ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 640/7648/19
адміністративне провадження № К/9901/11116/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного підприємства "Будспецпроект" до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, про визнання протиправною постанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного підприємства "Будспецпроект" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року (суд у складі судді Смолія І.В.), постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року (суд у складі: головуючого судді - Мєзєнцева Є.І., суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. У квітні 2019 року Приватне підприємство "Будспецпроект" (далі - позивач, ПП "Будспецпроект",Підприємство) звернулось до суду із позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач, Виконавча служба), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, третя особа) в якому просило:
-визнати протиправною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про стягнення виконавчого збору від 28 квітня 2016 року у ВП №44145533 в частині обчислення суми виконавчого збору (далі - Постанова про стягнення виконавчого збору);
-визнати протиправним розпорядження №44145533/8 від 28 квітня 2016 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в частині перерахування коштів у сумі 134 398,62 грн (сто тридцять чотири тисячі триста дев`яносто вісім гривень 62 копійки) на сплату виконавчого збору (далі - Розпорядження).
1.1. На думку позивача, приймаючи оскаржуване рішення та розпорядження, Виконавча служба порушила права та законні інтереси Підприємства. Внаслідок протиправних дій державного виконавця (прийняття постанови, розпорядження), відповідачем порушено порядок обчислення суми виконавчого збору та розподілу грошових коштів, направлених на погашення кредитної заборгованості позивача перед ПАТ "ВТБ Банк", на погашення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у ВП №44145533.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. ОСОБА_1 є майновим поручителем по Кредитному договору № 100.2.3-13/52к-1 від 18 березня 2011 року, укладеному між ПАТ "ВТБ Банк" та ПП "Будспецпроект" (далі - Кредитний договір).
3. В рахунок забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором ПАТ "ВТБ БАНК" укладено з ОСОБА_1 . Іпотечний договір від 18 березня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Масюком І.Є. та зареєстрований за №517.
4. У зв`язку з невиконанням Підприємством зобов`язань за Кредитним договором у останнього виникла заборгованість у розмірі 1478191,37 грн.
5. В подальшому, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №44145533 на підставі виконавчого листа №2/753/4773/13, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 11 липня 2014 року, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 4 757 333 грн. на користь ПАТ "ВТБ Банк", та надано боржнику добровільно виконати рішення суду в семиденний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
6. Для погашення заборгованості перед ПАТ "ВТБ Банк" за Кредитним договором, ПП "Будспецпроект" укладено договір фінансової допомоги з ТОВ "Торговий дім "Чайка".
7. 18 листопада 2015 року ТОВ "Торговий дім "Чайка" перераховано на рахунок виконавчої служби в рамках ВП №44145533 грошові кошти в розмірі 1 478 191,37грн. з призначенням платежу: "Сплата заборгованості за ВП №44145533 на користь ПАТ "ВТБ Банк" за виконавчим листом №2/753/4773/13 від 11 липня 2017 року, виданого Дарницького районного суду м. Києва".
8. Згідно з розпорядженням державного виконавця №44145533/8 від 28 квітня 2016 року частина грошових коштів, що надійшли 18 листопада 2015 року, у сумі 134 398,62 грн. та 506,82 грн. направлено на погашення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
9. Постановою державного виконавця від 28 квітня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 (боржника) виконавчого збору за виконавчим листом №2/753/4773/13 від 11 липня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 147 819,13грн.
10. Вважаючи протиправними дії державного виконавця щодо направлення коштів, як були призначені на погашення заборгованості перед ПАТ "ВТБ Банк" за Кредитним договором, на погашення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у ВП №44145533, позивач оскаржив до суду Постанову про стягнення виконавчого збору та Розпорядження.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем не було доведено обставин порушення саме його прав внаслідок винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору відносно ОСОБА_1 .
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕННЯ)
13. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Підприємство звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове про задоволення позовних вимог.
14. В касаційній скарзі вказано, що судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин застосовано Закон України від 2 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII), однак на момент прийняття відповідачем оскаржуваних постанови та розпорядження діяв Закон України від 21 квітня 1999 року N606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон N606-XIV).
15. Підприємство зазначило, що судами першої та апеляційної інстанцій не застосовані: положення частини першої статті 28 Закону N606-XIV в частині стягнення виконавчого збору з боржника, а не за рахунок коштів, отриманих в результаті добровільного погашення заборгованості за виконавчим документом третьої особи; не застосовано положення пункту 1 частини першої статті 44 Закону N606-XIV в частині черговості задоволення вимог стягувача забезпечених іпотекою; не застосовано положення частини першої статті 28 Закону N606-XIV щодо строків винесення постанови про стягнення виконавчого збору; не застосовано положення частини першої статті 28 Закону N606-XIV в частині обчислення суми виконавчого збору за виконавчим документом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Також суди першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а саме: статті 211, 242, 244, 246 КАС України.
16. На думку позивача, в наслідок вказаних порушень суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність порушення прав ПП"БУДСПЕЦПРОЕКТ" в результаті неправомірних дій державного виконавця при винесенні Розпорядження та Постанови про стягнення виконавчого збору.
17. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу Підприємства, в якому просила скасувати оскаржувані рішення та задовольнити касаційну скаргу.
18. На думку третьої особи, задоволення касаційної скарги позивача призведе до відновлення порушеного права ПП "Будспецпроект", оскільки внаслідок незаконних дій відповідача, які полягали у грубому порушенні приписів статті 28 Закону N606-XIV при винесенні Розпорядження та Постанови про стягнення виконавчого збору, збільшилась заборгованість Підприємства за Кредитним договором. Також внаслідок задоволення цієї касаційної скарги здійсниться і відновлення порушених прав третьої особи, адже через правової невизначеності щодо юрисдикції розгляду спорів по оскарженню постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, ОСОБА_1 була позбавлена ефективного способу захисту в частині оскарження незаконності оспорюваної постанови, дана обставина була зазначена третьою особою в суді першої інстанції.
19. ОСОБА_1 вважає, що штучно створена заборгованість у ВП №4414533, що призвела до збільшення заборгованості Підприємства за Кредитним договором, була використана з метою заволодіння майном.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
20. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. На час виникнення спірних правовідносин умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження".
22. Частиною першою статті 7 Закону N 606-XIV визначено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання.
23. Згідно з частинами першої-другої статті 8 Закону N 606-XIV сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
24. Відповідно до частини першої статті 28 Закону N 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
25. Частинами другою, четвертою статті 82 Закону N 606-XIV визначено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон N 460-IX).
27. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
28. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.