РІШЕННЯ
Іменем України
06 жовтня 2020 року
Київ
справа №9901/191/20
адміністративне провадження №П/9901/191/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Гончарової І.А., Білоуса О.В., Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 22.07.2020 (згідно відбитку календарного штемпеля на поштовому конверті) подав до Верховного Суду, як суду першої інстанції, позов до Президента України Зеленського В.О., в якому просить: визнати протиправною дію Президента України Зеленського В.О. щодо направлення звернення ОСОБА_1 від 01.07.2020 до Міністерства освіти і науки України; зобов`язати Президента України Зеленського В.О. розглянути звернення ОСОБА_1 від 01.07.2020 і повідомити результати перевірки цього звернення та суть прийнятого рішення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вважає, що дії відповідача про направлення звернення позивача від 01.07.2020 до Міністерства освіти і науки України є протиправними, оскільки відповідачу було відомо, що Міністерство освіти і науки України після 30.10.2019 не розглядає звернення позивача щодо забезпечення його права на отримання дубліката диплому.
Свою позицію позивач обґрунтовує такими аргументами:
ОСОБА_1 у 1981 році закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут імені В.Г. Бєлінського, проте на даний час диплом втрачений;
Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського (який є правонаступником Миколаївського державного педагогічного інституту імені В.Г. Бєлінського) не може видати позивачу дублікат диплома тому, що Міністерство освіти і науки України не встановило порядку видачі дублікатів дипломів, що видавалися в Українській РСР, що підтверджується відповіддю Ректора від 10.09.2019 № 01-12/01/972;
ОСОБА_1 01.07.2020 направив відповідачу звернення, в якому просив подати до Верховної Ради України проект закону про встановлення порядку видачі дублікатів дипломів, що видавалися в Українській РСР. У цьому зверненні позивач повідомив Президента України, що звертається повторно, оскільки попереднє звернення від 07.05.2020 відповідач вже направляв до Міністерства освіти і науки України, яке листом від 30.10.2019 повідомило ОСОБА_1 про припинення розгляду його звернень, з огляду на що, просив відповідача це звернення не направляти до Міністерства, а вирішити по суті;
листом від 10.07.2020 № 22/038938-14 Департамент з питань звернень громадян Офісу Президента України надіслав звернення ОСОБА_1 від 01.07.2020 за належністю до Міністерства освіти і науки України;
протиправність дій Президента України полягає у неврахуванні вимог статті 8 Закону України "Про звернення громадян", якою передбачено, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішене по суті, з огляду на що відповідач може і не задовольняти звернення позивача, проте розглянути таке звернення він зобов`язаний в силу положень частини першої статті 7 Закону України "Про звернення громадян";
відповідно до статті 93 Конституції України Президент України має право законодавчої ініціативи, тому саме до його повноважень входить розгляд звернення позивача.
Відповідач заперечує проти позову, вважає, що позовні вимоги є безпідставними і не підлягають задоволенню, оскільки розгляд та вирішення питань щодо встановлення порядку видачі дублікатів дипломів про освіту, порушених позивачем у зверненні, не належить до компетенції Президента України, з огляду на що, звернення ОСОБА_1 від 01.07.2020 було правомірно направлено Офісом Президента України для розгляду за належністю до Міністерства освіти і науки України.
Свою позицію відповідач обґрунтовує такими аргументами:
загальний статус Президента України встановлений у статті 102 Конституції України та деталізований у частині першій статті 106 Конституції України і повноваження Президента України, передбачені зазначеними нормами Основного Закону, є вичерпними;
відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630, Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, пунктом 4 якого встановлено, що Міністерство освіти і науки України затверджує порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, вимоги до їх форми та/або змісту;
в адресованому Міністерством освіти і науки України листі від 30.10.2019 позивачу було повідомлено, що наразі питання замовлення та виготовлення дублікатів документів про вищу освіту унормовано, і не потребує прийняття додаткових нормативно-правових актів.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ, ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 30.07.2020 відкрив провадження в адміністративній справі та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Згідно наказу Верховного Суду № 62-к від 13.07.2020 суддя Бившева Л.І. перебувала у щорічній основній відпустці у період з 10.08.2020 по 04.09.2020.
Верховний Суд ухвалою від 09.09.2020 призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 14.09.2020, оскільки ОСОБА_1 у позовній заяві просив суд розглядати справу без його участі, а відповідач також не заявив клопотання про розгляд справи за його участю.
У період з 14.09.2020 по 22.09.2020 суддя Бившева Л.І. перебувала на лікарняному.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020 було здійснено заміну судді Хохуляка В.В., у зв`язку з перебуванням останнього на лікарняному з 24.09.2020.
IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
01.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Президента України Зеленського В.О. зі зверненням, в якому вказав, що звертається повторно, виклав обставини попереднього звернення від 07.05.2020, яке направлене Президентом України за належністю до Міністерства освіти і науки України. У зверненні позивач повідомив обставини неможливості отримання ним дублікату диплома бакалавра про закінчення Миколаївського державного педагогічного інституту імені В.Г. Бєлінського. Вказав, зокрема, що його числені звернення до Міністерства освіти і науки України із зазначеного питання не вирішили порушене ним питання, а Міністерство освіти і науки України листом від 30.10.2019 № 1711-9517 повідомило ОСОБА_1, що прийняло рішення про припинення розгляду його звернень щодо питань, пов`язаних з можливістю, підставами, процедурою, законністю отримання диплома (дубліката диплома) про вищу освіту (бакалавра, або спеціаліста, або магістра), здобуту ОСОБА_1 у 1981 році, незважаючи на те, що питання видачі дублікату диплома так і не вирішено.
У зверненні до Президента України від 07.05.2020 ОСОБА_1 просив Президента України Зеленського В.О. забезпечити його право на отримання дубліката диплома в порядку, встановленому чинним законодавством, іншого документа, який підтверджуватиме закінчення ним у 1981 році педагогічного інституту.
Відповідно до супровідного листа від 10.07.2020 №22/038938-14, Департамент з питань звернення громадян Офісу Президента України надіслав звернення ОСОБА_1 від 01.07.2020 на розгляд Міністерству освіти і науки України, про що також повідомив ОСОБА_1 .
Позивач, посилаючись на те, що його звернення мало бути розглянуто по суті саме Президентом України, а не направлено до Міністерства освіти і науки України, звернувся до Верховного Суду з цим позовом.
V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно преамбули Закону України "Про звернення громадян" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про звернення громадян" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що звернення громадян адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до частин першої, третьої статті 15 Закону України "Про звернення громадян" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
При цьому, частиною третьою статті 7 Закону України "Про звернення громадян" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.