ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/19/19
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Селіваненка В.П. (головуючий), Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": Лисенка В.О.; Петрука Я.Ю.,
відповідача - комунального підприємства "Васильківтепломережа": Брік В.І., Крикунова О.В.,
розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Васильківтепломережа" (далі - Підприємство)
на рішення господарського суду Київської області від 23.04.2019 (суддя Черногуз А.Ф.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 (головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Мальченко А.О. і Жук Г.А.)
зі справи № 911/19/19
за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
до комунального підприємства "Васильківтепломережа" (далі - Підприємство)
про стягнення 267 186,15 грн. - 3% річних, 3 481 297,99 грн. втрат від інфляції,
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення 267 186, 15 грн. - 3% річних та 3 481 297, 99 грн. "інфляційних втрат".
2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 № 13/3528-БО-17 (далі- Договір) у частині своєчасної оплати спожитого у 2013 році газу.
Короткий зміст судових рішень зі справи
3. Рішенням господарського суду Київської області від 23.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019: позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Компанії 266 951,89 грн. - 3% річних, 3 457 291,05 грн. втрат від інфляції, а також 55 863,64 грн. судового збору; в задоволенні решти вимог відмовлено.
4. Прийняті судові акти мотивовані тим, що 3% річних та "інфляційні втрати" Компанією нараховано виключно на суму заборгованості, яка не була предметом договорів про організацію взаєморозрахунків, а сплачувалася за власні кошти Підприємства. Здійснивши перевірку наданих Компанією розрахунків 3% річних та "інфляційних втрат", нарахованих на суму заборгованості за спожитий у квітні 2013 року газ, суди попередніх інстанцій встановили, що Компанія частково здійснила нарахування на заборгованість, яка була погашена до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон), тобто на заборгованість, на яку згідно з нормами частини третьої статті 7 названого Закону не здійснюється нарахування неустойки (штраф, пеня), "інфляційних втрат", процентів річних, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. На підставі встановленого суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, здійснив перерахунок сум 3% річних та "інфляційних нарахувань", виходячи із суми заборгованості, яка не була погашена до набрання чинності вказаним Законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємство просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.04.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі № 911/19/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити Компанії у задоволенні позовних вимог.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме не застосовано статтю 4 Закону, яка підлягала застосуванню.
7. Врегулювання заборгованості відбулося в рамках вказаного Закону шляхом проведення централізованих взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах. Відповідач не вчиняв подальших дій щодо врегулювання заборгованості, оскільки заборгованість, що виникла за Договором, була сплачена в повному обсязі відповідно до Закону, а позивач не попередив щодо намірів нарахувати на вже узгоджену заборгованість 3% річних та "втрати від інфляції". Враховуючи те, що Підприємство включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, та те, що сума заборгованості, що виникла за Договором, підлягала врегулюванню відповідно до вимог Закону та врегульована шляхом проведення взаєморозрахунків, вимоги позивача щодо нарахування та стягнення 3% річних та "інфляційних витрат" на врегульовану заборгованість безпідставні.
8. Компанія вчиняла перешкоди в укладанні договору реструктуризації заборгованості, що призвело до створення штучної заборгованості та спричинило збитки Підприємству.
9. Суди попередніх інстанцій невірно встановили, що 3% річних та "інфляційні витрати" позивачем нараховано виключно на ті суми заборгованості, які не були предметом договорів про організацію взаєморозрахунків та сплачувались за рахунок субвенцій з державного бюджету, а, навпаки, сплачувались за власні кошти відповідача.
Доводи позивача
10. Компанія у письмових поясненнях заперечує проти доводів касаційної скарги, зазначає, що оскаржувані судові рішення є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.11.2019 у справі № 926/34/19, від 16.01.2020 у справі № 922/939/19, та відповідають нормам матеріального права; просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 23.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 - без змін.
Розгляд справи Верховним Судом
11. Ухвалою Касаційного господарського суду від 11.11.2019 у справі № 911/19/19 касаційну скаргу Підприємства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та на рішення господарського суду Київської області від 23.04.2019 залишено без руху.
12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.12.2019: відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Підприємства; призначено касаційну скаргу до розгляду на 06.02.2020.
13. Ухвалою Касаційного господарського суду від 06.02.2020 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №911/19/19 за касаційною скаргою Підприємства.
