ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 373/1904/16-а
провадження № К/9901/17915/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Собківа Я.М., суддів Вівдиченко Т.Р., Бабенка К.А.)
у справі №373/1904/16
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України, треті особи: Переяслав-Хмельницький об`єднаний міський військовий комісаріат, Київський обласний військовий комісаріат
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, треті особи: Переяслав-Хмельницький об`єднаний міський військовий комісаріат, Київський обласний військовий комісаріат, в якому просив визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності, спричиненої захворюваннями, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби; зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням другої групи інвалідності, спричиненої захворюваннями, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 30-місячного грошового забезпечення за останньою посадою в сумі 20040 гривень 90 коп.; стягнути 6000 гривень витрат на правову допомогу та зобов`язати відповідача у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення.
2. Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10.03.2017 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено:
визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно абзацу сьомого підпункту 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності, звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008;
зобов`язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу згідно абзацу сьомого підпункту 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності, звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008, у розмірі 30-місячного грошового забезпечення.
4. У поданій касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно довідки до акта огляду МСЕК, серії КИО-1 №0401650 від 27 червня 2013 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 27 червня 2013 року, причина інвалідності - захворювання, зв`язані з проходженням військової служби.
6. За даними довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого, серії КИО 2 №002831 від 27 червня 2013 року, ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної працездатності 70% у зв`язку з захворюванням, зв`язаним з проходженням в/служби.
7. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А0548 від 31 жовтня 2000 року за №217, ОСОБА_1, звільненого наказом МО України від 20 жовтня 2000 року №189 з військової служби в запас за п.65 пп."в" (за станом здоров`я) Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, виключено зі списків особового складу частини і направлено для зарахування на військовий облік у Переяслав-Хмельницький ОМВК Київської області.
8. Як вбачається з протоколу за пенсійною справою ФК-71355 (Міноборони) від 01 січня 2008 року Головного управління ПФУ в Київській області, ОСОБА_1 з 01 січня 2007 року довічно призначено пенсію за вислугою років у розмірі 59% грошового забезпечення, що складає 1637, 27 грн. щомісячно.
9. 12 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до військового комісара Переяслав-Хмельницького ОМВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, зі змісту якої зокрема вбачається, що документи ним було подано згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
10. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19 серпня 2016 року №71, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, як особі, яка звільнена з військової служби до набуття чинності Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, та інвалідність яким встановлено до 1 січня 2014 року, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) та Порядку призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок №975), оскільки відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
11. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби, 27 червня 2013 року чинною була постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, натомість постанова Кабінету Міністрів України №975 (відповідно до якої позивач просить виплатити йому грошову допомогу) була прийнята значно пізніше - 25 грудня 2013 року, і відповідно до статті 58 Конституції України не має зворотної дії в часі. У свою чергу, відсутні докази, що оскаржуване рішення відповідача прийняте на підставі розгляду заяви ОСОБА_1, поданої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499.
13. Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ІІ групу інвалідності позивачу було встановлено з 27 червня 2013 року, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, зі змінами згідно постанови від 25 липня 2011 року № 815 (далі - Порядок № 499), оскільки право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і в тому разі коли інвалідність настала після його звільнення зі служби, але внаслідок виконання ним обов`язків військової служби. При цьому, форма звернення позивача в даному випадку не може бути підставою для відмови у виплаті йому грошової допомоги.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У своїй касаційній скарзі відповідач наголошує, що ОСОБА_1 було правомірно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, як особі, яка звільнена з військової служби до набуття чинності Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, та інвалідність яким встановлено до 1 січня 2014 року, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, оскільки відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
15. Окремо наголошує, що суди не звернули увагу на той факт, що позивач вже звертався за отриманням допомоги у 2013 році та отримав відмову. На переконання відповідача, позивачем пропущений строк звернення до суду.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.