ПОСТАНОВА
Іменем України
06 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №815/1014/17
касаційне провадження №К/9901/31441/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Роздільнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 (суддя Глуханчук О.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 (головуючий суддя - Осіпов Ю.В.; судді: Золотніков О.С., Скрипченко В.О.) у справі № 815/1014/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Роздільнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Роздільнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ від 28.12.2016 № 534 про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 ; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 30.04.2013 по 31.12.2015 у строк з 03.01.2017 по 10.01.2017 і складання акта від 17.01.2017 № 12/15-24-13-02/ 3054513283 .
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 04.04.2017 адміністративний позов задовольнив у повному обсязі.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.06.2017 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Роздільнянська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2017, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог Роздільнянська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 19 Конституції України, статей 5, 7, 9, 11, 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).
Зокрема, зазначає, що контролюючим органом законно прийнято оспорюваний наказ, у межах повноважень продовжено перевірку та правомірно складено акт за наслідками здійснення контрольного заходу.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.12.2016 відповідачем на підставі статей 20, 77 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та відповідно до затвердженого плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок прийнято наказ № 481 про проведення документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1, тривалістю 10 робочих днів з 19.12.2016 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 30.04.2013 по 31.12.2015.
19.12.2016 на підставі направлень № 290/15-24-13-02 та № 291/15-24-13-02 посадовими особами Роздільнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області розпочато проведення документальної планової виїзної перевірки позивача.
28.12.2016 начальником органу доходів і зборів видано наказ № 534 про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 та, відповідно, продовжено термін проведення перевірки на 5 робочих днів - з 03.01.2017 по 10.01.2017.
За наслідками зазначеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт від 17.01.2017 № 12/15-24-13-02/ 3054513283 про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 30.04.2013 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 30.04.2013 по 31.12.2015, в якому зафіксовано виявлені порушення податкового законодавства.
Задовольняючи адміністративний позов, судові інстанції дійшли висновку про те, що відповідач, достовірно знаючи про відсутність у нього з 01.01.2017 необхідних повноважень на проведення перевірок та складання актів за наслідками таких перевірок, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржуваний наказ від 28.12.2016 № 534 є протиправним та підлягає скасуванню, а дії органу доходів і зборів, пов`язані з проведенням документальної планової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в період з 03.01.2017 по 10.01.2017 та складання 17.01.2017 за результатами цієї перевірки акта № 12/15-24-13-02/ 3054513283 - неправомірними.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.