ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 464/5245/18
провадження № 51-1971 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Медицької У.І.,
прокурора Костюка О.С.,
захисника Волкуна О.Р. (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Волкуна Олега Романовича на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 січня 2020 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 січня 2020 року, засуджено ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 186 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 11 вересня 2018 року, знаходячись у приміщенні торгівельного залу АЗС "ОККО", що на вул. Дж. Вашингтона, 12, у м. Львові, в присутності працівника АЗС ОСОБА_2, усвідомлюючи, що за його діями спостерігають, повторно, відкрито викрав два будівельних набора з інструментами "BoschIXO IXOlino", загальною вартістю 2 170 грн 80 коп, заподіявши ТзОВ "ОККО-РІТЕЙЛ" матеріальної шкоди на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, які її подала
У касаційній скарзі захисник Волкун О.Р., не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, неправильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки вони носили характер таємного викрадення чужого майна, а тому підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України. Посилається на те, що під час досудового розслідування було порушено право ОСОБА_1 на захист через наявність у останнього психічного захворювання, а його відмова від захисника після затримання є незаконною. Вказує також на те, що суд першої інстанції, не допитавши в судовому засіданні свідка ОСОБА_2, порушив право сторони захисту на перехресний допит. Крім того, стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно повторно не дослідив доказів, не спростував доводів його апеляційної скарги та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Позиція учасників судового провадження
Захисник підтримав подану касаційну скаргу, просив скасувати ухвалені стосовно ОСОБА_1 судові рішення та закрити кримінальне провадження через недоведеність того, що він учинив інкримінований злочин.
Засуджений підтримав подану захисником касаційну скаргу та висловлену ним позицію. Водночас просив зважити на те, що він визнає свою вину в таємному викраденні майна.
Прокурор заперечив проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК України неповнота досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання захисник, перегляду в касаційному порядку не підлягає, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
З огляду на це не є предметом касаційного перегляду доводи касаційної скарги захисника про неповноту судового розгляду, пов`язану з тим, що не був допитаний свідок ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
У суді касаційної інстанції захисник порушив питання про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України та недотримання його прав на захист під час досудового розслідування.
Проте зазначені доводи сторони захисту Суд уважає необґрунтованими з огляду на таке.
Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Згідно зі ст. 186 КК України грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення.
Грабіж уважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном та появи реальної початкової можливості у винної особи ним розпорядитись.