ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 826/1675/16
адміністративне провадження № К/9901/16767/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (далі - Уповноважена особа Фонду, Фонд, Банк відповідно) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2016 року (прийняту судом у складі судді Кузьменка В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Шурка О.І., суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду, Фонду, треті особа - ПАТ "Старокиївський банк", про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправним наказ Уповноваженої особи Фонду від 29 серпня 2014 року № 61 в частині щодо визнання нікчемними наступних договорів: від 05 червня 2014 року № 06/1023-2014, від 06 червня 2014 року № 06/1031-2014, від 11 червня 2014 року № 06/1034-2014, від 13 червня 2014 року № 06/1036-2014, від 16 червня 2014 року № 06/1038-2014, від 05 червня 2014 року № 06/1021-2014, та невключення позивача до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду надати до Фонду додаткову інформацію для включення позивача в перелік вкладників, які мають право на відшкодування в період ліквідації за рахунок Фонду, за депозитними договорами: від 05 червня 2014 року № 06/1023-2014, від 06 червня 2014 року № 06/1031-2014, від 11 червня 2014 року № 06/1034-2014, від 13 червня 2014 року № 06/1036-2014, від 16 червня 2014 року № 06/1038-2014, від 05 червня 2014 року № 06/1021-2014.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 28 березня 2016 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіної Любові Олександрівни в частині визнання нікчемними наступних договорів банківського вкладу: від 05 червня 2014 року №06/1023-2014, від 06 червня 2014 року №06/1031-2014, від 11 червня 2014 року №06/1034-2014, від 13 червня 2014 року №06/1036-2014, від 16 червня 2014 року №06/1038-2014, від 05 червня 2014 року №06/1021-2014, укладених між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк".
Зобов`язав Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіну Любов Олександрівну подати до Фонду гарантування вкладів додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який маж право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Старокиївський банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за наступними договорами банківського вкладу: від 05 червня 2014 року №06/1023-2014, від 06 червня 2014 року №06/1031-2014, від 11 червня 2014 року №06/1034-2014, від 13 червня 2014 року №06/1036-2014, від 16 червня 2014 року №06/1038-2014, від 05 червня 2014 року №06/1021-2014.
У задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 травня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіної Любові Олександрівни в частині визнання нікчемними наступних договорів банківського вкладу: від 05 червня 2014 року №06/1023-2014, від 06 червня 2014 року №06/1031-2014, від 11 червня 2014 року №06/1034-2014, від 13 червня 2014 року №06/1036-2014, від 16 червня 2014 року №06/1038-2014, від 05 червня 2014 року №06/1021-2014, укладених між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" - скасував та закрив провадження в цій частині позовних вимог.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2016 року залишив без змін.
Суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що договір були укладені, а кошти зараховані ще до прийняття постанови Правління НБУ від17 червня 2014 року № 365 "Про віднесення ПАТ "Старокиївський Банк" до категорії неплатоспроможних". Уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14 червня 2019 року Уповноважена особа Фонду звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
У скарзі посилається на те, що судами неправильно встановлено фактичні обставини справи.
Зазначає, що правочини (транзакції) по перерахуванню коштів на рахунок позивача були визнані комісією нікчемними, оскільки великому владнику було надано переваги в поверненні коштів перед іншими кредиторами з аналогічними вимогами, що в свою чергу потягло за собою укладення ще одного нікчемного правочину (між позивачем і Банком), що був спрямований на безпідставне збільшення витрат для Фонду та штучного збільшення відшкодування в розмірі гарантованої державою суми.
Укладення позивачем лише договору банківського вкладу та договору банківського рахунку без фактичного внесення готівкових коштів в касу банку не є підставою для виникнення права на одержання відшкодування вкладу за рахунок Фонду.
Йдеться у скарзі й про те, що позивач звернулася з позовом із порушення строку звернення до адміністративного суду.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 21 червня 2019 року задовольнив заяву судді Стеценка С.Г. про самовідвід та відвід цього суддю від розгляду цієї справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2019 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г.
Верховний Суд ухвалою від 25 червня 2019 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Між ОСОБА_1 (Вкладник) та ПАТ "Старокиївський Банк" (Банк) укладено наступні договори банківського вкладу: від 05 червня 2014 року № 06/1023-2014, від 06 червня 2014 року № 06/1031-2014, від 11 червня 2014 року № 06/1034-2014, від 13 червня 2014 року № 06/1036-2014, від 16 червня 2014 року № 06/1038-2014, від 05 червня 2014 року № 06/1021-2014 (далі - договори банківського вкладу), за умовами яких Вкладник вносить на вкладні рахунки грошові кошти, а Банк забезпечує збереження коштів вкладника, гарантуючи їх повернення всім своїм майном.
Згідно з наявними у справі копіями квитанцій позивач вніс на вкладні рахунки грошові кошти у загальній сумі 55 000,00 грн та 12 790,79 доларів США.
Разом із тим, постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2014 року № 365 ПАТ "Старокиївський Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 17 червня 2014 року № 50 розпочато процедуру виведення ПАТ "Старокиївський Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 18 червня по 18 вересня 2014 року та призначено уповноваженою особою Фонду за тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О.
Постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року № 563 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Старокиївський Банк".
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 вересня 2014 року №92 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Старокиївський Банк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 18 вересня 2014 року та призначену Пантіну Л.О. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію третьої особи строком на 1 рік з 18 вересня 2014 року по 18 вересня 2015 року.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 03 вересня 2014 року ПАТ "Старокиївський Банк" починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився по 18 червня 2014 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки); виплати коштів будуть здійснюватись протягом терміну дії тимчасової адміністрації через установи ПАТ "Банк "Київська Русь".
З метою отримання коштів за вкладом ОСОБА_1 звернулася із відповідною заявою до Уповноваженої особи Фонду.
За результатами розгляду звернення позивача, листом від 14.11.2014 року № 776/09-02 Уповноважена особа Фонду повідомила про прийняття рішення про зупинення виплат та перерахувань у зв`язку із поданням банком заяви про відкриття кримінального провадження щодо вчинення працівниками та клієнтами банку дій, спрямованих на неправомірне отримання від Фонду гарантованої суми відшкодування, та про визнання нікчемними договорів банківського вкладу, оскільки операції з внесення коштів за даними договорами є предметом кримінального провадження.
Так, відповідно до наказу Уповноваженої особи Фонду від 29.08.2014 № 61 на підставі частин другої та третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зважаючи на необхідність звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо виявлених фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку та інших осіб стосовно ПАТ "Старокиївський Банк", зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами та визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно переліків, що додаються до вказаного наказу, серед яких значаться договори банківського вкладу, укладені між третьою особою та позивачем.
Не погоджуючись з вищезазначеними діями та рішеннями Уповноваженої особи Фонду щодо нікчемності договорів банківського вкладу, позивач звернулася до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття постанови Правління Національною банку України від 17 червня 2014 року № 365, якою ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, на банківських рахунках позивача, відкритих відповідно до укладених з ПАТ "Старокиївський банк" договорів банківського вкладу та банківського рахунку, знаходились кошти.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.
Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій зі змісту наказу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" від 29 серпня 2014 року № 61, позивача не включено до переліку вкладників у зв`язку із визнанням нікчемними договорів банківського вкладу (депозиту) та банківського рахунку з посиланням на частину третю статті 38 Закону № 4452-VI (без уточнення конкретного пункту) та статтю 228 ЦК України.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.