ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06 жовтня 2020 року
справа № 1.380.2019.006990
адміністративне провадження № К/9901/24115/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у складі судді Гавдик З. В.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у складі суддів Довгої О. І., Бруновської Н. В., Глушко І. В.,
у справі № 1.380.2019.006990
за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
до Приватного підприємства "Енерготрейд-Ресурс",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь"
про стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
23 грудня 2019 року Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства "ОККО-Нафтопродукт" (далі - відповідач у справі, правонаступником якого є Приватне підприємство "Енерготрейд - ресурс") про стягнення коштів в сумі 156789,94 грн у рахунок погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що одним з дебіторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь" є Приватне підприємство "ОККО-Нафтопродукт" (правонаступник Приватне підприємство "Енерготрейд - ресурс"), яке придбало відповідно до Договору № 0/2-1-15/501 від 06 листопада 2015 року продукцію в асортименті відповідно до Специфікації, що в подальшому реалізовувалась через магазини роздрібної торгівлі Приватного підприємства "ОККО-Нафтопродукт". Відповідно до Акта звіряння за вересень 2016 року між цими суб`єктами господарювання дебіторська заборгованість Приватного підприємства "ОККО-Нафтопродукт" складає 156789,94 грн. 04 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізунь" та Долинським управлінням Головного управління ДФС у Івано- Франківській області укладено договір про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості № 2/50-17.
Відповідач подав заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності до спірних правовідносин.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року, заяву відповідача від 11 лютого 2020 року про застосування наслідків спливу строку позовної давності задоволено повністю, позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини четвертої статті 123 КАС України.
Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій застосували загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зокрема суди встановили, що позивач дізнався про порушення своїх прав 04 квітня 2019 року, однак з позовною заявою до суду звернувся 20 грудня 2019 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Судами попередніх інстанцій визнано безпідставним посилання позивача на пункт 102.4 статті 102 ПК України, оскільки вказана норма регулює питання саме строку стягнення податкового боргу, в даному ж випадку відповідач перед податковим органом не мав і не має податкового боргу. Предметом стягнення є дебіторська заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізунь", в рахунок погашення податкового боргу останнього. Також суди зазначили, що на момент звернення позивача із позовом по даній справі також сплив трирічний строк позовної давності по дебіторській заборгованості відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізунь" із врахуванням Акта звіряння на який покликається позивач станом на вересень 2016 року.
Не погодившись з цими рішеннями судів попередніх інстанцій позивач оскаржив їх в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі № 1.380.2019.006990.
1 жовтня 2020 року справа № 1.380.2019.006990 надійшла до Верховного Суду.
06 жовтня 2020 року на адресу Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Позивач визначає підставою для звернення до суду касаційної інстанції - відсутність правового висновку в подібних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду визначеного статтями 122 КАС України та 102 ПК України.
Податковий орган вважає, що судами проігноровано норми спеціального законодавства (пункт 102.4 ст. 102 ПК України), який визначає строк у 1095 днів, з підстав відсутності податкового боргу у відповідача.
Позивач доводить, що суди першої та апеляційної інстанцій невірно трактували пункт 102.4 ст. 102 ПК України, оскільки ними акцентовано увагу на тому що податковий борг може бути стягнутий тільки з боржника, але зазначена норма не містить такої вимоги. Пункт 102.4 ст. 102 ПК України стосується лише терміну 1095 днів протягом якого може бути стягнуто податковий борг та не визначає конкретно з кого стягується податковий борг (боржника чи іншого платника, який має заборгованість перед боржником (дебіторська заборгованість) тощо).
Скаржник зазначає, що днем виникнення боргу в даному випадку є день укладення договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізунь" про переведення (уступку) права на отримання суми дебіторської заборгованості Приватного підприємства "ОККО-Нафтопродукт" № 2/50-17 від 04 квітня 2019 року, згідно з пунктом 1.5 якого зобов`язання дебітора можуть бути примусово стягнені за рішенням суду відповідно до чинного законодавства України із наступним спрямуванням отриманих коштів на погашення податкового боргу платника податків.
Позивач просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року, а справу №1.380.2019.006990 направити до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Суди першої та апеляційної інстанції установили, що 04 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізунь" та Долинським управлінням Головного управління ДФС у Івано Франківській області укладено Договір № 2/50-17 про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків. Предметом Договору є дебіторська заборгованість, яка виникла у Приватного підприємства "ОККО Нафтопродукт" (правонаступник Приватне підприємство "Енерготрейд - ресурс") перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізунь" на підставі Договору купівлі продажу № 0/2-1-15/501 від 06 листопада 2015 року.
Частиною четвертою статті 5 КАС України встановлено право на звернення до адміністративного суду суб`єктів владних повноважень виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.