ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 504/2797/16-а
адміністративне провадження №К/9901/45108/18, К/9901/45112/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
за участю: секретаря судового засідання Шосенко К.М.,
представники відповідача Поліщук А.О., Матвейчук М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 504/2797/16-а
за позовом Приватного підприємства "Союз" до Крижанівської сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Строй Плюс" про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Строй Плюс" та Крижанівської сільської ради на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області, прийняту 31 січня 2017 року у складі судді Вінської Н.В. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Єщенка О.В., суддів Димерлія О.О., Домусчі С.Д.,
в с т а н о в и в :
Приватне підприємство "Союз" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області від 17 жовтня 2014 року № 1002-VІ "Про затвердження генерального плану села Крижанівка Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та генерального плану села Ліски Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, поєднаного з детальним планом території села Ліски".
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем придбано земельну ділянку з цільовим призначенням "для розміщення автостоянки, ринку для реалізації продовольчих та господарчо-побутових товарів". Проте, оскаржене рішення органу місцевого самоврядування прийнято з порушенням процедури прийняття таких актів, в тому числі порядку доведення до фізичних та юридичних осіб інформації про розроблення генерального плану сіл Крижанівка та Ліски, чим позбавлено позивача на надання своїх пропозицій з питань розроблення цього плану. Фактично цим рішенням грубо порушуються приватні інтереси позивача щодо володіння та користування ділянками на цій території. Зазначені обставини свідчать про те, що затвердження генерального плану села Крижанівка Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та села Ліски Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області відбулось не у відповідності до вимог закону, що є безумовною підставою для скасування рішення відповідача.
Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 31 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, адміністративний позов задоволено. Суд скасував рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області № 1002-VІ "Про затвердження генерального плану села Крижанівка Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та генерального плану села Ліски Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, поєднаного з детальним планом території села Ліски".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Державного акта Серії ОД №072451 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 березня 2006 року, посвідченого державним нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 657, Приватне підприємство "Союз" є власником земельної ділянки площею 4,6000 га, розташованої за адресою: вул. Дніпропетровська дорога, 125-А, с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області, з цільовим призначенням (використанням) земельної ділянки: для розміщення автостоянки, ринку для реалізації продовольчих та господарчо-побутових товарів.
Згідно із Договором від 16 квітня 2015 року, зареєстрованого в Реєстрі 23 квітня 2015 року, на підставі рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 27 березня 2015 року № 1119-VI, Приватному підприємству "Союз" надано в строкове (15 років) платне володіння і користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 1,1192 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Крижанівська сільська рада с. Крижанівка. Земельна ділянка надана в оренду для будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства.
Рішенням Крижанівської сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області від 17 жовтня 2014 року №1002-VІ затверджено генеральний план села Крижанівка Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та генеральний план села Ліски Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, поєднаного з детальним планом території села Ліски.
Враховуючи, що зазначеним рішенням затверджено забудову території, яка проходить через земельні ділянки, які знаходяться у власності і користуванні підприємства, чим порушуються приватні інтереси позивача щодо володіння та користування ділянками на цій території за призначенням, а також посилаючись на порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування прийнято не у відповідності до вимог Закону, що є безумовною підставою для його скасування.
У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та залишення позову без розгляду.
У касаційній скарзі третя особа заявила вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у позові.
В обґрунтування своїх вимог заявники посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, дійшов висновку про їх часткове задоволення.
Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.
Юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.
Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.