14. Ухвалою Касаційного господарського суду від 20.02.2020 справу № 911/19/19 разом із касаційною скаргою Підприємства передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 27.02.2020: прийнято касаційну скаргу Підприємства до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; призначено розгляд справи на 20.03.2020 о 10:30.
16. Судове засідання Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду 20.03.2020 не відбулося у зв`язку із встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19".
17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.04.2020 призначено розгляд справи № 911/19/19 на 15.05.2020 об 11:00.
18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020: справу № 911/19/19 за касаційною скаргою Підприємства повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, оскільки на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі 911/19/19 було передано питання, яке може бути вирішено колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка була визначена автоматизованою системою документообігу суду.
19. Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2020 касаційну скаргу Підприємства прийнято та призначено до розгляду на 22.07.2020 о 12:00.
20. Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2020: справу № 911/19/19 разом із касаційною скаргою Підприємства передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Зазначену ухвалу мотивовано тим, що у позивача відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені, 3% річних та "інфляційних витрат" після набрання чинності Законом (30.11.2016), оскільки якщо вже (після набрання чинності Законом) відповідач добровільно погасив усю заборгованість або її частину власними коштами або іншим чином, наприклад взаємозаліком однорідних вимог, повністю або частково усувається необхідність укладати: договір про організацію взаєморозрахунків, що вимагало б витрат коштів державного бюджету; договір про реструктуризацію, що по суті б розтягло виплату заборгованості на 5 років (60 місяців). З урахуванням визначених пунктом 6 статті 3 та частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, незважаючи на відсутність укладення та належного виконання договору про реструктуризацію заборгованості в даному випадку і саме на підставі частини першої статті 7 Закону відсутні підстави для здійснення будь-яких нарахувань на цю заборгованість, оскільки таке неукладення стало наслідком добровільного погашення заборгованості боржником. Тому судова колегія вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.01.2020 у праві №922/939/19 та від 20.11.2019 у справі № 926/34/19, в яких зазначено, що, оскільки станом на час набрання чинності Законом (30.11.2016) частина заборгованості не була сплачена відповідачем, то нарахування штрафних санкцій та виплат передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, відповідно до статей 530, 610, 611, 612 ЦК України, частини шостої статті 232 Господарського кодексу України слід здійснювати з дня, наступного за тим днем, коли зобов`язання мало бути виконане.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Відповідно до умов укладеного Компанією (продавець) та Підприємством (покупець) Договору (з урахуванням додаткових угод до нього):
- продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України Компанією за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України, підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (пункт 1.1);
- газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (пункт 1.2);
- оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 договору).
22. Відповідно до актів приймання-передачі природного газу за період січень - квітень 2013 року та жовтень - грудень 2013 року продавець передав покупцю природний газ на загальну суму 12 640 386,02 грн.
23. Відповідач сплачував за газ, спожитий у 2013 році, несвоєчасно та з порушенням встановлених Договором строків.
24. Тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором. Рішенням господарського суду Київської області від 11.11.2014 у справі № 911/4090/14: позов задоволено, стягнуто з Підприємства на користь Компанії 7 338 098,94 грн. основного боргу, 920 161,99 грн. пені, 1 490 512,11 грн. "інфляційних", 443 291,83 грн. - 3% річних.
25. 14.10.2014 Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Васильківської міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства, будівництва та благоустрою, відповідачем, позивачем укладено договір № 787/30 про організацію взаєморозрахунків предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету та врегульовано процес погашення заборгованості за Договором у сумі 4 575 374,28 грн.
18.12.2015 Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Васильківської міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства, будівництва та благоустрою, відповідачем, позивачем, ПАТ "Укргазвидобування" укладено договір № 544/375-в, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 та статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" і Порядком та умовами надання у 2015 році субвенції з державного бюджету. Зазначеним договором врегульовано процес погашення заборгованості за Договором у сумі 346 537,50 грн.
18.12.2015 Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Васильківської міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства, будівництва та благоустрою, відповідачем, позивачем, ПАТ "Укргазвидобування" укладено договір № 515/375-в, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 та статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" і Порядком та умовами надання у 2015 році субвенції з державного бюджету, яким врегульовано процес погашення заборгованості за Договором у сумі 2 641 810,77 грн.