Постанова
Іменем України
02 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 310/7778/18
провадження № 61-12381св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Амельченка Дем`яна Дем`яновича на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2019 року у складі судді Черткової Н. І. та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 травня 2019 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В., Бєлки В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (далі - ПАТ "Запоріжгаз"), яке змінило найменування на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (далі - АТ "Запоріжгаз"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут" (далі - ТОВ "Запоріжгаз збут"), про захист прав споживача та про визнання дій неправомірними.
На обґрунтування позову посилався на такі обставини. Відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 10 квітня 2006 року № 660 він є власником будинку АДРЕСА_1, де на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Під час використання природного газу позивач помітив погану роботу лічильника, на підставі вказаного він вирішив, що необхідно здійснити повірку лічильника та викликав представників відповідача з метою перевірки працездатності газового лічильника. У травні 2018 року контролером відділу інспектування ПАТ "Запоріжгаз" зафіксовано факт роботи газового лічильника в позаштатному режимі, про що складено акт про порушення від 11 травня 2018 року № 1597. 17 травня 2018 року за вищезазначеною адресою працівниками відділу обслуговування вузлів обліку газу ПАТ "Запоріжгаз" демонтовано лічильник газу "G4 Актарис" із заводським № 02150795 для проведення позачергової повірки, про що складено протокол щодо направлення засобу вимірювальної техніки на позачергову повірку, проте позивачу не відомо щодо належного виконання обов`язку з пакування вказаного приладу обліку. Згодом позивача повідомили про несправність газового лічильника та направлення вказаного приладу для здійснення поточного ремонту із подальшим встановленням позивачу нового приладу обліку спожитого природного газу та про обов`язок оплатити заборгованість зі сплати за спожитий газ, яка виникла внаслідок несправності лічильника. Позивачу не відомо, хто проводив повірку або експертизу лічильника за його відсутності як споживача, йому не відомо, чи є повірка достовірною, тому що газовий лічильник не було належним чином запаковано. Жодних актів повірки ОСОБА_1 не бачив та не може підтвердити факт того, що саме його лічильник був пошкоджений.
Позивач отримав акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) спожитого природного газу і його вартості, де зазначено, що внаслідок проведення перерахунку необлікованого об`єму природного газу і його вартості, відповідачу нараховано заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 13 756,41 грн.
З указаним розміром заборгованості він не погоджується та вважає її такою, що не відповідає дійсності, оскільки в наданих йому документах взагалі відсутній розрахунок та роз`яснення, на підставі чого такий розрахунок здійснено. Сума заборгованості була розрахована неправильно та не на підставі чинного законодавства, а з боку відповідача вбачається зловживання монопольним становищем, а саме стягнення подвійної плати за спожитий газ за аналогічний період часу. Крім того, виклик постачальника для проведення обстеження лічильника здійснено позивачем особисто, що свідчить про наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності за неправильно обліковані обсяги спожитого природного газу.
Посилаючись на наведене, позивач просив суд визнати дії відповідача щодо нарахування заборгованості у розмірі 13 756,41 грн у зв`язку з виявленими порушеннями неправомірними, а саме позаштатний режим роботи лічильника газу, оформленого актом-розрахунком не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) спожитого природного газу і його вартості від 20 червня 2018 року на підставі акта про порушення від 11 травня 2018 року № 1597.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 28 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем норм чинного законодавства під час вчинення дій щодо повірки приладу обліку спожитого газу та нарахування заборгованості за не облікований, але спожитий обсяг природний газ.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У червні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Амельченко Д. Д. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку стосовно відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивач самостійно повідомив відповідача про несправність газового лічильника, а отже, вжив усіх необхідних заходів для усунення наслідків споживання необлікованого газу. Крім того, сума заборгованості за спожитий газ розрахована відповідачем неправильно та не на підставі чинного законодавства. З боку відповідача наявне зловживання монопольним правом, а саме стягнення подвійної плати за газ за аналогічний період часу.
У серпні 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому АТ "Запоріжгаз" просило касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Амельченка Д. Д. залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2019 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що відповідно до договору купівлі-продажу від 10 квітня 2006 року № 660 ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 (а. с. 9). За вказаною адресою відповідачем відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Позивачем до позовної заяви долучено заяву від 16 квітня 2018 року про перевірку працездатності газового лічильника (а. с. 21).
Відмітка про прийняття заяви про перевірку працездатності газового лічильника відповідачем або рекомендоване поштове повідомлення про направлення заяви на адресу відповідача засобами поштового зв`язку матеріали справи не містять.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано не взяв до уваги доводи позивача стосовно добровільного повідомлення відповідача про несправність газового лічильника.
Встановлено, що 11 травня 2018 року контролером відділу інспектування ПАТ "Запоріжгаз" зафіксовано, що лічильник обліку спожитого газу у будинку позивача працює в позаштатному режимі, про що було складено акт про порушення від 11 травня 2018 року № 1597 (а. с. 16-17).
17 травня 2018 року працівниками відділу обслуговування вузлів обліку газу ПАТ "Запоріжгаз" демонтовано лічильник газу "G4 Актарис", заводський № 02150795, для проведення позачергової повірки, про що складено протокол щодо направлення засобу вимірювальної техніки на позачергову повірку від 17 травня 2018 року за № 000564 (а. с. 25).
Відповідачем на адресу позивача надіслано акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості, де зазначено, про проведення перерахунку необлікованого об`єму природного газу і його вартості, завданого порушеннями у роботі лічильника споживача, у розмірі 13 756,41 грн (а. с. 18-20).
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з функціонуванням ринку природного газу, є Закон України "Про ринок природного газу".
З 01 липня 2015 року ПАТ "Запоріжгаз" на підставі ліцензії з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу серія АЕ № 642479 здійснює виключно діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Таким чином, у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) ПАТ "Запоріжгаз" серед суб`єктів ринку природного газу класифікується як оператор газорозподільної системи.
Відповідно до змісту пункту 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу між оператором газорозподільної мережі (далі - оператор ГРМ) та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) або додатка 2 (для споживачів, що не є побутовими) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити: 1) присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку; 2) величину приєднаної потужності об`єкта споживача; 3) перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності). Згідно з вимогами цього пункту здійснюється приєднання до договору розподілу природного газу споживачів-замовників, які отримують технічний доступ до ГРМ.
Відповідно до пукту 7 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРС фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Судом першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, встановлено, що позивачем здійснюється фактичне споживання природного газу та оплата його вартості діючому постачальнику, а отже, договір постачання природного газу є укладеним.
Відповідно до змісту пункту 2.3 договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС).
Відповідно до абзаців другого, третього пункту 1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.