Постанова
Іменем України
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 638/17970/15-ц
провадження № 61-6829св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2018 року у складі судді Омельченко К. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 05 березня 2019 року у складі колегії суддів: Бровченка І. О., Бурлаки І. В., Колтунової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ "КБ "ПриватБанк" та/або банк) суму депозитного вкладу в розмірі 100 000,00 грн згідно з договором банківського строкового вкладу (депозиту) "Строковий" від 30 вересня 2009 року № SAMDN01000707782984 та суму депозитного вкладу в розмірі 30 000,00 доларів США, з яких 10 000,00 доларів США згідно з заявою від 01 липня 2010 року № SAMDN01000711065047 на оформлення вкладу "Стандартний зі щомісячною сплатою відсотків" і 20 000 доларів США згідно з заявою від 18 червня 2010 року № SAMDN01000710906106.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 30 вересня 2009 року між ним та ПАТ "КБ "ПриватБанк" укладений договір банківського строкового вкладу (депозиту) "Стандарт" №SAMDN01000707782984 у розмірі 100 0000 грн терміном на три місяці зі щомісячною виплатою 21 % річних.
Відповідно до пункту 6 вказаного договору у випадку, якщо у строк не пізніше дня закінчення строку вкладу клієнт не заявив банку про відмову від продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим на ще один строк, вказаний у пункті 1 даного договору.
13 лютого 2008 року та 30 вересня 2009 року між ним та банківською установою укладені договори № № SAMDN25000700905929 та SAMDN01000707783070, на виконання умов яких, він вніс на депозит грошові кошти в розмірі 20 000,00 доларів США та 10 000,00 доларів США.
В подальшому на підставі заяв від 18 червня 2010 року № SAMDN01000710906106 та від 01 липня 2010 року № SAMDN01000711065047 вказані банківські вклади переоформлені й після цього неодноразово автоматично продовжувались до 2014 року.
У зв`язку з тим, що в 2014 році ПАТ "КБ "ПриватБанк" відмовився повертати належні йому кошти, мотивуючи це тим, що окупація АР Крим зробила неможливою роботу банківської системи в регіоні, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 05 березня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ "КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 :
- банківський вклад у розмірі 100 000,00 грн згідно з договором банківського строкового вкладу (депозиту) "Строковий" від 30 вересня 2009 року № SAMDN01000707782984;
- банківський вклад у розмірі 10 000,00 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 282 600,00 грн згідно з договором від 01 липня 2010 року №SAMDN01000711065047;
- банківський вклад у розмірі 20 000,00 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 565 200,00 грн згідно з договором від 18 червня 2010 року №SAMDN01000710906106 .
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідач на порушення умов договору про банківський вклад не повернув позивачеві вклади, внесення коштів за якими відбувалось в іноземній валюті - євро та в національній валюті - гривні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк та/або банк), яке є правонаступником ПАТ "КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ "КБ "ПриватБанк" аргументована тим, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, не з`ясували всіх обставин справи, не врахували, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту внесення на депозитний рахунок банку коштів у заявленому ним розмірі та перебування цих коштів на банківських рахунках, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують невиконання обовʼязків банком на час звернення позивача до суду та порушення прав останнього.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав відзив, у якому просить касаційну скаргу банку залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів та повернення депозитних вкладів.
Витребувано із Дзержинського районного суду м. Харкова зазначену справу.
Обставини справи
Суди встановили, що 30 вересня 2009 року між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "ПриватБанк" укладено договір банківського строкового вкладу (депозиту) "Стандарт" № SAMDN01000707782984 у розмірі 100 000 грн з терміном на 3 місяці та щомісячною сплатою 21 % річних.
Відповідно до пункту 6 вказаного договору у випадку, якщо у строк не пізніше дня закінчення строку вкладу клієнт не заявив банку про відмову від продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим на ще один строк, вказаний у пункті 1 договору.
На підставі даного пункту строк дії вищевказаного договору неодноразово продовжувався до 2014 року.
13 лютого 2008 року та 30 вересня 2009 року ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "ПриватБанк" уклали договори № № SAMDN25000700905929 та SAMDN01000707783070, на виконання умов яких ОСОБА_1 вніс на депозит грошові кошти в розмірі 20 000,00 доларів США та 10 000,00 доларів США.
В подальшому вказані банківські вклади переоформлені на підставі заяв від 18 червня 2010 року № SAMDN01000710906106 та від 01 липня 2010 року № SAMDN01000711065047 й після цього неодноразово автоматично продовжувались до 2014 року.
Внесення позивачем грошових коштів на депозит банку в розмірі 100 000,00 грн, 10 000,00 доларів США та 20 000,00 доларів США підтверджується копіями договорів та квитанціями, оригінали яких оглянуті судом першої інстанції.
29 вересня 2014 року ОСОБА_1 подав до ПАТ "КБ "ПриватБанк" заяву, в якій повідомив про відмову від автоматичного продовження строку дії вищевказаних договорів після закінчення строку їх дії та просив повідомити про місце та час виплати належних йому коштів.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.