ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/2337/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Дузь-Крятченко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 10.06.2020
та на рішення Господарського суду Запорізької області
від 10.12.2019
у справі № 908/2337/19
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Остащенко Н.М.
про зобов`язання включити кредиторські вимоги до передавального акта,-
ВСТАНОВИВ:
1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Якуніної Н.М. з урахуванням заяви про уточнення до позовних вимог про зобов`язання включити кредиторські вимоги в сумі 309 861 грн 69 коп до передавального акта.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 у справі № 908/2337/19 позов задоволено частково. Зобов`язано Комунальне підприємство "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Остащенко Н.М., включити грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в сумі 309 234 грн 56 коп. до передавального акта. У позові в частині позовних вимог про зобов`язання Комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Остащенко Н.М., включено до передавального акту грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в сумі 627 грн 13 коп. відмовлено.
3. Не погоджуючись з рішенням суду, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2020 у даній справі апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 у справі №908/2337/19 скасовано. Ухвалено нове рішення яким в задоволені позову відмовлено.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
5. 02.07.2020 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" через Центральний апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 25.06.2020 № 14/7-4138-20 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2020 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 у справі № 908/2337/19, в частині відмови у зобов`язанні Комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Остащенко Н.М. включити до передавального акта грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 627,13 грн та, в частині стягнення з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в дохід Державного бюджету України 2 726,93 грн судового збору, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. 15.07.2020 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 25.06.2020 № 14/7-4138-20 разом зі справою № 908/2337/19 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 908/2337/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.07.2020.
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 908/2337/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 25.06.2020 № 14/7-4138-20 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2020 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019, в частині відмови у зобов`язанні Комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Остащенко Н.М. включити до передавального акта грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 627,13 грн та, в частині стягнення з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в дохід Державного бюджету України 2 726,93 грн судового збору; призначено розгляд касаційної скарги на 29.09.2020 о 10:00 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
9. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2020. Скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019, в частині відмови у зобов`язанні Комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Остащенко Н.М. включити до передавального акта грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 627,13 грн та прийняти в цій частині нове рішення про задовольнити вказані вимоги. Скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019, в частині стягнення з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в дохід Державного бюджету України 2 726,93 грн судового збору.
10. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
10.1 Судом апеляційної інстанції не враховано, що на дату звернення позивача з позовом відповіді за результатами розгляду відповідачем вимог на адресу позивача не надходило.
10.2 Судом апеляційної інстанції не враховано, що у разі невключення вимог позивача до передавального акта та подальшим внесенням державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення відповідача, ефективний захист та поновлення порушених прав позивача в подальшому стане неможливим.
10.3 Судом апеляційної інстанції при розгляді спору у цій справі помилково застосовано правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/135/17.
10.4 Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача включити грошові вимоги в сумі 627 грн 13 коп до передавального акта не врахував обов`язковість постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі № 908/21/19, чим порушив положення статті 18 Господарського процесуального кодексу України та статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
10.5 Судом першої інстанції необґрунтовано зобов`язано позивача сплатити до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 726,93 грн.
11. Представник скаржника в судовому засіданні 29.09.2020 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
12. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
13. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
14. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
15. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.
16. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
17. Касаційна скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 25.06.2020 № 14/7-4138-20 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2020 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 у справі № 908/2337/19, в частині відмови у зобов`язанні Комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Остащенко Н.М. включити до передавального акта грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 627,13 грн та, в частині стягнення з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в дохід Державного бюджету України 2 726,93 грн судового збору подана 02.07.2020.
18. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.
19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги..
20. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
21. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
21.1 Рішенням Запорізької обласної ради від 28.03.2019 №24 "Про припинення комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької обласної ради шляхом приєднання до Комунальної установи "Таврійський будинок інвалідів" Запорізької обласної ради" вирішено припинити комунальне підприємство "Соцкомуненергія" Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03188636 (відповідач у справі).
21.2 Встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької обласної ради - 2 місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької обласної ради шляхом приєднання.
21.3 Відповідно до відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, строк для подання кредиторами своїх вимог до боржника встановлено до 05.08.2019.
21.4 28.05.2019 позивач надіслав на адресу відповідача кредиторську вимогу від 28.05.2019 №14/7-1592В на суму 981 623,51 грн.
21.5 В межах строку, встановленого для подання кредиторами своїх вимог, позивач надіслав на адресу відповідача також додаткову вимогу від 19.07.2019 №14/7-2075В на суму 3 937,63 грн.
21.6 Факт надсилання зазначених вимог на адресу відповідача (відправлення №0100107530295 та №0100111262920) підтверджується описами вкладень та чеками, копії яких надані у справу.
21.7 За відомостями з веб-сайта ПАТ "Укрпошта" вимога позивача від 28.05.2019 №14/7-1592В отримана відповідачем 01.08.2019, а додаткова вимога від 19.07.2019 №14/7-2075В - 24.07.2019.
