ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №826/24448/15
касаційне провадження №К/9901/32815/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Управління) на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 (суддя - Межевич М.В.) у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік України" (далі - Підприємство) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
У С Т А Н О В И В:
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 09.09.2016, ухваленою у порядку письмового провадження, позов задовольнив.
Копія рішення суду першої інстанції була отримана Управлінням 26.09.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0315053532048.
Управління оскаржило це рішення до Київського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 21.10.2016 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), а саме - відсутності документа про сплату судового збору, а ухвалою від 17.11.2016 - апеляційну скаргу Управління повернув, оскільки скаржник не виконав у повному обсязі вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.
16.12.2016 Управління вдруге звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також Управління подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтувало тим, що первісна касаційна скаргу була подана Управлінням у межах строку, визначеного статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, проте у зв`язку з несвоєчасним фінансуванням витрат на сплату судового збору Управління змогло сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги лише у сумі 280,50 грн. (платіжне доручення № 1289 від 19.10.2016), у зв`язку з чим Управління звернулось вдруге до суду із апеляційною скаргою після того, як отримало можливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.02.2017 відмовив у задоволенні клопотання Управління про поновлення строку на апеляційне залишив апеляційну скаргу без руху на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України запропонував Управлінню подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав, оскільки наведені Управлінням підстави визнані судом неповажними, з огляду на те, що неможливість сплатити судовий збір в установлений строк та дотримання строку на апеляційне оскарження при первісному зверненні до суду апеляційної інстанції не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження при повторному зверненні з апеляційною скаргою. Також в ухвалі суд встановив Управлінню тридцятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали.
В межах встановленого судом строку Управління подало до суду апеляційної інстанції клопотання, у якому просило поновити пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження, яке обгрунтувало тим, що ним здійснювались заходи із виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2016 про залишення апеляційної скарги, однак ситуація з обмеженим фінансуванням судового збору унеможливила його сплату у повному обсязі в установлені судом апеляційної інстанції строки, тобто пропуск процесуального строку відбувся з причин, що не залежали від відповідача.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.03.2017 відмовив у задоволенні клопотання Управління про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2016 на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки Управлінням не наведено інших підстав для поновлення процесуального строку та не надано будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку, а зазначені Управління підстави є неповажними, з урахуванням того, що неможливість вчасного усунення недоліків первісно поданої апеляційної скарги не позбавляло скаржника можливості звернутися до суду із клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Управління оскаржило ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.06.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, Управління посилається на те, що суд апеляційної не врахував фінансового становища податкового органу, наслідком чого стало повторне звернення до суду із апеляційною скаргою з порушенням строку. При цьому Управління зазначає, що діяло сумлінно, звернувшись до суду із апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції вперше у строк, встановлений законом, а відсутність фінансування на сплату судового збору не є його виною.
Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.10.2020 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 06.10.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частин другої, четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам статті 187 цього Кодексу та строками її подання.
Положеннями абзаців 1, 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.