Постанова
Іменем України
02 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 824/103/2020
провадження № 61-8883ав20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник - Компанія "MB Shipping LTD" (Республіка Мальта),
заінтересована особа - Компанія "Saluta Shipping Limited"
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Компанії "MB Shipping LTD" (Республіка Мальта), від імені якої діє адвокат Селіванов Михайло Георгійович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 червня 2020 року у складі судді Лівінського С. В. у справі за заявою Компанії "MB Shipping LTD" (Республіка Мальта), про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу - Лондонської Морської Арбітражної Асоціації від 10 лютого 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У червні 2020 року до Київського апеляційного суду як суду першої інстанції надійшла заява Компанії "MB Shipping LTD" (Республіка Мальта), від імені якої діяв адвокат Селіванов М. Г., про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу - Лондонської Морської Арбітражної Асоціації від 10 лютого 2020 року.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражу - Лондонської Морської Арбітражної Асоціації, від 10 лютого 2020 року стягнуто з Компанії "Saluta Shipping Limited" на користь Компанії "MB Shipping LTD" заборгованість.
На території України (в акваторії морського порту "Південний") знаходиться судно "Feofan Shokhirev" (ІМО 9094157), яке на праві власності належить Компанії "Saluta Shipping Limited". Тому, посилаючись на положення статей 474-476, 479 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), статей 35 і 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та статті I-V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, заявник вважав, що наявні підстави для визнання та надання дозволу на примусове виконання для визнання та надання дозволу на рішення Міжнародного комерційного арбітражу - Лондонської Морської Арбітражної Асоціації від 10 лютого 2020 року на території України.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду, як суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 червня 2020 року заяву Компанії "MB Shipping LTD" (Республіка Мальта), від імені якої діяв адвокат Селіванов М. Г., повернуто заявнику на підставі статті 475 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що в розумінні частини другої статті 475 ЦПК України майно, про яке йдеться в цій нормі, повинно бути нерозривно пов`язане з територією України. Тимчасове знаходження на території України одного із суден Компанії "Saluta Shipping Limited" не може слугувати підставою для виконання на території України судового рішення міжнародного комерційного арбітражу у справі за участю трьох іноземних компаній (стягувача та боржників), спір між якими, в даному випадку, не підпадає під юрисдикцію судів України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її доводів
У апеляційній скарзі, поданій у червні 2020 року до Верховного Суду, Компанія "MB Shipping LTD" (Республіка Мальта), від імені якої діє адвокат Селіванов М. Г., посилаючись на неправильне застосування Київським апеляційним судом, як судом першої інстанції, норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 05 червня 2020 року і ухвалити нове рішення про прийняття заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Київський апеляційний суд, як суд першої інстанції, неправильно застосував вимоги частини другої статті 475 ЦПК України до спірних правовідносин, оскільки зазначена норма права прямо або побічно не вказує на знаходження на території України саме майна, яке нерозривно пов`язане з територією України (земельні ділянки, нерухомість тощо).
Також судом порушено вимоги пункту 2 частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", яким передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача. Наведена норма права прямо передбачає можливість прийняття до свого провадження судами України справ у випадках, якщо відповідач по справ має на території України рухоме майно.
У контексті розгляду цього питання також слід врахувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 січня 2019 року у справі № 796/165/18 (провадження № 61-44159ав18), відповідно до якого справи цієї категорії підсудні українським судам у випадку, якщо на території України знаходиться нерухоме або рухоме майно боржника.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від Компанії "Saluta Shipping Limited" не надходив.
Надходження апеляційної скарги до суду
Ухвалою судді Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції, від 18 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії "MB Shipping LTD" (Республіка Мальта), від імені якої діє адвокат Селіванов М. Г., на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 червня 2020 року і витребувано з Київського апеляційного суду матеріали справи № 824/103/2020.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами (частина друга статті 369 ЦПК України).
Фактичні обставини справи
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражу - Лондонської Морської Арбітражної Асоціації від 10 лютого 2020 року стягнуто з Компанії "Saluta Shipping Limited" на користь Компанії "MB Shipping LTD" заборгованість.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові проводиться без повідомлення учасників справи.
Згідно із частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Нормативно-правовими актами, які підлягають застосуванню для вирішення цієї справи, є Нью-Йоркська конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, ратифікована Указом Президії ВР УРСР від 22 серпня 1960 року (далі - Нью-Йоркська 1958 року), Глава 3 "Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу" Розділу IX ЦПК України, а також Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж" 1994 р., оскільки положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону, застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном (частина перша статті 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж").
Відповідно до положень статті III Нью-Йоркської 1958 року кожна Договірна Держава взяла на себе зобов`язання визнавати арбітражні рішення як обов`язкові та виконувати їх на власній території відповідно до власних процесуальних правил. Конвенція вказує, що визнання та виконання іноземних арбітражних рішень повинні здійснюватись шляхом звернення до "компетентної влади" держави - місця виконання арбітражного рішення.
Статтею 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
Процесуальні аспекти розгляду справ про визнання та надання дозволу на виконання арбітражних рішень в Україні, у тому числі питання визначення міжнародної підсудності українським судам заяв про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо його місце знаходиться за межами України, регулюється Главою 3 Розділу IX ЦПК України.
Частиною першою статті 475 ЦПК України визначено, що питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
Відповідно до частини другої статті 475 ЦПК України, якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, то питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника.
Таким чином, при визначенні міжнародної підсудності судам України справ про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу стаття 475 ЦПК України керується такими прив`язками: місце проживання (перебування), місцезнаходження боржника на території України і знаходження на території України майна божника.