ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 826/11984/16
касаційне провадження № К/9901/32736/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" (далі - Товариство) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2016 (суддя - Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді - Межевич М.В., Сорочко Є.О) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), Міністерства фінансів України (далі - Мінфін), Державної регуляторної служби України (далі - Регуляторна служба), Державного підприємства газети "Урядовий кур`єр" (далі - Газета), Державного підприємства "Українська правова інформація" (далі - Підприємство), Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до Мін`юсту, Мінфіну, Регуляторної служби, Газети, Підприємства та Інспекції, у якому просило: визнати незаконним та скасувати рішення Інспекції від 18.02.2016 вих. №1159/10/10-13-11-02/10; визнати незаконним та скасувати рішення Регуляторної служби про погодження проекту наказу Мін`юсту від 28.01.2016 №21; визнати незаконним та скасувати наказ Мінфіну від 28.01.2016 №21; визнати незаконним та скасувати рішення Мін`юсту від 29.01.2016 про державну реєстрацію за №159/28289 наказу Мінфіну від 28.01.2016 №21; зобов`язати Газету опублікувати у газеті "Урядовий кур`єр" резолютивну частину судового рішення про задоволення позовних вимог про визнання незаконним і скасування (втрату чинності) наказу Мінфіну від 28.01.2016 №21; зобов`язати Підприємство опублікувати у журналі "Офіційний вісник України" резолютивну частину судового рішення про задоволення позовних вимог про визнання незаконним і скасування (втрату чинності) наказу Мінфіну від 28.01.2016 №21; зобов`язати Інспекцію прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць січень 2016 року, з додатками та доповненнями до неї Товариства, з введенням до інформаційних баз ДФС України відомостей з цих поданих позивачем податкової звітності та доповнення до податкової декларації від 16.02.2016.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 05.08.2016 позовну заяву Товариства залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.11.2016 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2016 залишив без змін.
Товариство оскаржило ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.01.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанції порушили норми процесуального права, оскільки в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2016 суд безпідставно зазначив про необхідність сплати Товариством судового збору за кожну із заявлених ним позовних вимог, оскільки згідно абзацу 6 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору визначена за подання позову, а не позовної вимоги, з огляду на що відсутність встановленого законом розміру ставки судового збору за подання вимоги немайнового характеру у разі подання позову немайнового характеру з кількома позовними вимогами немайнового характеру не дозволяє відносити суми сплаченого за кожну таку позовну вимогу судового збору до складу витрат Товариства, з огляду на що при оформленні матеріалів адміністративного позову було вирішено оплатити судовим збором лише адміністративний позов за визначеною законом ставкою.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.10.2020 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 06.10.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За правилами частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Як вбачається з ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2016 про залишення позовної заяви Товариства без руху, недоліком позовної заяви суд визначив те, що позивач заявив сім позовних вимог немайнового характеру, проте судовий збір сплатив лише за одну позовну вимогу, що підтверджується квитанцією № 422 від 01.08.2016.