1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



07 жовтня 2020 року



м. Київ

справа №802/3825/14-а

адміністративне провадження №К/9901/7617/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого-судді Кравчука В.М., суддів Стеценка С.Г., Єзерова А.А.,



розглянув у пьмовому провадженні

заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року (суддя Вільчинський О.В.), ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року (колегія суддів складі Смілянця Е.С., Сушка О.О., Залімського І.Г.), ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 вересня 2016 року (суддя Кравцов О.В.)

у справі № 802/3825/14-а

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області

до ОСОБА_1

треті особи на стороні позивача - ОСОБА_2, Відділ містобудування та архітектури Вінницької районної державної адміністрації

про зобов`язання вчинити дії.



І. РУХ СПРАВИ



1. 28.10.2014 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області (замінено на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області) до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2, Відділ містобудування та архітектури Вінницької районної державної адміністрації.

2. Позивач просив суд зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований житловий будинок на АДРЕСА_1 .

3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015, у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2015 зазначені рішення судів скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016, позов задоволено.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.09.2016 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016.

6. Ухвалою від 24.01.2017 Верховний Суд України відкрив провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2016, ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016, ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.09.2016. Однак справу розглянуто не було.

7. У зв`язку із припиненням діяльності Верховного Суду України справу передано на розгляд Верховного Суду.



II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ



8. Судами встановлено, що рішенням Якушинецької сільської ради від 13.03.2013 № 62 надано ОСОБА_1 дозвіл на проектування та будівництво житлового будинку.

9. 16.04.2013 Відділ містобудування та архітектури Вінницької районної державної адміністрації видав ОСОБА_1 будівельний паспорт № 548 для будівництва індивідуального житлового будинку з господарською спорудою за адресою:

АДРЕСА_1 . 08.05.2013 ОСОБА_1 подала до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області повідомлення про початок будівельних робіт, яке було внесено до єдиного реєстру за № ВН 062131280052. У повідомленні, зокрема, зазначено, що для будівництва використовується земельна ділянка, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 841541 від 28.04.2010, кадастровий номер 0520688906:04:007:0399. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

11. ОСОБА_1 подала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яку зареєстровано 24.04.2014 за № ВН 142141140462.

12. Земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 та на якій побудовано будинок, знаходиться між земельними ділянками, що належать з одно боку - ОСОБА_2, а з другого - ОСОБА_3

13. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області на підставі звернення ОСОБА_2 проведела позапланову перевірку законності виконання ОСОБА_1 будівельних робіт з будівництва житлового будинку, що на АДРЕСА_1 . Встановлено, що ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з відхиленням від будівельного паспорту № 548, а саме не витримані відстані розміщення об`єкта будівництва до меж земельної ділянки, чим порушені вимоги ст. ст. 9, 27 Закону України "Про архітектурну діяльність".

14. З метою усунення виявлених порушень Інспекція винесла забудовнику ОСОБА_1 припис від 11.10.2013 №19 з вимогою зупинити будівництво та зобов`язати привести об`єкт будівництва у відповідність до норм чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 01.12.2013.

15. 21.03.2014 Інспекція провела позапланову перевірку щодо виконання ОСОБА_1 вимог припису №19 від 11.10.2013, результати якої оформлені актом №285-ПП. Встановлено, що припис не виконано, продовжується будівництво житлового будинку з відхиленням від будівельного паспорту, будівля не відповідає прив`язці.

16. Зазначений припис ОСОБА_1 оскаржила до суду. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 (справа № 802/4505/13-а) у задоволенні позовних про визнання протиправним та скасування припису №19 від 11.10.2013 відмовлено.

17. Згідно з Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 08.05.2014 ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 258,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

18. 08.05.2014 зареєстровано право власності на зазначений об`єкт нерухомості, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер 21435454 ).

19. 19.05.2014 Інспекція знову провела позапланову перевірку дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо законності будівництва по АДРЕСА_1 . Встановлено, що інформація, вказана в пунктах 11 (дата закінчення будівництва), 12 (техніко-економічні показники об`єкта) Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої 24.04.2014 на будівництво житлового будинку, не відповідають дійсності, отже є недостовірними, чим порушено п. 10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також об`єкт збудовано з відхиленням від будівельних паспорту.

20. 20.05.2014 Інспекція ДАБК у Вінницькій області видала наказ, яким скасувала реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, внесену до Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт отриманих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів 24.04.2014 за № ВН142141140462 щодо будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 (замовник - ОСОБА_1 ), зареєстровану Інспекцією ДАБК у Вінницькій області.

21. 10.06.2014 Інспекція ДАБК у Вінницькій області прийняла постанову № 16, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500 грн. Штраф ОСОБА_1 сплатила добровільно.