21.8 Вимоги позивача до відповідача виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем укладених між сторонами договорів, за умовами яких позивач поставляв відповідачу природний газ, а саме:
1) за договором від 21.12.2015 №4089/16-ТЕ-13 постачання природного газу загальна заборгованість відповідача становить 3 807,94 грн, з яких 3 283,70 грн пені, 223,89 грн 3% річних та 300,35 грн інфляційних втрат;
2) за договором від 19.01.2017 №6291/1718-БО-13 постачання природного газу загальна заборгованість відповідача становила 382 844,93 грн, з яких 318 158,39 грн основного боргу, 24 815,82 грн пені, 10 509,61 грн 3% річних та 29 361,11 грн інфляційних втрат;
3) за рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.05.2018 у справі №908/693/18 загальна заборгованість відповідача становила 9 450,64 грн, з яких 6 223,33 грн - пеня, 406,20 грн - 3% річних, 1 059,12 грн - інфляційні втрати, 1 761,99 грн витрат з оплати судового збору;
4) за рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.02.2019 у справі №908/15/19 загальна заборгованість у відповідача становила 297 039,72 грн, з яких 223 571,59 грн - пеня, 22 082,10 грн - 3% річних, 46 996,28 грн - інфляційні втрати, 4 389,75 грн витрат по оплаті судового збору;
5) за рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.03.2019 у справі №908/22/19 загальна заборгованість відповідача становила 51 677,83 грн, з яких 27 090,72 грн - пеня, 4 839,44 грн - 3% річних, 17 985,67 грн - інфляційні втрати, 1 762,00 грн витрат з оплати судового збору;
6) за рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.03.2019 у справі№908/21/19 загальна заборгованість відповідача становила 240 740,08 грн, з яких 129 286,31 грн - пеня, 25 373,63 грн - 3% річних, 82 522,40 грн - інфляційні втрати, 3 557,74 грн витрат з оплати судового збору.
Таким чином, грошові вимоги позивача до відповідача складали 985 561,14 грн.
21.9 Після прийняття рішення про припинення боржник погасив наступну заборгованість:
- за договором від 19.01.2017 №6291/1718-БО-13 постачання природного газу сплачено заборгованість у розмірі 382 844,93 грн, з яких 318 158,39 грн основного боргу, 24 815,82 грн пені, 10 509,61 грн 3% річних та 29 361,11 грн інфляційних втрат;
- за рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.05.2018 у справі №908/693/18 сплачено заборгованість у розмірі 9 450,64 грн, з яких 6 223,33 грн - пеня, 406,20 грн - 3% річних, 1 059,12 грн - інфляційні втрати, 1 761,99 грн витрат з оплати судового збору;
- за рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.02.2019 у справі №908/15/19 сплачено заборгованість у розмірі 297 039,72 грн, з яких 223 571,59 грн - пеня, 22 082,10 грн - 3% річних, 46 996,28 грн - інфляційні втрати, 4 389,75 грн витрат по оплаті судового збору;
- за рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.03.2019 у справі №908/22/19, зокрема сплачено заборгованість в сумі 51 677,83 грн, з яких 27 090,72 грн - пеня, 4 839,44 грн - 3% річних, 17 985,67 грн - інфляційні втрати, 1 762,00 грн витрат з оплати судового збору.
21.10 Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 було змінено рішення Господарського суду Запорізької області від 13.09.2019 у справі №908/21/19, стягнуто з відповідача на користь позивача 241 367,21 грн, з яких 129 286,31 грн пені, 25 373,63 грн - 3% річних, 83 149,53 грн інфляційних втрат та 3 557,74 грн судового збору.
21.11 Враховуючи викладене, а також сплату відповідачем заборгованості за судовим рішенням у справі № 908/22/19 позивач уточнив позовні вимоги та визначив у даному позові кредиторські вимоги до відповідача в сумі 309 861,69 грн, які складаються із нарахованих штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, а саме:
- за договором постачання природного газу від 21.12.2015 №4089/16-ТЕ-13 вимоги до відповідача складають суму 3 807,94 грн, з яких 3 283,70 грн пені, 223,89 грн - 3% річних та 300,35 грн інфляційних втрат;
- за договором постачання природного газу від 19.10.2017 №6291/1718-БО-13 вимоги до відповідача складають суму 64 686,54 грн, з яких 24 815,82 грн пені, 10 012,76 грн - 3% річних, а також 25 920,33 грн інфляційних втрат;
- за рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.09.2019 у справі №908/21/19, яке змінено постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019, вимоги до відповідача складають 241 367,21 грн, з яких 129 286,31 грн пені, 25 373,63 грн - 3% річних, 83 149,53 грн інфляційних втрат та 3 557,74 грн судового збору.
21.12 Між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) був укладений договір постачання природного газу від 21.12.2015 №4089/16-ТЕ-13.
21.13 Також між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) був укладений договір постачання природного газу від 19.10.2017 №6291/1718-БО-13.
22. Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
23. Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
24. Згідно частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
25. Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
26. Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення містить стаття 20 Господарського кодексу України.
27. Виходячи з системного аналізу статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.