|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
29 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 757/33264/15-к
провадження № 51-3222км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Марчука О. П., Могильного О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Круценко Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100060004707, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Київського районного суду м. Харкова від 09 червня 2015 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше судимого за вироком Київського районного суду м. Харкова від 31 липня 2012 року за ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років; 09 липня 2014 року звільненого на підставі постанови Ковпаківського районного суду м. Суми за ст. 2 Закону України "Про амністію" від 08 квітня 2014 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 грудня
2019 року щодо ОСОБА_2 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 2 - 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
За цим же вироком засуджено ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 71 цього Кодексу до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 09 червня 2015 року та за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну і моральну шкоду в розмірі 30 452,10 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком районного суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони 17 липня 2015 року о 12:00, діючи за попередньою змовою між собою, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, підійшли до квартири АДРЕСА_3 і, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу замків вхідних дверей проникли до приміщення вказаної квартири, звідки повторно, таємно викрали належне ОСОБА_3 майно на загальну суму 15 745,40 грн та грошові кошти в сумі 1900 грн і 500 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ становило 10 993,50 грн.
При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки вони були затримані співробітниками правоохоронних органів.
Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 17 січня 2017 року вирок суду першої інстанції залишив без зміни. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII апеляційний суд зарахував ОСОБА_1 до строку покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 17 липня 2015 року по 17 січня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду постановою від 19 лютого 2019 року касаційну скаргу прокурора задовольнив частково, скасував ухвалу апеляційного суду від 17 січня 2017 року й призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Підставою для скасування рішення стало те, що цей суд не дав належної оцінки доводам прокурора про м`якість призначеного покарання, зокрема щодо безпідставного призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням положень ст. 75 цього Кодексу.
У результаті нового розгляду кримінального провадження Київський апеляційний суд ухвалою від 19 грудня 2019 року вирок місцевого суду залишив без зміни.
Судові рішення щодо ОСОБА_1 в касаційному порядку не оскаржуються.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор указує про безпідставність звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК України, зважаючи на те, що він, будучи раніше судимий за вчинення тяжкого злочину проти власності, на шлях виправлення не став і знову вчинив аналогічний злочин. Вказує, що апеляційний суд всупереч вимогам ч. 2 ст. 439 КПК України не виконав вказівок, які були зазначені у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 19 лютого 2019 року, зокрема щодо неправильного застосування до ОСОБА_2 положень ст. 75 КК України.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор, висловивши свої доводи, просила задовольнити касаційну скаргу, скасувати постановлену у кримінальному провадженні ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.