Постанова
Іменем України
21 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 698/179/18
провадження № 61-14019св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Пальчиківська сільська рада Катеринопільського району Черкаської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області у складі судді Баранова О. І. від 09 квітня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Гончар Н. І., Фетісової Т. Л., від 19 червня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Пальчиківська сільська рада Катеринопільського району Черкаської області, про визнання заповіту недійсним.
В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_4 .
Після її смерті відкрилася спадщина, про прийняття якої 15 грудня 2017 року, ним було подано заяву до Катеринопільської державної нотаріальної контори, де його було повідомлено про існування складеного матір`ю заповіту.
З тексту заповіту вбачається, що належне їй майно мати заповідала не лише йому, а також своєму сину ОСОБА_2 та онуці ОСОБА_3 .
У порушення вимог статей 1247, 1248, 1251 ЦК України у заповіті не вказано місце його складення, а особа, що його посвідчила - сільський голова Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області Бобров М. В. не мав повноважень на вчинення цієї нотаріальної дії.
При посвідченні заповіту особу заповідача встановлено не було, оскільки у заповіті відсутні його паспортні дані, і у тексті заповіту вказано, що його підписала ОСОБА_5 . Оскільки його мати звали ОСОБА_4, а не ОСОБА_5, вважає, що заповіт підписаний сторонньою особою та не містить підпису заповідача.
Крім того, спірний заповіт порушує його права як повнолітньої непрацездатної дитини спадкодавця, оскільки його частка у спадковому майні значно нижче встановленої законом.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд визнати заповіт від 01 червня 2017 року, складений ОСОБА_5 та посвідчений сільським головою Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області Бобровим М. В., недійсним.
У травні 2018 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, яку мотивувала тим, що ОСОБА_5 тяжко хворіла з 2015 року, неодноразово зверталася до ОСОБА_1 за допомогою, як матеріальною, так і моральною, оскільки перебувала на лікуванні в терапевтичному відділенні Катеринопільської центральної районної лікарні, та через похилий вік й тяжку хворобу потребувала стороннього догляду. Однак ОСОБА_1 такої допомоги їй не надавав та уникав обов`язку забезпечувати свою тяжко хвору матір, хоча і мав таку можливість.
На підставі викладеного та керуючись частиною п`ятою статті 1224 ЦК України, ОСОБА_3 просила суд усунути ОСОБА_1 від права на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 .
Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 03 липня 2018 року вимоги за первісним та зустрічним позовом об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що заповіт ОСОБА_5 від 01 червня 2017 року складений та підписаний саме вказаною особою, а не іншою, як стверджує позивач, оскільки це підтверджується сукупністю інших відомостей про особу, які містяться в оспорюваному заповіті та дають можливість однозначно ідентифікувати особу, що підписала заповіт, не зважаючи на описку, допущену у написанні імені заповідача.
Заповіт містить зазначення місця його складення, а саме - с. Пальчик Катеринопільського району Черкаської області та посвідчений уповноваженою особою органу місцевого самоврядування - сільським головою, який мав повноваження посвідчити спірний заповіт у період відпустки секретаря сільської ради.
Вважаючи безпідставними доводи ОСОБА_1 щодо порушення його права на обов`язкову частку у спадщині як повнолітньої непрацездатної дитини спадкодавця у зв`язку з тим, що його частка у спадковому майні є значно нижчою ніж визначена законом, суди вказали на те, що жодних доказів, які б підтверджували, що розмір успадкованої ним частки у майні заповідача є меншим, ніж визначений законом розмір належної йому обов`язкової частки у спадщині, ОСОБА_1 до суду не надав.
При вирішенні зустрічних позовних вимог судом першої інстанції зазначено, що ОСОБА_3 не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 мав можливість надавати допомогу спадкодавцеві, яка перебувала у безпорадному стані і остання потребувала допомоги саме цієї особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні його позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що секретар Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської не була уповноважена вчиняти нотаріальні дії, в тому числі посвідчувати спірний заповіт, а тому таких повноважень не мав і голова цієї сільської ради, а надані відповідачами докази на підтвердження протилежного є недопустимими, оскільки подані у копіях, а не оригіналах та не були заздалегідь надіслані позивачеві.
