ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 759/7094/17
провадження № 51-6379км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Титаренка Ю.О.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Мельника М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 32016100080000070, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Києва, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського апеляційного суду від 4 листопада 2019 року та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Київського апеляційного суду від 4 листопада 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 4 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 4 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК за недоведеністю наявності в діянні складу кримінального правопорушення.
4 листопада 2019 року Київський апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу прокурорів, ухвалив такі судові рішення:
- вирок, яким скасував вирок Святошинського районного суду м. Києва від 4 грудня 2017 року в частині виправдання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 366 КК, засудив його до покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить4250 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, на строк 3 роки та звільнив від призначеного покарання на підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності;
-ухвалу, якою залишив без зміни вирок у частині виправдання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 212 КК.
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, обіймаючи посаду керівникаПостійного представництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкмікс Холдінгс Лімітед", Кіпр (далі - Представництво ТОВ "Лінкмікс"), будучи службовою особою, ігноруючи як нормативні акти, що визначають порядок ведення бухгалтерського обліку та податкової звітності, так і свої обов`язки як службової особи Представництва ТОВ "Лінкмікс", із корисливих спонукань, маючи умисел, спрямований на ухилення від сплати податків у значних розмірах, діючи умисно, вніс до офіційного документа- заяви про здійснення нормативної оцінки земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на якій розташована належна цьому товариству нерухомість - адміністративно-лабораторна будівля, неправдиві відомості про відсутністьорендарів нерухомості та подав таку заяву до Держгеокадастру України з метою визначення нижчої за дійсну бази оподаткування - нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надавало можливість ОСОБА_1 як керівнику Представництва ТОВ "Лінкмікс" розраховувати та здійснювати сплату орендної плати за землю не в повному обсязі.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої був визначений без врахування факту перебування частини будівель на земельній ділянці в оренді у ТОВ "Сінево Україна", ОСОБА_1 направив до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.
У подальшому, використовуючи нормативну грошову оцінку, визначену на підставі внесених ним до вищевказаної заяви завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в значних розмірах вніс завідомо неправдиві відомості:
- до уточнюючої податкової декларації плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік - занижену суму 773,14 грн за м2, внаслідок чого в період з 1 липня по 31 грудня 2015 року занижено розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на суму 524 969,24 грн;
- до податкової декларації плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік - занижену суму 1107,91 грн за м2, внаслідок чого в період з 1 січня по 1 червня 2016 року занижено розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на суму 626 900,69 грн.
Зазначені офіційні документи податкової звітності, що містили завідомо неправдиві відомості, ОСОБА_1 у не встановлений досудовим розслідуванням час особисто підписав персональним електронним цифровим підписом, після чого направив до контролюючого органу в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Такі дії ОСОБА_1 призвели до фактичного ненадходження до місцевого бюджету м. Києва коштів за період з 1 липня 2015 року по 1 червня 2016 року у вигляді орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб на суму 1 151 869,93 грн, що більше ніж у тисячу разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є значним розміром.
За вироком суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, обіймаючи посаду керівникаПредставництва ТОВ "Лінкмікс", будучи службовою особою, вчинив службове підроблення офіційного документа - заяви про здійснення нормативної оцінки земельної ділянки на АДРЕСА_1, не вказавши у заяві про наявність орендарів будівлі, розташованої на земельній ділянці, підписав її, скріпив печаткою та 29 жовтня 2015 року подав до ГУ Держгеокадастру у м. Києві. Внаслідок службового підроблення розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки був визначений без врахування факту перебування частини будівель на земельній ділянці в оренді у ТОВ "Сінево Україна".
Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що:
- судові рішення апеляційного суду є незаконними і такими, що підлягають скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме статей 370, 373, 419Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК);
- апеляційний суд, ухвалюючи вирок, дійшов правильного висновку щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, шляхом внесення недостовірних відомостей та видачі завідомо неправдивого офіційного документа - заяви про здійснення нормативної оцінки земельної ділянки, проте не встановив та не надав оцінку меті та мотивам внесення ОСОБА_1 недостовірних відомостей, які були спрямовані на зменшення розміру орендної плати за землю;
- вказаний вирок також підлягає скасуванню, оскільки апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, при складанні та видачі уточнюючої податкової декларації плати за землю за 2015 рік та податкової декларації плати за землю за 2016 рік;
- при постановленні ухвали апеляційним судом безпідставно не брались до уваги та не перевірялися доводи апеляційної скарги прокурорів, спрямовані на підтвердження правильності висновків податкового органу про розмір недоплаченої орендної плати, щодо статусу ТОВ "Сінево Україна" як медичного закладу, щодо виду діяльності сторін угоди про оренду нерухомості, щодо правомірності визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки чи суб`єкта її проведення;
- роз`яснення податкового органу Представництву ТОВ "Лінкмікс" від 15 березня 2015 року (які стали однією з підстав виправдання ОСОБА_1 ) про те, що при розрахунку орендної плати Представництво повинно керуватися виключно умовами договору оренди земельної ділянки та наявною нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, не спростовує самого факту неправильного визначення розміру орендної плати, оскільки визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки залежить від даних, повідомлених у заяві про її проведення;
- апеляційний суд безпідставно погодився з висновком суду першої інстанції про недопустимість як доказів акта про результати проведеної документальної позапланової перевірки Представництва ТОВ "Лінкмікс", а за принципом "плодів отруйного дерева" також і висновків судово-економічних експертиз та показань експертів;
- будучи службовою особою - керівником Представництва ТОВ "Лінкмікс", ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавства України несе відповідальність за правильне ведення бухгалтерської та податкової звітності Представництва та результатів його роботи, повне відображення в обліку за звітний період доходів і витрат підприємства, а також за своєчасне нарахування та сплату в повному обсязі податків та обов`язкових зборів до бюджетів та державних цільових фондів;
- зі змісту договору оренди земельної ділянки, укладеного 4 грудня 2012 року між Київською міською радою та ТОВ "Лінкмікс" в особі ОСОБА_1, убачається, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3%, а у випадку, коли розташовані на земельній ділянці будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб`єктам, - у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки, тому ОСОБА_1 заздалегідь усвідомлював, що через занижену нормативну грошову оцінку земельної ділянки ТОВ "Лінкмікс" сплатить значно менший розмір орендної плати.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції та закрити провадження.
На обґрунтування своїх доводів засуджений зазначає, що:
- обвинувачення, яке висувалось стороною обвинувачення (внесення до документів неправдивих відомостей), не відповідає обвинуваченню, зазначеному в обвинувальному вироку (видача завідомо неправдивого документа);
- об`єктивна сторона службового підроблення полягає в активній поведінці службової особиз використанням свого службового становища щодо перекручування істини в офіційному документі;
- внесення до офіційного документа неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, проте інформація про відсутність орендарів не вносилась обвинуваченим у заяву, тобто його дії були пасивними;
- заява про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки набула статус офіційного документа лише після того, як вона була підписана ним та подана до ГУ Держгеокадастру, тобто фактично його обвинувачено в тому, що він не повністю заповнив зразок заяви на здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що не відноситься до об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК;
- він діяв як представник ТОВ "Лінкмікс", а не як службова особа - керівник Представництва цієї компанії в Україні, що підтверджується змістом заяви та технічною документацією за результатами нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в яких зазначено, від імені кого подається заява і кому видана нормативна грошова оцінка - ТОВ "Лінкмікс", а тому відсутній спеціальний суб`єкт цього злочину.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Офісу Генерального прокурора підтримав касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, і заперечив щодо касаційної скарги засудженого; засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу ОСОБА_1 і заперечили щодо касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Доводи в касаційній скарзі прокурора про незаконність вироку та ухвали суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 . Суд вважає такими, що заслуговують на увагу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 419 КПК у мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.