Постанова
Іменем України
21 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 686/6365/15-ц
провадження № 61-9564 св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Логінової С. М. від 18 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів Спірідонової Т. В., Гринчука Р. С., Костенка А. М., від 17 квітня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку незавершеного будівництвом будинку.
В обґрунтування позову вказала, що з 1987 року по 2006 рік сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. У 1994 році ОСОБА_2 та членам його сім`ї було виділено земельну ділянку площею 1000 кв. м по АДРЕСА_1 . Рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 24 листопада 1994 року № 130 надано дозвіл ОСОБА_2 на склад сім`ї з чотирьох осіб на індивідуальну забудову за рахунок ділянок агрофірми "Проскурів". З моменту отримання вказаного дозволу під час спільного проживання у шлюбі вони за вказаною адресою здійснювали будівництво будинку, який не прийнятий у експлуатацію, але придатний для проживання.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 14 листопада 2013 року за нею визнано право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, використаних у будівництві зазначеного будинку. Однак, вона не може реалізувати свої права власника, оскільки відповідач умисно не подає до органів державного архітектурно-будівельного контролю декларацію про завершення будівництва й отримання відповідного свідоцтва про право власності.
За таких обставин позивач просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку незавершеного будівництвом будинку по АДРЕСА_1 та розподілити його в натурі.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ в натурі незавершеного будівництвом будинку та визнання права власності на 1/2 його частки виділено в окремі провадження.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки незавершеного будівництвом будинку по АДРЕСА_1 .
Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 243,60 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що спірний будинок фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, але не приймається до експлуатації, право власності на нього не оформлюється з вини відповідача, що перешкоджає позивачу реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу спірного майна, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Разом із тим заявник просив розглядати справу за участю сторін.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 331 ЦК України. Визнання права власності на обʼєкт незавершеного будівництва, не прийнятий в експлуатацію, не передбачено чинним законодавством. При цьому заявник послався на постанову Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 352/1974/15-ц (провадження № 61-4313св18).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16 травня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю ухвалених у справі судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 1987 року по 2006 рік сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 24 листопада 1994 року за № 130 ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 1000 кв. м по АДРЕСА_1 та дозволено будівництво індивідуального житлового будинку.
15 листопада 2002 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ХМ № 040935.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перебуваючи у шлюбі, з отриманням відповідних дозволів, погоджень, проекту, здійснили будівництво будинку на зазначеній земельній ділянці, який в експлуатацію не прийнято, право власності на вказаний об`єкт не зареєстровано.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 14 листопада 2013 року у справі № 686/23808/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та на 1/2 частину земельної ділянки визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, використаних у будівництві будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 09/16 від 12 грудня 2016 року ступінь готовності незавершеного будівництвом будинку АДРЕСА_1 становить 68,2 %, виділ 1/2 частини у незавершеному будівництвом будинку ОСОБА_1 є можливим.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).
За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Згідно з частиною другою статті 372 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.