22. Окрім того, ОСОБА_2, як суміжний землекористувач, неодноразово звертався до відповідних органів зі скаргами про незаконність будівництва, що ведеться ОСОБА_1

23. В 2013 році ОСОБА_1 зверталась до Відділу містобудування та архітектури Вінницької РДА із заявою щодо усунення помилки при виготовленні будівельного паспорта на забудову земельної ділянки. У відповідь на заяву листом від 13.11.2013 3 01-04.-121 повідомлено, що у будівельному паспорті помилки немає, вулицю вказано відповідно державного акту на право власності на землю і суміжні землекористувачі вказані вірно.



ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН



24. В обґрунтування позовних вимог Інспекція ДАБІ зазначала, що ОСОБА_1 побудувала будинок з порушенням вимог Закону України "Про архітектурну діяльність", будівельні робіт проведені з істотним відхиленням від будівельного паспорту, не дотримані відстані розміщення об`єкту будівництва до меж сусідньої земельної ділянки, забудовник не виконала вимоги припису, не зупинила будівництво, об`єкт будівництва не привела у відповідність до норм чинного законодавства.

25. Відповідач проти позову заперечувала з тих підстав, що хоч будинок і зведено з деяким відхиленням від будівельного паспорта, однак ці відхилення не є істотним, не суперечать суспільним інтересам, не становлять значного порушення інших осіб. Тому відсутні підстави для знесення збудованого будинку. З вимогою про перебудову позивач до неї звертався, експертиза щодо можливості перебудови не проводилась. Пояснювала, що на схемі забудови земельної ділянки не вірно зазначено суміжних землевласників. Так, у вказаній схемі, праворуч від належної їй земельної ділянки, вказана АДРЕСА_1, однак, в дійсності ця вулиця розміщена ліворуч і цілком логічно, що будинок будується з виходом на АДРЕСА_1, а не з виходом у землі громадського користування (городи). Замовлення на будівництво погоджувалось саме таким чином. Так, проектувальники, що виготовляли будівельний паспорт не перевірили даних на проектування та допустили помилку, тим самим помилково вказали будинок з виходом на сторону, протилежну до

АДРЕСА_2 . Позивач не надав доказів про недотримання відстані від межі сусідньої земельної ділянки, не вказав, якими мають бути ці відстані. Не маючи спеціальних знань в цій галузі, не можливо встановити істотність порушень будівельних норм.

27. Крім того, покликалась на те, що на момент скасування (20.05.2014) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої (24.04.2014), право власності на збудований житловий будинок вже було оформлено та зареєстровано (08.05.2014).

28. Оскільки Інспекція ДАБІ прийняла будинок в експлуатацію, право власності зареєстровано, умови будівництва дотримано, то об`єкт не може мати статус самочинного, не підлягає знесенню. Будинок побудовано на належній відповідачу на праві власності земельній ділянці, відповідно до цільового призначення, на підставі належним чином оформлених документів на право виконувати будівельні роботи, без істотних порушень будівельних норм і правил, тому об`єкт не може бути кваліфіковано як самочинний.

29. У разі, якщо буде прийнято рішення про знесення будинку, відповідач, її чоловік та двоє малолітніх дітей будуть позбавлені права власності та єдиного житла.

30. Відповідач також звертала увагу, що спір не є публічно-правовим спором, а стосується приватно-правових відносин, зокрема, йдеться про право власності на об`єкт нерухомості, яке внаслідок задоволення позову може бути порушено.

31. Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги про знесення самочинного будівництва підтримував. Вважає, що ОСОБА_1 побудувала будинок зовсім по іншому, ніж було передбачено будівельним паспортом, а саме впритул до його земельної ділянки, встановила паркан на його земельній ділянці захопивши 1,70 метрів. Відповідач проігнорувала вимоги припису, ввела житловий будинок в експлуатацію до закінчення його будівництва, внесла недостовірні дані до декларації про готовність об`єкта до експлуатації. На його думку, цим порушуються його права як власника земельної ділянки.



ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



32. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої та апеляційної інстанції дійшли переконання, що порушення є істотними, перебудова будинку неможлива, необхідності звертатись з позовом про можливість перебудови немає.

33. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди враховували, що згідно зі схемою забудови земельної ділянки головний фасад (центральний вхід) житлового будинку орієнтований на південь земельної ділянки забудовника, а фактично головний фасад збудований на північ, що призвело до зміни прив`язки житлового будинку відносно меж сусідніх ділянок.

