Постанова
Іменем України
05 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 158/1717/18
провадження № 61-5546св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Здрилюк О. І., Матвійчук Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що після смерті її матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилося спадкове майно, що складається із земельних ділянок площею 0,16 га та 0,09 га, розташованих у с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області. Спадкоємцями після смерті матері є вона та її брат ОСОБА_2 .
Зазначала, що після звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини вона отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просила визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 1600 кв. м, що становить 800 кв. м, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0721882701:01:001:0111, розташованої на АДРЕСА_1, та на 1/2 частину земельної ділянки площею 900 кв. м, що становить 450 кв. м, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721882701:01:001:0112, розташованої в с. Жидичин, Ківерцівського району Волинської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 листопада 2018 року у складі судді Костюкевич О. К. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 1600 кв. м, що становить 800 кв. м, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0721882701:01:001:0111,що розташована на АДРЕСА_1 та належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 27 грудня 2004 рокусерії ВЛ № 095259, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 900 кв. м, що становить 450 кв. м, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721882701:01:001:0112, розташованої в с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії від 27 грудня 2004 року ВЛ № 095258, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 листопада 2018 року в частині позовних вимог щодо земельної ділянки площею 1600 кв. м, кадастровий номер 0721882701:01:001:0111,розташованої на АДРЕСА_1, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив ізтого, що оскільки відповідач після смерті матері успадкував за заповітом житловий будинок, який розташований на спірній земельній ділянці розміром 0,16 га, вимоги позивача в частині визнання права власності на 1/2 частину вказаної земельної ділянки є незаконними та необґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду в частині позовних вимог щодо земельної ділянки площею 1600 кв. м, кадастровий номер 0721882701:01:001:0111, розташованої на АДРЕСА_1,та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.
Касаційна скарга свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині вирішення позовних вимог щодо земельної ділянки площею 1600 кв. м. В іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суд апеляційної інстанції невірно тлумачить норми частини 3 статті 1225 ЦК України та пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7, згідно яких, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Вважає, що після набуття права власності на житловий будинок та господарські будівлі згідно з заповітом, відповідачу переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни цільового призначення в обсязі, яка необхідна для їх обслуговування.
Крім того, ОСОБА_1 не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що вона не надала доказів, які б підтверджували площу земельної ділянки, необхідної для обслуговування успадкованого будинку, щоб виключити цю площу із загальної площі земельної ділянки, яка б підлягала успадкуванню за законом сторонами в рівних частинах.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_2 подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін, яке ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Витребувано із Ківерцівського районного суду Волинської області зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_3, яка є матір`ю сторін у справі, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 095259, виданого 27 грудня 2004 року Жидичинською сільською радою Ківерцівського району Волинської області, ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 0,25 га, що розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер 0721882701:01:001:0111, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку.
Також ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 095258, виданого 27 грудня 2004 року Жидичинською сільською радою Ківерцівського району Волинської області, належала земельна ділянка площею 0,16 га, що розташована в с. Жидичин, Ківерцівського району Волинської області, кадастровий номер 0721882701:01:001:0112, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Згідно з копією заповіту ОСОБА_3 за життя 04 червня 1980 року склала заповіт на ОСОБА_2, згідно з яким заповіла останньому житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1 .
04 листопада 2005 року приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Кузьміч Н. В. посвідчено на ім`я ОСОБА_1 за реєстровим № 3221 договори дарування частини земельної ділянки площею 0,07 га із земельної ділянки площею 0,16 га, кадастровий номер 0721882701:01:001:0112, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, та частину земельної ділянки площею 0,09 га із земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 0721882701:01:001:0111, цільове призначення якої - обслуговування житлового будинку.
Отже, у власності ОСОБА_3 на час її смерті були дві земельні ділянки площами 0,016 га з колишньої 0,25 га та 0,09 га з колишньої 0,16 га.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 грудня 2015 року, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований на АДРЕСА_1 .