Постанова
Іменем України
05 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 305/1030/18
провадження № 61-19607св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
| позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Рахівська міська рада Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_2, особа, яка не брала участі у справі та звернулася до суду із апеляційною скаргою - ОСОБА_3, |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Кожух О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"
(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають у двоквартирному будинку, який розташований на земельній ділянці на АДРЕСА_1 .
Через щільну забудову та гористу місцевість у двох сімей наявний єдиний прохід до своїх помешкань.
Рішенням Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області від 29 січня 2015 року № 791 надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за умови укладення земельного сервітуту для проходу до будинковолодіння ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
При виготовленні даного проекту у збірному кадастровому плані з описом меж було вказано пішохідну доріжку та запроектований сервітут.
Рішенням Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області від 24 вересня 2015 року № 878 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано її ОСОБА_2 у приватну власність без дотримання указаної умови щодо сервітуту.
На підставі цього рішення відповідач отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16 жовтня 2015 року та не допускає позивача користуватися постійним проходом до будинку, при цьому вона запропонувала позивачу влаштувати інший вхід - з боку опорної двометрової бетонної стіни, яка тримає схил ділянки позаду спільного будинку.
Позивач зазначав, що внаслідок приватизації ОСОБА_2 земельної ділянки він залишився без доступу до центральної вулиці та втратив прохід до житла.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним і скасувати рішення Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області від 24 вересня 2015 року № 878 в частині затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане 16 жовтня 2015 року, яке посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської областівід 25 жовтня 2018 року (у складі судді Марусяк М. О.) у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували прийняття Рахівською міською радою Рахівського району Закарпатської області оскаржуваного рішення з перевищенням повноважень.
Крім того, позивачем не доведено факт порушення його прав, які підлягають захисту в судовому порядку у обраний ним спосіб, оскільки він не є власником житлового будинку АДРЕСА_1, та земельної ділянки, на якій розташований будинок, а докази, що він дійсно зареєстрований та проживає у вказаному будинку відсутні.
У зв`язку з тим, що земельний сервітут може бути встановлений лише на вже сформовану земельну ділянку і з підстав, передбачених частиною першою статті 100 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Рахівська міська рада Рахівського району Закарпатської області, у рішенні від 24 вересня 2015 року № 878, не зазначила про встановлення земельного сервітуту для проходу до будинковолодіння ОСОБА_1 .
При цьому, судом зазначено, що на розгляді у Рахівському районному суді Закарпатської області перебуває цивільна справа № 305/1144/17 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про встановлення права користування чужою земельною ділянкою (земельного сервітуту).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (особа, яка не брала участі в справі) оскаржили його в апеляційному порядку.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року рішення Рахівського районного суду Закарпатської областівід 25 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов
ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області від 24 вересня 2015 року № 878 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним свідоцтво про право власності від 16 жовтня
2015 року, яке посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем доведено право на звернення до суду із вказаним позовом, оскільки ним надано докази, які підтверджують володіння майновими правами, зокрема правом користування указаним житловим приміщенням і відповідною присадибною ділянкою.
Оскільки предметом доказування у спірних правовідносинах є невідповідність дій органу місцевого самоврядування правомірним очікуванням позивача, тому рішення, прийняте органом місцевого самоврядування без вирішення земельного спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суперечить принципу верховенства права, оскільки не задовільняє правомірних очікувань ОСОБА_1 стосовно права користування земельною ділянкою (сервітут).
Крім того, внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування оспорюваного рішення порушено майнові права та інтереси на лише самого позивача, а й права ОСОБА_3 як власника житлового будинку та користувача присадибної ділянки на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки ОСОБА_1 не є власником житлового будинку, у зв`язку з чим у нього відсутні майнові права, які підлягають захисту, тому внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування оскаржуваного рішенням його права не порушено. Натомість власник будинку ОСОБА_3 з позовною заявою про захист порушеного права не зверталась.
Разом з тим, правомірне очікування виникає в тому випадку, коли на підставі закону або внаслідок усталеної практики в особи сформувалось розумне сподівання, що стосовно до неї орган публічної влади буде діяти саме так, а не інакше.
Оскільки предметом спору, а отже й доказуванням у цій справі, є незаконність рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою, оформлення права власності на земельну ділянку і правовстановлюючого документа на неї, а інтерес позивача у користуванні земельною ділянкою відповідача може бути задоволений лише шляхом встановлення сервітуту, то скасування рішення про видачу правовстановлюючого документа не є належним та ефективним способом захисту цього інтересу, який здатний його поновити, реалізувати та захистити.
Доводи інших учасників справи
У січні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для її скасування відсутні.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20 листопада 2008 року власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, яка не є стороною у справі.
Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, не приватизована, перебуває у користуванні ОСОБА_3 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на правах особистої власності від 04 лютого 1975 року.
ОСОБА_1 зареєстрований у вказаному житловому будинку та проживає в ньому разом зі своєю сім`єю та матір`ю ОСОБА_3 і має на утриманні дитину з інвалідністю.
ОСОБА_2 є власником (в цілій частині) житлового будинку АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 21 березня 2005 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 травня 2005 року.
Згідно з витягом із протоколу № 104 засідання постійної комісії з питань регулювання земельних відносин та містобудування від 11 грудня 2014 року за наслідками розгляду звернення ОСОБА_2 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на АДРЕСА_1, та з урахуванням ситуації, яка склалася із сусіднім землекористувачем ОСОБА_1, комісією запропоновано деталізувати проектний сервітут, а саме: вказати довжину, ширину сервітутної дороги; в описі меж повинно бути вказано точки сервітуту та чітке визначення "проектний сервітут проходу до землекористування ОСОБА_1 "; також до заяви вже подати погодження із сусіднім землекористувачем
ОСОБА_1 .
Збірним кадастровим планом земельної ділянки ОСОБА_2 за 2014 року було передбачено проектний сервітут, аналогічно передбачений проектний сервітут кадастровим планом земельної ділянки за 2015 рік, який погоджений в Управлінні Держземагентства у Рахівському районі Закарпатської області.
Рішенням Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області від 29 січня 2015 року № 791 надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га у власність, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на АДРЕСА_1 , за умови укладення земельного сервітуту для проходу до будинковолодіння ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 .
Рішенням Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області від 24 вересня 2015 року № 878 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га у власність ОСОБА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на АДРЕСА_1 .
16 жовтня 2015 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого останній належить на праві приватної власності (в цілій частині) земельна ділянка площею 0,10 га, на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
У серпні 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2, треті особи: Рахівська міська рада Рахівського району Закарпатської області, Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області в особі відділу в Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, про встановлення права користування чужою земельною ділянкою (земельного сервітуту) (справа № 305/1144/17).
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2017 року призначено у справі судову земельну-генетичну експертизу. Провадження у справі зупинено.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 09 лютого 2018 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 11 травня 2018 року призначено у справі додаткову, в тому числі й повторну будівельно-технічну та землевпорядну експертизу. Провадження у справі зупинено.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2019 року поновлено провадження у справі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.