Постанова
Іменем України
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 766/3971/16-ц
провадження № 61-23485 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідачі: публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", ОСОБА_3 ;
представник публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - Реуцька Ірина Олегівна;
третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Новикова Леніна Василівна;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20 лютого 2017 року у складі судді Гаврилова Д. В. та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 04 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Семиженка Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Новикова Л. В.
Позовна заява мотивована тим, що в ході примусового виконання виконавчого листа від 31 липня 2015 року, виданого на підставі рішення апеляційного суду Херсонської області від 29 січня 2015 року, його та його родину було примусово виселено з квартири АДРЕСА_1, яка знаходилась в іпотеці ПАТ КБ "ПриватБанк", з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 25 вересня 2007 року, укладеного між ним та банком.
09 листопада 2015 року вказана вище квартира була продана банком ОСОБА_3 на підставі укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Новіковою Л. В. Вважав, що зазначений договір купівлі-продажу квартири від 09 листопада 2015 року було укладено з порушенням вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" щодо заборони примусового звернення стягнення на заставлене майно.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просив суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09 листопада 2015 року, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Новіковою Л .В. за реєстровим номером 1642; скасувати запис про право власності від 09 листопада 2015 року № 11956363 щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, що здійснена приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Новіковою Л. В., та вилучити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності ОСОБА_3 на вказану квартиру.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 20 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні визначені законом підстави для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу предмета іпотеки недійсним. При наданні банку права на укладення від імені позивача договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іншою особою, примусового стягнення не відбулось, так як продаж було вчинено відповідно до домовленостей, досягнутих сторонами при укладені договору іпотеки, аквартира не використовується позивачем та членами його сім`ї, як місце постійного проживання. Положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" в частині заборони примусового стягнення предмета іпотеки не можуть бути застосовані, оскільки рішення Суворовського районного суду м. Херсона про звернення стягнення на предмет іпотеки набрало законної сили 09 червня 2009 року, тобто до прийняття Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03 червня 2014 року.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 04 квітня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що відсутні визначені законом підстави для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу предмета іпотеки недійсним. При наданні банку права на укладення від імені позивача договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іншою особою, примусового стягнення не відбулось, так як продаж було вчинено відповідно до домовленостей, досягнутих сторонами при укладені договору іпотеки, а квартира не використовується позивачем та членами його сім`ї, як місце постійного проживання. Положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" в частині заборони примусового стягнення предмета іпотеки не можуть бути застосовані, оскільки рішення Суворовського районного суду м. Херсона про звернення стягнення на предмет іпотеки набрало законної сили 09 червня 2009 року, тобто до прийняття Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03 червня 2014 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 червня 2017 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 766/3971/16-ц із Херсонського міського суду Херсонської області.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що договір купівлі-продажу предмета іпотеки в порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку" укладений в порушення вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Банком не дотримано вимог щодо письмового повідомлення про свій намір укласти договір купівлі-продажу та не виконано умови щодо оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності (стаття 38 Закону України "Про іпотеку").
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона, що набрало законної сили, від 28 травня 2009 року у справ № 2-2872/09 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 25 вересня 2007 року у розмірі 314 343 грн 80 коп., що еквівалентно 40 823 доларам 87 центам США за курсом 7,70 відповідно до службового розпорядження Національного банку України від 20 січня 2009 року № 417/21, звернуто стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк") з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, а також наданням ЗАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу за початковою ціною у розмірі 295 786 грн (а.с. 16-17).
На підставі заочного рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12 листопада 2014 року, рішення апеляційного суду Херсонської області від 29 січня 2015 року, залишеного без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 червня 2015 року, у справі № 668/4712/13-ц ОСОБА_1, ОСОБА_4 та малолітню ОСОБА_5 з житлового приміщення, квартири, виселено та знято з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18-23).
Згідно з актом державного виконавця у виконавчому провадженні від 16 жовтня 2015 року № 48614536, відкритому на підставі виконавчого листа № 668/4712/13-ц від 31 липня 2015 року, рішення суду про виселення було виконано фактично, майно боржників в квартирі відсутнє.