Сукупність зазначених у спірному заповіті відомостей щодо особи заповідача не дає можливість ідентифікувати її як мати позивача - ОСОБА_4, отже, цей заповіт був прочитаний вголос та підписаний сторонньою особою .
Державна реєстрація спірного заповіту у Спадкову реєстрі не здійснювалась. Розмір успадкованої позивачем частки у майні заповідача є меншим, ніж визначений законом розмір належної йому обов`язкової частки у спадщині.
Касаційна скарга містить доводи щодо вирішення судами позовних вимог ОСОБА_1, а тому законність й обґрунтованість оскаржуваних судових рішень відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядається судом касаційної інстанції лише у цій частині та не переглядається в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_3 .
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25 липня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 червня 2017 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, склала заповіт, який посвідчений сільським головою Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області Бобровим М. В. та зареєстрований у реєстрі за № 9.
Відповідно до заповіту ОСОБА_5 заповіла:
- земельну частку (пай), розміром 5,80 га, яка розміщена у межах Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області та грошові заощадження на ощадних рахунках №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3 у АТ "Державний ощадний банк України" - сину ОСОБА_2 ;
- будинок, що знаходиться у АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2471 га, що розташована за цією ж адресою - сину ОСОБА_1 ;
- земельну ділянку, для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,6187 га, яка розташована по АДРЕСА_1 - онуці ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
15 грудня 2017 року зареєстровано спадкову справу № 61748504 щодо спадкодавця ОСОБА_5 .
Відповідно до рішення Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області від 09 листопада 2015 року №1-5/VII до складу утвореного виконавчого комітету вказаної ради, зокрема входять посадові особи: сільський голова Бобров М. В., секретар сільської ради Латинська Т. А .
Також вказаним рішенням затверджено Положення про виконавчий комітет Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, згідно із пунктом 2 розділу "Повноваження сільського голови" якого до повноважень сільського голови, зокрема, належить виконання обов`язків щодо вчинення нотаріальних дій та він є уповноваженою особою на посвідчення заповітів в період відпустки або відсутності секретаря сільської ради (а.с. 136).
Відповідно до розпорядження сільського голови Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської Боброва М. В. від 25 травня 2017 року №10 секретарю сільської ради Латинській Т. А. надано щорічну оплачувану і додаткову відпустки з 01 червня 2017 року до 10 липня 2017 року.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статі 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно із положеннями статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною першою та другою статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Відповідно до положень частин першої-третьої статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (частина перша статті 1251 ЦК України).
Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, що затверджений наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11 листопада 2011 року (далі - Порядок) визначено порядок посвідчення заповіту.
Так, у пункті 1.2. розділу I цього Порядку в редакції 2011 року зазначено, що нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.
Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням. При вчиненні нотаріальної дії посадові особи органів місцевого самоврядування встановлюють особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії (пункти 2.1., 2.3. розділу II Порядку).
У пункті 1.4. розділу III цього Порядку зазначено, що посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_1, суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшли правильного висновку про те, що волевиявлення ОСОБА_4, спрямоване на передачу майна у вказаних частинах її дітям та онуці та зафіксоване в оспорюваному заповіті від 01 червня 2017 року, було вільним та відповідало її волі. Оспорюваний заповіт складений з дотриманням вимог щодо його форми та посвідчення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що нікчемний заповіт є таким в силу припису закону (стаття 1257 ЦК України), а тому визнання його недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі№ 6-2424цс16, Верховний Суд у постановах: від 19 червня 2019 року у справі № 398/3558/16-ц (провадження № 61-19671св18), від 03 липня 2019 року у справі № 725/2412/15-ц (провадження № 61-21521св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 323/3359/17 (провадження № 61-15028св19).
Щодо повноважень сільського голови на посвідчення заповіту
Як вбачається зі змісту заповіту, його складено у письмовій формі, із зазначенням часу, місця його складення - с. Пальчик Катеринопільського району Черкаської області, посвідчено головою Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області Бобровим М. В., скріплено гербовою печаткою та зареєстровано в реєстрі за № 9.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що голова Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області Бобров М. В. не мав повноважень на посвідчення заповіту, оскільки ці обставини суд встановив на підставі недопустимих доказів.