34. Житловий будинок повинен знаходитися на відстані 1 м від спільної межі з ділянкою ОСОБА_3, на відстані 7 м від спільної межі з ділянкою ОСОБА_2, 12 м з тильної сторони будинку до межі земель загального користування, та на відстані 6 м від межі АДРЕСА_2 . Проте фактично від головного фасаду житлового будинку (центрального входу) відстань до межі земель загального користування складає 5,7 м; від правої сторони житлового будинку відстань до межі земельної ділянки ОСОБА_2 складає 2,73-3,13 м, від лівої сторони будинку до межі земельної ділянки ОСОБА_3 - 4,80 м, з тильної сторони до межі земель загального користування відстань 10,90-11,40 м. Зовнішні розміри житлового будинку по будівельному паспорту 7,90х14,30 м, фактично 7,92х14,38 м.

35. Таким чином, ОСОБА_1 фактично здійснено будівництво з суттєвим відхиленням від умов, визначених у наданому їй будівельному паспорті, а саме порушено (недотримано) відстань до ділянки ОСОБА_2 на 4,27-3,87 м, відстань з тильної сторони будинку до межі земель загального користування на 1,1-0,20 м, відстань від межі АДРЕСА_2 на 0,30 м, а також недотримано розташування будинку орієнтовно рози вітрів північ-південь (фактично головний фасад збудований на північ замість півдня).

36. Розмір земельної ділянки ОСОБА_2 по ширині складає 13,53 м, відповідно до будівельного паспорту № 136 на забудову земельної ділянки належної забудовнику ОСОБА_2 загальна ширина будинку складає 11,3 м (8 м +3,3 м). Відповідно до вимог до забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 наявні містобудівні та планувальні вимоги та обмеження, одними з яких, зокрема, є мінімально допустима відстань від об`єкта, який проектується до існуючих будинків та споруд повинна складати 8 м та мінімально допустимі відстані від об`єкта, який проектується до меж земельної ділянки - не менше 1м.

Отже, для того щоб ОСОБА_2 міг фактично здійснити будівництво свого будинку відповідно до будівельного паспорту та ДБН йому потрібно дотриматися відповідних відстаней, а саме не менше 1 м від будинку до межі його земельної ділянки, 8 м між його будинком та існуючим (в даному випадку будинку ОСОБА_1 ) та вимог пожежної безпеки - 6-ти метрів між житловими будинками.

Тобто, відступивши 1 м від межі своєї земельної ділянки та побудувавши свій будинок шириною 11,3 м, залишиться 2,23 м до межі його земельної ділянки.

Відповідач збудувала свій будинок з порушенням встановленої відстані у 7 м на відстані від межі земельної ділянки ОСОБА_2 2,72 м - 3,13 м.

У випадку будівництва ОСОБА_2 свого будинку фактична відстань між його будинком та уже існуючим будинком ОСОБА_1 буде складати 4,95 м-5,36 м.

Отже, гр. ОСОБА_2, збудувавши свій будинок, порушить встановлені протипожежні вимоги - не менше 6 м між житловими будинками на 1,05 - 0,64 м та містобудівні вимоги до забудови земельної ділянки - не менше 8 м між існуючим будинком та будинком, що проектується на 3,05 - 2,64 м і, як наслідок, може бути притягнений до відповідальності за вказані порушення та цілком справедливо буде зобов`язаний (шляхом винесення припису) відповідними органами припинити в такому випадку незаконне будівництво.

37. З наведеного суди зробили висновок, що відхилення від проекту є істотним і таким, що порушує права інших осіб.

38. Суди дійшли висновку, що відповідачем не вжито передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання вимог приписів та усунення вчиненого правопорушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Відповідач своїми діями, які полягають у небажанні привести будівництво до вимог чинного законодавства, грубо порушила права третьої особи - ОСОБА_2 та спонукала позивача йти на крайні міри та звернутися з цим позовом до суду. Водночас, позивач довів, що вичерпано всі заходи для приведення відповідачем об`єкта будівництва в належний стан, доведено нанесення шкоди інтересам третьої особи - ОСОБА_2 таким будівництвом.

39. Технічна можливість перебудови збудованого відповідачем об`єкта нерухомості по АДРЕСА_1 відповідно до проекту не можлива, оскільки призведе до його руйнації.

40. Суд відхилив посилання ОСОБА_1 про те, що Інспекція ДАБК спочатку повинна була звертатися із позовом про зобов`язання здійснити перебудову, оскільки припис про приведення будинку у відповідність до вимог не виконаний ОСОБА_1 . Отже, позивач вже на зазначеному етапі висловив свою позицію щодо порушення відповідачем вимог законодавства, і зазначив про неприпустимість здійснення будівництва з відхиленням від будівельного паспорту, а тому немає необхідності повторно вказувати (звертатися з позовом про перебудову) відповідачу на встановлені порушення.

41. Також cуд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 стосовно непідсудності даної справи адміністративним судам, оскільки Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю звернулась до суду як суб`єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій зі здійснення архітектурно-будівельного контролю у зв`язку з порушенням забудовником вимог законодавства з питань будівництва, містобудування та архітектури. Така правова позиція відповідає постанові Верховного Суду України від 17.12.2014.

42. Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження про перегляд зазначених рішень суду першої та апеляційної інстанції з підстав необґрунтованості доводів касаційної скарги, що дають підстави для перевірки судових рішень.



V. ДОВОДИ ЗАЯВИ ПРО ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ



43. ОСОБА_1 у заяві про перегляд рішення суду першої та апеляційної інстанції, якими її фактично зобов`язано знести житловий будинок, та ухвали суду касаційної інстанції, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження, просить переглянути зазначені судові рішення з огляду на застосування судами у подібних правовідносинах по різному одних і тих самих норм матеріального права.

44. Як приклад неоднакового застосування судами норм права, надала ухвалу ВАС України від 07.04.2016 (№К/800/37589/15), ухвалу ВАС України від 31.03.2016 (№К/46718/15), ВАС України від 29.04.2015 (№К/800/19018/15), ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.05.2011 (№6-1829вс11).

45. Вважає, що у згаданих судових рішеннях суди касаційної інстанції дійшли висновків про відсутність підстав для позовних вимог про знесення самочинного будівництва у зв`язку з тим, що таке знесення є крайньою мірою і можливе лише у разі неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи від такої перебудови, а також у зв`язку з недоведеністю позивачем саме істотних, a не будь-яких, порушень будівельних норм з боку відповідача.

46. Натомість, у цій справі суди за аналогічних обставин дійшли протилежних висновків та по іншому застосували ч. 7 ст. 367 ЦК України, не взявши до уваги, що позивач не звертався до суду з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 провести перебудову будинку. Судового рішення про це немає, отже, не встановлено відмови від його виконання, не встановлено неможливість перебудови. Відсутні докази істотних порушень, які є передумовою для знесення будинку. Експертиза з цього приводу не проводилась.

47. Окрім того, будинок, про знесення якого йдеться, уведено в експлуатацію та зареєстроване право власності на нього. Законом не передбачено можливості знесення об`єктів, на які виникло право власності.

48. Позивач також звертає увагу на те, що справа не могла розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язана із вирішенням питань щодо речового права, а тому її слід було розглядати в порядку цивільного судочинства. Наводить відповідні висновки Верховного Суду України у справах № 21-1959а16, 802/1318/150а у постановах від 15.11.2016.

49. Третя особа - ОСОБА_2 заперечує проти задоволення заяви. Вважає, що заява про перегляд не містить посилань на жодну норму права, яка була б неоднаково застосована судами. Відповідач не набула права власності на житловий будинок, оскільки декларацію про готовність об`єкта до експлуатації скасовано. Тому спірний об`єкт має статус новоствореного майна. Отже, у справі йдеться лише про порушення будівельних норм, правил, невиконання припису про зупинення будівництва та приведення його у відповідність з цими вимогами, і не ставиться питання про позбавлення права власності.

50. Позивач не скористався правом на подання заперечень.



VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ



51. Суд дослідив доводи заяви про перегляд судових рішень, співставив правові висновки у судових рішеннях, наданих для порівняння, та дійшов висновку про неоднакове застосування судом першої, апеляційної та касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах.



(а) щодо наявності підстав для перегляду



52. Відповідно до п 1 ч. 1 ст. 237 КАС України судові рішення переглядаються виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

53. В ухвалі від 07.04.2016 (№К/800/37589/15), від 31.03.2016 (№К/800/46718/15) Вищий адміністративний суд України, ухвалі від 25.05.2011 (справа № 6-1829 св11) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на які посилається заявник як на приклад неоднакового застосування судами статті 376 ЦК України й статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", дійшов висновку про те, що для задоволення вимоги про знесення самочинно збудованого об`єкта необхідна наявність певних умов, а саме: 1) істотність вчиненого порушення (відхилення від проекту або порушення будівельних норм і правил), 2) суперечність суспільним інтересам або порушення права інших осіб, 3) неможливість усунення таких порушень, неможливість проведення відповідної перебудови або відмова особи від такої перебудови.

54. У справі № 813/718/15 (№ К/800/37589/15) позивач проводив будівництво господарської будівлі з відхиленням від проекту забудови земельної ділянки, у зв`язку з чим відповідачу внесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Відповідач, вимоги, встановлені приписом не виконав, що стало підставою звернення до суду.

55. У справі № 806/2547/14 (№К/800/46718/15) йдеться про самовільне виконання відповідачем без відповідного документу на право виконання будівельних робіт та проектної документації або будівельного паспорту, робіт з реконструкції існуючого сараю в літню кухню розмірами 5.3*3.5+3.3*3.5 та невиконання припису про усунення порушень в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів щодо їх знесення у добровільному порядку.


................
Перейти до повного тексту