19) та ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року у справі № 464/6206/18-ц (провадження № 18142сво19) зроблено висновок про те, що спір про визнання незаконними розрахунків державного виконавця щодо заборгованості по сплаті аліментів може розглядатися у порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.