ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 812/1586/15
адміністративне провадження № К/9901/40070/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року (суддя Тихонов І.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (судді: Геращенко І.В. (головуючий), Арабей Т.Г., Міронова Г.М.) у справі №812/1586/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Торг ТК" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем Торг ТК" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09 листопада 2015 року № 0000041501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 269 547,00 грн та зобов`язання заборонити розміщувати в АІС "Податковий блок" інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом безпідставно зроблено висновок про непідтвердження належними документами господарських операцій, за якою позивачем сформовано податковий кредит, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині задоволених вимог обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на наявність первинних документів та реальності здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Також суд зазначив, що висновки, викладені у акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків, і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, а тому вимоги позивача щодо заборони розміщувати в АІС "Податковий Блок" інформацію про результати перевірки, внесеної на підставі акта, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
4. Суд апеляційної інстанції визнав нечинною постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року на підставі пункту 5 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення у зазначеній справі, проте 19 вересня 2016 року відбулась ліквідація Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Торг ТК", яке було позивачем у справі, що є підставою для визнання постанови нечинною із закриттям провадження у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5 Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 26.10.2015 № 900/12-14-22-05/39069452, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2015, по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.03.2015 та правильності нарахування, обчислення та сплати судового збору за період з 01.01.2014 по 31.03.2015, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема, абз. в) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 1 269 547,00 грн, у т.ч. числі: грудень 2014 року - 63 199,00 грн, січень 2015 року - 439 392,00 грн, лютий 2015 року - 111 037,00 грн, березень 2015 року - 655 919,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами (ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", ТОВ "Гарантія", ПП "Камерон", ТОВ "ДВ Нафтогаговидобувна компанія", ТОВ "Дніпровський завод будівельних матеріалів", ТОВ "Укрднепротрейд", ТОВ "Наукове - виробниче підприємство "Заря", ТОВ "Хозпаливо", ТОВ "Гуд-Лайн", ТОВ "Квінт-А", ТОВ "НПФ Суперпринт", ПП "Континент") не мали реального характеру, оскільки згідно інформації, що міститься в інформаційних базах даних ДФС, Товариство та його контрагенти фактично не мають трудових, матеріальних ресурсів, господарські операції між ТОВ "Тандем Торг ТК" та його контрагентів (постачальник, покупець) не підтверджуються стосовно врахування реального часу в здійснення операцій, місцезнаходження майна, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності.
На підставі акту перевірки, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Судами першої та апеляційної інстанціями встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що основним видом економічної діяльності позивача є вид за КВЕД 05.10 - "Добування кам`яного вугілля. 46.12. Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами…. 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким газоподібним паливом… 49.41 вантажний автомобільний транспорт. 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Відповідно до положень Додатку "Пояснення до класифікації видів економічної діяльності КВЕД-2010)" до "Методологічних основ та-пояснень до Класифікації видів економічної діяльності КВЕД-2010)", затверджених Наказом Держкомстату від 23 грудня 2011 року № 396, клас економічної діяльності " 05.10 Добування кам`яного вугілля. Цей клас включає: добування кам`яного вугілля підземним або відкритим способом; очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування і т. ін. кам`яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання; одержування кам`яного вугілля з відвалів...".
З матеріалів справи вбачається, що фактично позивачем здійснювалось перероблення та збагачення кам`яного вугілля шляхом як перероблення/збагачення рядового вугілля, так й шляхом переробки відходів вуглездобичі з породних відвалів.
Судами встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з контрагентами, за наслідками яких сформував податковий кредит з ПДВ.
В підтвердження реальності господарських операцій щодо придбання та постачання товару (вугілля) позивачем було надано копії первинних документів, зокрема, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, залізничні накладні, акти приймання, акти приймання - передачі вугільної продукції, посвідчення якості, рахунки на оплату, товарно - транспортні накладні, акти надання послуг, акти виконаних послуг, акти списання товару, звіт експедитора про обсяг виконаних послуг.
Судами також встановлено, що всі необхідні для здійснення виробничої діяльності основні засоби (обладнання, будівлі та споруди, транспортні засоби, тощо) позивач брав в оренду, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами оренди.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач посилається на висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності доказів реальності господарських операцій позивача з контрагентами. Зазначає, що у позивача та контрагента відсутні матеріальні ресурси для проведення господарської діяльності, а також вказує, що фактично діяльність проводилась на території АТО. В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.1 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
10.3. Пункт 198.2 статті 198.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
10.4. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.5. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.